Ідея запросити представників ЄС на 9 травня у Київ – це відповідь на «победобесие» Путіна у Москві.
Це має і політичний, і пропагандистський характер. Це демонстрація того, що Путін не може приватизувати перемогу у Другій світовій війні, яка була спільною перемогою антифашистської коаліції, а не лише СРСР. Крім того, в Червоній армії воювали і українці, і безліч інших народів радянських республік. Тобто ми намагаємося показати, що перемога у Другій світовій війні — це спільна перемога, яка не належить Кремлю.
Друга важлива мета — солідарність з Україною. Це демонстрація того, що йде війна, де Україна відстоює свою незалежність. Як раніше боролися з фашизмом проти агресивної політики Гітлера, так і зараз Україна бореться проти агресивної політики Путіна. Це урок, що не можна повторювати помилки, які провокують подальшу агресію.
Тобто в цій ідеї є раціональне зерно. Це акція підтримки України та демонстрація солідарності. Плюс подвійний сенс: не лише це, але й протиставлення РФ. Це така контракція на прагнення Путіна попіаритися на 80-літті перемоги над фашистською Німеччиною.
Але, можливо, варто було зробити це 8 травня? Питання дискусійне. Але мені здається, що це не принципово. 9 травня — дата, яка забезпечить контраст, коли в Москві зберуться в основному авторитарні лідери, а в Києві — лідери Європи. Це буде дійсно символічне протиставлення, яке продемонструє, що ставлення до Путіна та його політики залишається незмінним: це неприйняття та осуд.
Володимир Фесенко
