Судячи з усього, після голосування за воєнний стан у Верховній Раді, яке є демонстрацією такого собі «середнього пальця» Трампу, слід очікувати відповідного кроку президента США.
При цьому у трампістів, на відміну від демократів, які десятиліттями створювали клієнтельну мережу впливу на український політикум і правоохоронні структури, починаючи від депутатів і закінчуючи міністрами, такої інфраструктури немає. Отже, у них присутній дефіцит інструментів впливу на українську політику.
А що вони можуть зробити? Вони дійсно можуть включити механізм персональних санкцій. Це той інструмент, який Сполучені Штати неодноразово використовували в кризових ситуаціях. І не виключено, що першим «прилетить» саме по найближчому оточенню президента, по представникам силових структур, судів тощо. Це як крок у відповідь і попереджувальний постріл одночасно.
Будемо спостерігати. Я думаю, що чекати довго не доведеться. Це може статися швидко і раптово. Про це говорив і депутат Железняк, розповідаючи про потенційні санкційні списки стосовно представників української еліти. Але ще раз підкреслюю: проблема Трампа і його команди полягає у дефіциті інструментів. У них немає опорних фігур в українській політиці. Відповідно, їм нічого іншого не залишається, крім як включати механізми силового тиску.
Деякі наші політики наївно вважають, що якщо їх капітали сховані в холодних криптогаманцях, то рука американської Феміди до них не дотягнеться. Це величезна помилка. І судячи з усього, ми побачимо це дуже скоро. Тож питання про персональні санкції вже не є абстрактним і близьке до переходу в практичну площину.
Сполучені Штати явно не розглядають Банкову як рівноправного партнера. Трампістів вважають Зеленського та його команду за тих, хто намагається виступити «хедлайнерами проєкту Антитрамп». І з цим вони будуть боротися.
Андрій Золотарьов
