- Наразі Україна має не надто високу підтримку серед представників Європарламенту. Проте, у Єврокомісії є ціла група, яка займається виключно питаннями України, заявила президентка Міжнародної платіжної асоціації Галина Хейло. У розмові з UA.NEWS пані Галина розповіла відсутність українського лобі в Європі, політиків-фріків та неефективність європейських самітів у впровадженні практичних рішень на користь нашої країни.
Розкажіть, будь ласка, про саміт у Брюсселі.
Галина Хейло: Є такий бренд Європейський бізнес саміт. Це організація, яка організовує саміти на найвищому рівні. Тобто, запрошує перших осіб європейського бомонду. Тут я маю на увазі і бізнес, і політиків. Також запрошують українських можновладців, бізнесменів. Сторони обмінюються досвідом, обговорюють болючі питання тощо. Не так давно відбувся саміт, присвячений майбутньому України. Зібралося багато українських та європейських політиків і бізнесменів.
Але ж ви розумієте, що говорити – це одне, а робити – зовсім інше. Тобто, всі говорили правильно: треба відновлювати Україну, допомагати їй. Дуже багато питань було про інфраструктуру: її захист, потребу в альтернативній енергетиці у звʼязку з тим, що росія бомбить наші електростанції та інші обʼєкти інфраструктури. Говорили і про сонячні батареї, і про вітряки. Було багато питань про те, як відновлювати інфраструктуру і мати доступ до ресурсів. Але, як на мене, це все лише балачки. Я була у Брюсселі чотири дні і зустрічалася з європарламентарями, єврокомісарами окремо від цього саміту. Трохи інший настрій, трохи інша риторика.
Є така теза, що поки у нас нормально не працює судова система і поки у нас є специфічна ситуація з медіа, ймовірність того, що до нас буде заходити бізнес не дуже велика. Чи порушувалися такі питання?
Галина Хейло: На загал це не порушувалося. Але ми зустрічалися з єврокомісаром від Естонії Танелом Тангом.
Проукраїнське лобі у Єврокомісії значно більше, ніж у європарламенті. Там навіть створили групу із 70 осіб, які безпосередньо займаються питаннями щодо України. І насправді ми єдина країна, для якої створили таку групу. І цей комісар з Естонії запитав: як ви думаєте, яка найбільша проблема України? Звісно, були відповіді про війну, корупцію, судову систему. Але єврокомісар відповів, що наша найбільша проблема – український парламент, який не може зібратися, ухвалити потрібні рішення та ратифікувати угоди, щоб, наприклад, ЄС зміг переказати нам кошти. Тобто, це така його думка.
Якщо говорити про Європарламент, чи все настільки сумно щодо України?
Галина Хейло: Я не маю якоїсь оцінки щодо роботи Європарламенту. Це все (викладене у публікації у Facebook – ред.) – оцінка європарламентаря Андрюса Кубілюса, який двічі був премʼєр-міністром Литви. Зараз він – європарламентар від Литви. Це оцінка його та його радників. Лише 20% у Європейському парламенті підтримують Україну, і ще 10% – з натяжкою. Інші – не підтримують. Я вірю пану Андрюсу, думаю, він правильно порахував. Це означає, що всі роки Україна недопрацьовувала у Європі, не робила свого лоббі. А росія це робила. Тому маємо те, що маємо.
Скоро будуть вибори у Європарламент і йдеться про те, що прийде більше правих і популістів. Звісно, ми маємо розуміти, що європарламентарі не прокидаються з думкою про Україну. Навіть ті, які підтримують. Але, якщо мова про правих популістів, вони показують своїй країні, що вони корисні саме їй, а не Україні. І якщо вони балотувалися з меседжем, що Україні треба припиняти допомогу, то цю думку і будуть відстоювати.
Що стосується Угорщини, яка буде головувати у Європарламенті наступні пів року. Поки сформуються посади, комітети, почнеться активна робота, то цей термін завершиться.
Також додам, що ми зустрічалися з представником Рейн-Вестфалії Райнером Веннінгом. І він розказав про те, скільки фріків іде в Європарламент. І люди за них голосують. Це дивно і дуже страшно, насправді.
Ще питання по Словаччині. Фіцо сказав, що не планує допомагати Україні, хоч продавати зброю погодився. Але, якщо брати з низів, у Словаччині зібрали 3,5 млн доларів. Ідеологія у них така, що якщо влада не хоче це робити, то громадяни готові підтримувати Україну. А що стосується інших країн Європи, як там себе поводять громадяни?
Галина Хейло: Але хочу зазначити, що за таких людей, як Фіцо, голосують. Бо якщо вони на посаді, то означає, що більшість за них голосує. І це страшно. Але у кожній країні є адекватні люди, які розуміють ситуацію і роблять те, що можливо. Словаччина – підтвердження цієї тези. Але все ж більшість голосує і підтримує меседжі, які Фіцо та подібні транслюють. Не знаю як зараз, але ще на початку повномасштабного вторгнення, наприклад, у Німеччині, яка допомагає Україні, відбувалися мітинги про те, щоб «дати спокій путіну».
Але якщо говорити про США, пакет допомоги ми отримали. Тобто підтримка України є?
Галина Хейло: Якщо говорити про США, думаю, що Трамп продовжував би і далі агітувати за блокування допомоги, але з ним домовились. Ми повинні розуміти, що електорат США дуже великий і значна кількість людей не знає, де знаходиться Україна. Їх хвилюють власні проблеми. Вони бачать свої нагальні проблеми і зовсім не всі розуміють, чому їх податки мають йти на допомогу Україні.
Як домовились з Трампом - це вже інше питання.
Повернемося до Європи. Які ще проблеми обговорювалися в Брюсселі?
Галина Хейло: Дивіться, я зараз говорю про наші кулуарні зустрічі, де ми могли обговорити справжню ситуацію. Бо власне на Саміті було забагато непредметних розмов.
А з тим самим єврокомісаром Естонії Танелом Тангом ми обговорювали розподіл 50 млрд євро допомоги, які нам ще не надійшли. І головна з причин - український парламент. Так ось, ці кошти поділять таким чином: 38 млрд євро підуть на підтримку державного бюджету України. Тобто, держава запустить туди свою руку. Ще 7,5 млрд євро будуть витрачені на інвестиційні проєкти з відбудови України. Але мені особисто не подобається як ці проєкти будуть обирати. Виходить, що є два способи відбору. Перший – за допомогою ЄБРР. Але є проблема, бо вони працюють у більшості з великими банками, які в Україні є державними. А другий спосіб – створення спеціальної комісії, до якої увійдуть представники Офісу Президента, Верховної Ради, політики. Тобто, влада візьме участь у відборі. Усе буде під контролем, а реальний бізнес ці кошти не побачить. Залишок від цієї допомоги, 4,5 млрд євро, піде на компенсацію різних відсотків по займах. Хочу сказати, що допомога, яку нам дають, у більшості випадків є займами.
Мала суперечку з естонським єврокомісаром. Я запитала його про те, чому не можна давати гроші безпосередньо бізнесу і чому завжди має брати участь у цьому процесі влада. А він зазначив, що поки немає іншого органу, який би міг представляти інтереси всієї України.
Наразі говорять про те, що Європа орієнтується на США у питаннях допомоги Україні. Як уже затверджена допомога США може подіяти і надихнути Європу?
Галина Хейло: Я вважаю, що це перспективне питання, але перспектива далека. І поки ми до неї дійдемо, не зникає потреба жити зараз. А те, що Європа не задоволена тим, що робить США в питаннях допомоги – це зрозуміло. Бо тягар, який вони могли б розділити, може лягти виключно на Європу.
