16-18 лютого 2018 року у Мюнхені відбулася 54-а міжнародна конференція з питань безпеки. На порядку денному – обговорення гарячих точок світу і пошук шляхів вирішення конфліктів.
Основні теми конференції – ядерні загрози з боку Північної Кореї, загострення військового протистояння в Сирії, ускладнення відносин Росії та західних країн, роль Європейського союзу в регіональному і глобальному вимірі безпеки, взаємодія ЄС, РФ і США, контроль озброєнь. Учасники – світові лідери, громадські діячі, військові експерти та високі чиновники.
Розповідаємо докладніше про підсумки найбільшої щорічної міжнародної події у сфері безпеки.
Загальні тези Мюнхенської конференції
Мюнхенська конференція з безпеки – це неформальний дискусійний майданчик для обміну думками між експертами та політиками щодо широкого спектру питань безпеки та світового правопорядку. Захід проходить щорічно за участю провідних країн світу та їх представників з оборонних відомств.
У звіті з глобальної безпеки 2018 року під назвою «До краю прірви і назад?» йдеться про конфлікти, що вже змінюють усталений правопорядок, а також про виклики, які можуть спровокувати нові зіткнення. У списку особливих зон напруги названі:
- протистояння між США та КНДР;
- Сирійська війна;
- зростання напруженості між Іраном та Саудівською Аравією;
- конфлікт США та Ірану;
- протистояння Росії і НАТО;
- війна на Донбасі, в Україні.
Істотним чинником, що впливає на спалахи нових конфліктів, може бути клімат, який провокує глобальну міграцію. Ще один спалах – зростання націоналізму та екстремізму.
Фото: nv.uaОкреме місце відведено Росії. Агресивна політика щодо інших країн та гібридні тактики, включаючи кібертероризм, названі в числі нових викликів глобального порядку у світі. Звіт характеризує події, що відбуваються в світі, непередбачуваними, тому будь-які прогнози щодо майбутнього виходять песимістичними. Як зазначив експерт Тарас Паньо:
«Будь-яка невизначеність – це спокуса для агресивних держав «переграти» ситуацію під себе. Будь-яка невизначеність – це і є потенційний «великий конфлікт». Принаймні, так вважають фахівці з безпеки. Тому, здається, і бояться»
У вітальній промові глава Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер відзначив важливість загального діалогу з питань безпеки з метою збереження миру:
«Реальність показує, що занадто багато криз відбувається. Якби не заснували цю конференцію, у нас було б менше можливостей обговорювати безпеку. Я закликаю лідерів, міністрів оборони та закордонних справ робити внесок в мир і безпеку»
Ішингер підтвердив висновки звіту конференції про прірву, до якої підійшов світ:
«Світ наблизився – занадто наблизився – на грань великої міждержавної війни. Чого Мюнхен повинен постаратися досягти, не тільки дипломатією і месседжами, а й реальними кроками – так це відійти від цієї прірви»
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг вважає, що в сьогоднішньому світі відмова від ядерного озброєння стане дисбалансом сил:
«НАТО залишатиметься ядерним альянсом. Світ, в якому Росія, Китай та Північна Корея володіють ядерною зброєю, а НАТО – ні, небезпечний світ»
Прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей зазначила важливість загальноєвропейської безпеки і заявила, що Британія після Brexit продовжить співпрацю з ЄС у цій сфері.
Фото: 112.uaПорушуючи тему російської агресії, польський прем'єр Матеуш Моравецький дорікнув НАТО в неефективності колективної безпеки:
«Вони повинні виконати свої зобов'язання витрачати не менше 2% валового внутрішнього продукту на оборону. Росія напала на Грузію і Україну, треба завжди пам'ятати про це, говорячи про європейську безпеку»
Глава МЗС Канади Христя Фріланд заявила про погрози з боку Росії для світового правопорядку і ядерної рівноваги:
«Вторгнення в Україну, анексія української території – це найбільше порушення міжнародного правопорядку в Європі з часів Другої світової війни ... Це також порушення світового порядку, яке має дуже негативні наслідки з точки зору ядерного нерозповсюдження»
Міністр МЗС РФ Сергій Лавров звинуватив західні країни у русофобії через Україну, а втручання Росії у внутрішні справи іноземних держав назвав «ірраціональним міфом».
Головні меседжі Порошенка
Українську делегацію в Мюнхені очолив президент Петро Порошенко. В рамках свого виступу 16 лютого і за підсумками зустрічей з міжнародними партнерами політик зробив ряд заяв.
Росія – глобальна загроза
Порошенко вважає, що світова спільнота недооцінює деструктивний вплив Росії на глобальну безпеку. Підтримкою різних ультра-рухів, лівих і правих, РФ «не визнає ні кордонів, ні моральних принципів». Кінцева мета Путіна – повномасштабна війна проти усього цивілізованого світу:
«Україна не є метою Росії. Росія має іншу мету. Її мета полягає у задоволенні амбіцій Кремля і помсти за «найбільшу катастрофу ХХ століття», як Путін охарактеризував розпад Радянського Союзу. Гібридна війна, яку веде Росія, поступово перетворюється в повномасштабну Світової гібридну війну ... Кремль не знає кордонів у своїх прихованих намірах»
Президент вважає, що російські прапори необхідно заборонити скрізь, а не тільки на Олімпіаді-2018 в Пхенчхані, поки не буде припинена війна на Донбасі.
«Ви повинні зрозуміти, що таке «русский мир». Порівняйте життя в колишньому Кьонігсберзі (Калінінграді - прим.авт.) і в Мюнхені. Порівняйте життя в анексованій 80 років тому частині Карелії з фінською частиною Карелії. Візьміть Курильські острови, захоплені після Другої світової. Ви побачите разючу відмінність між «русским миром» і світом. «Русский мир» перетворює все, до чого торкається, в руїни і занепад – Абхазія, Донбас, Крим»
Про санкції та підтримку України
«Немає країни, яка була б так добре знайома з гібридною тактикою Москви, як Україна. Ось чому я закликаю весь світ: у наших з вами інтересах протистояти спробам Росії знищити нашу єдність і зруйнувати наші демократії»
Президент наголосив на важливості антиросійських санкцій та їх ролі у «приборканні агресора», закликавши до подальшої підтримки України:
«Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна буде продовжувати рости до тих пір, поки російські війська не відійдуть з Донбасу і Криму. Якщо хтось досі думає, що санкції неефективні, тоді ми посилимо їх, ввівши нові і прикривши лазівки! Захищаючи Україну, ви захищаєте власні суверенітет, територіальну цілісність і незалежність»
У той же час, міністр МЗС Німеччини Зігмар Габріель, відомий своїм лояльним ставленням до Росії, запропонував поступове зняття антиросійських санкцій в обмін на розміщення миротворчої місії на Донбасі:
«Ми повинні домогтися перемир'я в Україні. Я вважаю ідею російського президента про блакитні каски правильною. Якщо це вдасться, то ми почнемо крок за кроком знімати санкції»
Порошенко вважає таку тактику згубною та ілюзорною.
Про посилення обороноздатності
Президент наголосив на необхідності зміцнювати обороноздатність України спільними зусиллями:
«Якщо посилити оборону України, це збільшить ціну агресії для Росії, і тоді Кремль двічі подумає про нову агресію. І останнє – за списком, а не за значенням – тримайте двері відкритими для України і в ЄС, і в НАТО»
До слова, посол України при НАТО Вадим Пристайко зазначив, що на сьогодні Україна виконала четверту частину адаптації всіх натівських стандартів для ЗСУ. До 2020 року країна може завершити впровадження усіх стандартів та принципів НАТО для збройних сил.
Порошенко звернувся до країн-учасниць не визнавати російські президентські вибори в Криму, які пройдуть цієї весни. Також він закликав не відновлювати членство Росії в ПАРЄ.
[caption id="attachment_72857" align="aligncenter" width="608"]
Фото: kyivpost.comВрегулювання на Донбасі та миротворці ООН
Український лідер вважає, що Донбас може бути прикладом успішного вирішення збройного протистояння мирним шляхом. Для цих цілей необхідна добра політична воля Росії на розгортання миротворчої місії ООН в зоні конфлікту.
«Зараз у Росії є шанс вирішення конфлікту – погодитися на миротворців по всій території окупованого Донбасу»
Ключова мета перебування миротворців ООН на Донбасі повинна полягати в повному відновленні миру в Україні. До такого висновку прийшли Порошенко і Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Кінцеве завдання миротворчої місії – територіальна цілісність країни і відновлення суверенітету.
На полях конференції пройшла зустріч між міністрами МЗС України Павлом Клімкіним і РФ Сергієм Лавровим. За її результатами Клімкін заявив, що Росія відмовляється переглядати свою позицію щодо миротворців:
«Була тема миротворчої операції. Я сказав, що для нас дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство могло поступово взяти контроль над окупованою територією. Без цього не можемо говорити ні про що, ні про який подальший процес. Поки ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору інша. Будемо працювати далі»
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що до закінчення президентської кампанії в Росії очікувати якихось зрушень у питанні миротворців не варто:
«Я не очікую побачити який-небудь прогрес до або навіть після президентських виборів в РФ. І тільки після цього, ми зможемо вести переговори зокрема між РФ, ЄС і, звичайно, ООН»
Расмуссен представив звіт «Чи зможе ООН об'єднати Україну», в якому запропонував розміщення 30 тисяч «блакитних касок», з яких 20 тисяч – миротворці, які не входять до сил НАТО. А також залучення 4 тисяч поліцейських для відновлення миру на Донбасі. Мета місії – механізм примусу до виконання Мінських угод з можливостями «надійного мандата» - застосування обмеженої сили миротворцями для стримування агресії і провокацій з боку адміністрацій та бойовиків ОРДЛО.
Для старту роботи місії необхідні гарантії з боку Росії у забезпеченні безпеки і відведення озброєнь. А прокремлівським адміністраціям ОРДЛО – публічне прийняття і згода на роботу мандата ООН. Разом з миротворцями пропонується розгорнути пункти гуманітарної, адміністративної та правової допомоги населенню.
Представники Росії розкритикували цей звіт, пославшись на його невідповідність Мінським угодам.
«Український ланч»
В рамках конференції пройшов другий «Український ланч», організований 17 лютого Фондом Віктора Пінчука та Ялтинською європейською стратегією (YES) «Україна на передовій війни нового типу: уроки для Заходу і перспективи для світу».
Дискусія була присвячена проблематиці розміщення миротворців на Донбасі та іншим питанням вирішення конфлікту в Україні. Ланч пройшов за участю спецпредставника Держдепу США з питань України Курта Волкера, політиків колишніх адміністрацій США, міністра закордонних справ Павла Клімкіна, представників ООН і європейських оборонних відомств.
Зустріч, запланована на полях конференції у форматі «Нормандської четвірки», не відбулася через нестиковки графіків делегацій.
[caption id="attachment_72882" align="aligncenter" width="626"]
Фото: nv.ua***
Мюнхенська конференція з безпеки має велике значення для України. По-перше, це – майданчик актуалізації тих питань, які турбують світову спільноту. Проблема війни на Донбасі – в числі пріоритетних тем. Результати конференції показують, що українське питання стоїть на порядку денному в Європі та світі. І поки ситуація не буде вирішена, його ніхто не має наміру знімати.
По-друге, теми, підняті офіційно і в кулуарних переговорах, можуть стати основою для подальшої імплементації в життя. Це питання посилення оборонного співробітництва між країнами, підтримка в плані спільних ініціатив, зміцнення спільних дипломатичних зусиль. І цілком практичні домовленості – поставки озброєнь, спільні навчання, фінансова та інша підтримка.
Тональність конференції також має своє значення. Росія визнається країною-загрозою. Це підсилює міжнародний тиск та ізоляцію. Що також сприяє підтримці України. З одним суттєвим «але» - конференція та її результати ні до чого не зобов'язують. А будь-які рішення, які можуть реально і скоро посприяти встановленню миру в нашій країні, приймаються в Кремлі. На цьому фронті, як відомо, поки без змін.
Марія Гелюх
