$ 41.27 € 45.01 zł 10.51
+36° Київ +28° Варшава +34° Вашингтон
Олена Тополя розповіла про допомогу Україні, трансформацію Alyosha та зміни в українському шоу-бізі: ексклюзивне інтерв'ю 

Олена Тополя розповіла про допомогу Україні, трансформацію Alyosha та зміни в українському шоу-бізі: ексклюзивне інтерв'ю 

31 Травня 2024 10:05

За час повномасштабного вторгнення Україна сильно трансформувалась. Наші люди стали міцнішими, витривалішими. Воїни - незламними і сильнішими. Трансформація торкнулась всіх, і тих, хто є інфлюенсерами та артистами. Український шоу-бізнес також змінився. З’явилися нові імена, а топові зірки стали давати безкоштовні концерти, підтримувати воїнів і робити все, аби перемога настала якнайшвидше. 

UA.NEWS поспілкувалися з Оленою Тополею (Alyosha). Про її життя, особисті переживання, підтримку військових та віру в себе - далі у матеріалі. 

Олено, Ви одна з тих артисток, яка дає безкоштовні концерти, й збираєте гроші для наших захисників. Ви також займаєтесь волонтерською діяльністю. Розкажіть про це.

Я отримую від людей запити з певними потребами. Сама намагаюся контактувати. Знаходжу дані людей, які можуть мені допомогти, їх сконтактовую між собою. Створюємо щось, домовляємось, їздимо. Це функції, зусилля, час, гроші. Але є купа людей, які можуть організуватися, акумулюватися разом, і у нас щось виходить. Це на рівні спілкування між людьми. Я вже досить скептично ставлюся до майданчиків та соціальних мереж, де ти просиш: “Давайте задонатимо”. Це досить слабенько працює. Тому береш, телефонуєш, в інтернеті знаходиш контакти і кажеш: “Доброго вечора, я Олена Тополя. Я займаюся таким-то питанням. Я дуже прошу нам допомогти в такій-то справі. Якщо маєте змогу, будемо дуже раді. Якщо ні, порадьте нам когось, до кого можна звернутися”. Тільки так.

Наскільки зараз трансформувався український пісенний ринок? 

По-перше, його немає. Більшість з тих людей, хто в шоу-бізнесі, спрямували свою творчість та зусилля на психологічну і духовну  підтримку. На підтримку нашого народу. Щоб дух українців був сильний, щоб люди не падали духом. Всі давно втомилися, але всі тримаються, вірять і заряджаються один одним. Це головна ціль більшості з нас. 

Але ринку і бізнесу, мені здається, в нас зараз немає. Тим більше після 18 травня взагалі все стало тихо. Лише вітер шумить.

Як Вам те, що відбувається трансформація українського шоу-бізнесу і з’являються нові українські імена?

Вона завжди відбувалася. До війни ще у нас відбувалась трансформація з тими квотами, які були на радіо та телебаченні. Це почало відбуватися ще до початку повномасштабного вторгнення. І це чудово. У нас з'явилися нові прекрасні артисти: україномовні, з чарівною музикою, команди, сольні виконавці, репери, хто завгодно. Не лише в музичній сфері, а у всіх сферах з'явилися прекрасні талановиті люди. Скільки в нас з'явилося класних дизайнерів, скільки митців. Можна почати із посуду, виробництва тканин і так до нескінченності. Чудово, що ми почали орієнтуватися на наше у всьому.

Розкажіть про вашу трансформацію з Alyosha в Олену Тополю.

З 2013 року в паспорті я Олена Тополя. Зрозуміла, що настав час дорослішати. Я називаю це дорослішанням, тому що Альоша - це моє дитинство, від якого пора вже трохи відійти. Так, це прикольно, це класно згадувати, завжди пам'ятати. Але жити там - ні. Треба жити в сьогоденні.



То ми скоро почуємо щось новеньке вже від Олени Тополі?

Від Олени Тополі ще буде трошки в дуетах. Нещодавно у мене була презентація нового синглу “Нірвана”. Сенс цієї пісні - сум жінок, які знаходяться за кордоном. Вони намагаються кудись ходити, відпочивати в клубах. Але коли ти сидиш і думаєш: «Як хочеться мені додому, до Києва. В нашому клубчику сісти з подругами, з моїми рідними, близькими. Кумчика побачити, куму…»

І от сидиш і мрієш про це. Тому пісня про мрії наших україночок, які не мають можливості повернутися. Але я цією піснею закликаю їх якнайшвидше зробити цей відважний крок. Наші україночки не менш мужні, ніж наші чоловіки, українці.

Ви часто виступаєте за кордоном. Як світ реагує на Україну зараз?

Тенденція спадає. Велика кількість українських артистів вже об’їздили весь світ. Всі спочатку дуже підтримували, багато донатили, емоційно вкладалися. Намагалися в Інтернеті все перерепостити, перелайкати, розповсюдити. Прийти на концерт, з прапорцями повиходити, і так далі. Зараз це спадає, і це нормально. Тому що коли ти робиш одне і те саме, а воно не має особливо результату, то ти перестаєш в це так вкладатися. Тим більше, коли ти громадянин іншої країни. Починаєш жити своїм життям, маєш свої задачі, діти, сім'ю, роботу. Спочатку відбувалось обурення. Люди розуміли, що добро боролося зі злом, і ця війна просто виглядає як сюрреалізм. Обурення було дуже яскраве, люди дійсно були  в шоці від того, що сталось. Потім, як і наші люди звикають до тривог, до вибухів та живуть далі, так й інші звикають до того, що в Україні щось відбувається. Вони вже не реагують гостро, вже не хочуть разом з нами боротися. Вони вважають, що поки їм там добре, спокійно, так і буде завжди. Але ми теж такі. Поки не прилетить до нас щось, нам все окей, все чудово. Хіба не так? Так. 

Ми, як громадяни України, глибоко розуміючи все це, бачимо і чуємо війну кожен день. Звісно, що ми більше робимо. Нам совість просто не дозволить робити менше. Є такі, що, на жаль, і досі включають рашистську музику у себе з балкона й відкривають вікна. Ти просто йдеш і  чуєш це. Таке враження, що ти просто спиш, що це сон. Як я дивувалася, коли почалася війна. Дивувалася, коли казали, що буде війна. Я кажу: «Та що ви мелете взагалі?». Я не вірила до останньої секунди, поки не почалася перша тривога. Я не могла допустити таку неадекватність. Для мене це повний аут. Але треба це прийняти і все. 

Я розумію, що тепер те, що я для себе колись сприймала як адекватно чи не адекватно, добре чи погано, взагалі лиш мої сприйняття. Те, як це може відбуватися в світі, поруч зі мною, і завтра статися з моїм народом, я навіть уявити не можу. Але це поштовх до того, аби жити сьогодні і зараз. Зараз брати те, що ти можеш брати, і давати те, що ти можеш дати. Щиро і чесно. Буде дуже шкода, якщо ти брехлива скотиняка. Приємніше, коли ти чистий серцем і душею.  



Цього року ви були членкинею національного журі Євробачення 2024 від України. Як Вам виступ представниць нашої країни? 

Я не можу об’єктивно вам сказати. Мої суб'єктивні погляди я залишу при собі. Для мене на конкурсі були дуже яскраві артисти. Я, як член журі, не можу вам взагалі коментувати все, що в мене на душі, на серці, в голові і так далі. Я не знаю, як це буде сприйнято.

Минулого року Ви були в США. Виступали і збирали кошти на допомогу Україні. Які ваші враження від поїздки? Американські громадяни активно допомагають? 

Я брала участь в десятках концертів, які створювали українці по всьому світу, по всій Америці, в кожному місті. Це були цілі тури, на які приїздили українські артисти, і ми збирали гроші для України з американців. Американці донатили гарно, і українці, які там давно живуть, теж потужно донатили. 

Взагалі донатять по всьому світу. Їх не видно, але вони є. Дуже стараються всі, працюють над тим, щоб якомога швидше настало наше найважливіше свято.

Що б Ви могли сказати людям, які вже розчарувалися і яким важко зараз?

А кому зараз не важко? Кожному важко по-своєму. Можливо, люди, які будуть читати, одне одному дуже багато розповідають про своє тяжке життя. Але, повірте, ніхто з артистів не буде вам розповідати про те, як йому важко (хоча, у багатьох теж багато тяжкого відбувалося і відбувається). Випадає тим, хто може з цим впоратися, хто може жити далі. Хто може йти далі і перемогти в цій ситуації ті стани, біль, з часом, з допомогою друзів, з пізнанням себе і з духовним розвитком. Без нього нікуди в таких ситуаціях.

Спілкувався Артем Тригуб


Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.