Останні події в енергетичній галузі України залишили поганий слід на нашій енергетиці й змусили українців шукати відповіді на питання про те, що буде далі і чи повернуться блекаути? Попри те, що українські енергетики роблять титанічну роботу, так чи інакше пошкоджене обладнання потребує довготривалого ремонту.
Допоки в Україні стовпчик термометра не перевищує позначку в + 15-20 градусів вище нуля, ситуація більш-менш контролюється. Однак великі підприємства вже вимикають з енергомережі через її недостатню потужність. Активно обговорюються й відключення світла в пікові години доби через ту ж проблему.
За відповідями ми звернулися до екс-заступника Міністра енергетики України та віцепрезидента Energy Club Максима Немчинова.
Є виробництво, а є споживання. За рахунок того, що в нас немає наразі достатніх потужностей, то і споживання скоротилось. Однак не так, як би хотілося. Тому ми його покриваємо за рахунок імпорту та аварійної допомоги.
Чи є на сьогоднішній момент область в Україні, де найбільш критична ситуація зі світлом?
Це прифронтові області, там найкритичніша ситуація.
Чи можливо віддавати енергію з одних міст іншим? До прикладу, Київ ділиться світлом з Харковом?
Ми можемо це зробити за умови, якщо дозволить обладнання, тобто магістральні мережі. Якщо вони не пошкоджені, якщо підстанції, лінії працюють, мережа не пошкоджена, працює генерація і достатня потужність цих ліній то це можливо зробити.
От уявіть трубопровід. Наприклад, діаметр труби 50 мм. Ви ж туди більше, ніж цей обсяг води не заллєте. Так, ви можете збільшити тиск, вона буде швидше рухатись, але все одно є певна межа. Для більшої кількості води треба замінити трубу, наприклад з 50 мм на 108 мм, тобто збільшити діаметр.
Так само і в електричній енергії. Для того, аби перенаправити електроенергію, потрібно щоб був запас виробництва енергії в областях з яких можна передати. Запаси мають покривати споживання цих областей, і має бути надлишок. Його ми й можемо направити до іншої області цими мережами до підстанцій в іншій області.
На жаль, орки б'ють і по джерелу енергії, і якраз по отаким вузловим станціям, за допомогою яких можна змінювати схему підключення, схему живлення і перенаправляти електричну енергію з одних об'єктів до інших.
Наскільки важливими є ТЕС та ГЕС? Чи може атомна енергетика покрити все споживання (навіть у пікові години)?
ТЕС та ГЕС дуже важливі. Це генерація електроенергії. Вона може бути базовою (як у випадку с ТЕС), так і балансуючою, маневровою, піковою (це ті ж ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС). Вони можуть вмикатись достатньо швидко в систему, коли треба підтримати потужність, додатково виробити електричну енергію (у випадках з ГАЕС підтримати частоту в системі).
Атомні не зможуть замінити ці станції на 100%, тому що, по-перше, кількості атомних блоків і їх потужності нам не вистачить, аби покрити всі потреби. По-друге, атомні блоки час від часу треба виводити в плановий ремонт. Це означає, що треба перезавантажити ядерне паливо для блоків (прибрати відпрацьоване), зарядити нове, за рахунок якого буде вироблятись електрична енергія. Тобто час, коли працюють усі блоки - обмежений. Він достатньо великий, але він обмежений.
В системі повинен завжди бути резерв потужності, на сьогодні в нас його немає. В нас дефіцит генеруючих потужностей.
Чи можемо ми вже цього літа відчути на собі обмеження та відключення електроенергії?
Це може бути і, скоріш за все, буде. Влітку споживання суттєво зростає.
В енергетиці є такі поняття як зимові пікові навантаження і літні пікові навантаження, вони не сильно різняться між собою. Просто взимку вони можуть бути тривалішими й більшими за навантаженням (наприклад якщо мороз довго тримається).
Чи існують альтернативи в нашій країні ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС вітровим, сонячним електростанціям, які б покривали споживання?
Можна йти двома шляхами. Перший шлях - будувати нові генеруючі потужності. Так звану розподілену генерацію, про що сьогодні усі кажуть. Це невелика за розмірами й обсягами генерація, але її треба багато, аби унеможливити і зробити не рентабельним її руйнування. Тому що ну, навіть якщо зруйнували одну, дві, три станції (а їх, наприклад, побудовано сотні, і за рахунок розгалуженої мережі резервуються потужності), то це не вплине на стан усієї системи. Але питання в іншому. В цьому випадку дуже важливий стан мереж, особливо локальних розподільчих Вони мають бути зі справними схемами під'єднання, щоб можна було ці схеми швидко змінювати і маневрувати цією розподіленою генерацію. На сьогоднішній день цю генерацію можна побудувати швидко і вона може бути достатньо ефективною.
Що це за прилади?
Це газопоршневі або газотурбінні установки (електростанції), які працюють на природному газі. Перші підходять для швидкого пуску.
Другі не такі маневрові, але в них є свої переваги. Треба дивитись, що потребує саме ця локальна мережа і локальні споживачі.
Я вважаю, те, що можна відновити, треба відновлювати і працювати на вугіллі. Воно в нас принаймні є власне. Газ теж є, але якщо набудувати багато електростанцій, які працюють на цьому виді палива, його може не вистачити і доведеться імпортувати.
А другий спосіб виходу з ситуації - збалансувати споживання. Регулювати попит, привчати людей споживати розумно, а не просто заощадливо. Стимулювати використання електроенергії таким чином, щоб зменшувати пікові навантаження і робити споживання рівномірними.
Чому наразі обмежують бізнес у використанні електроенергії?
Не вистачає потужності. В нас зараз немає відключень для населення в більшості областей, тому що підприємства не отримують відповідну потужність. До прикладу, якомусь заводу треба 25 МВТ потужності. А її просто фізично немає і завод стоїть. Він не може споживати менше, так не працює. Умовно кажучи, для того, щоб запустити той завод, треба когось іншого суттєво обмежити, або ж направляти надлишок потужності, робити нові лінії, будувати, або ремонтувати станції.
Скільки треба часу на відновлення електростанцій? Чи варто їх відновлювати, або ж краще застосувати іншу тактику?
На мою думку, відновлення без належного захисту, не матиме сенсу. Ми відновили, вони одразу розіб'ють. Спочатку треба подумати над захистом, потім над відновленням.
Я також думаю, що лише розподілена генерація, ось така, про яку зараз іде мова, проблему нам не вирішить. У нас є великі підприємства, які споживають дуже багато електричної енергії. Їм треба потужність й жодна розподілена генерація сьогодні цю потужність не дасть. Все одно нам треба великі виробники електроенергії як атомні станції та теплова генерація.
Нам також треба мати резерв потужності в системі. Якщо ви будуєте для себе розподілену генерацію і споживаєте 20 МВТ, то треба будувати не 20, а 40 МВТ. Треба резервувати себе, бо є ремонти, аварії, на жаль, і так далі. Система повинна бути достатньо розвинутою, варіативною, а для цього треба обов'язково мати резерв потужності. Найкраще для цього підходить теплова генерація, бо якщо є достатня кількість палива, то її досить швидко запускають.
Чи має держава наразі план з відновлення енергетичної складової країни?
Перед тим, як відновлювати, треба розуміти що відновлювати і в якому обсязі є ступінь пошкодження. Наскільки я знаю, ще до кінця не розібрані завали і не повністю проведена оцінка масштабів руйнування.
Але у будь-якому випадку треба терміново починати готуватись до наступної зими. А це не тільки відновлення зруйнованого та будівництво нового. Це ще наведення ладу на ринку електричної енергії, погашення заборгованості за електроенергію, створення стимулів для залучення інвестицій у галузь. Без таких заходів відновити зруйновану та побудувати нову генерацію буде вкрай важко.
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
Спілкувався Артем Тригуб
