$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+14° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Силовики на дільницях, акції протесту та голосування закордоном: як у росії минули президентські «вибори»

Силовики на дільницях, акції протесту та голосування закордоном: як у росії минули президентські «вибори»

18 Березня 2024 15:19

Протягом 15-17 березня у росії відбулися так звані президентські вибори. Голосування проводили в усіх регіонах країни, а також закордоном і на окупованих рф територіях.

Іноземні експерти вже називають цьогорічні вибори в росії найбільш маніпульованими за останні 30 років.

Агентство UA News зібрало інформацію про перебіг голосування в росії і закордоном та порушення демократичності виборчого процесу.

 

Коротко про вибори та їх результати


На вибори у президенти росії цьогоріч свої кандидатури висунули чотири політики: представник Комуністичної партії Микола Харитонов, Владислав Даванков від партії «Нові люди», Леонід Слуцький від ЛДПР, а також чинний президент володимир путін.

Згідно з даними, які оприлюднила російська ЦВК, за результатами обробки 99,72% бюлетенів голоси нібито розділилися так:

  • за володимира путіна – 87,29%; 

  • за Миколу Харитонова – 4,30%; 

  • за В'ячеслава Даванкова – 3,84%; 

  • за Леоніда Слуцького – 3,21%.




При цьому у ЦВК опублікували результати голосувань за путіна по регіонах. Згідно з цими даними у Чечні за російського диктатора свої голоси віддали 98,99% громадян, у Дагестані – 92,93%, у Краснодарському краю – 92,59%. І, звісно, не забули згадати про «ісконно рускіє» квазіреспубліки «ДНР» та «ЛНР», де за путіна проголосували 95,23% та 94,12% відповідно.

І хоч остаточні результати «голосування» будуть оприлюднені лише 21 березня, путін вже підгодовує росіян обіцянками на майбутній президентський термін. Під час виступу у своєму виборчому штабі російський диктатор заявив, що під час своєї наступної каденції він буде вирішувати завдання війни проти України і зміцнюватиме збройні сили.

«Ми змушені в прямому сенсі слова зі зброєю в руках захищати інтереси наших громадян», – прокоментував він вторгнення росії в Україну.

Він також заявив, що всім правоохоронним органам буде дано вказівки виявляти всіх, хто зі зброєю воює проти росії.

путін також заявив, що росія може в якийсь момент створити «санітарну зону» на територіях України. Глибина її нібито буде такою, щоб складно було подолати «засобам ураження, насамперед іноземного виробництва».



 

Що відбувалося на дільницях


Попри картинку «успішно організованих і демократичних виборів», настрої у росії були не такими вже й оптимістичними.

Зокрема, багато громадян відверто псували бюлетені. Зокрема, писали гасла «За мир», бажали путіну смерті, перекреслювали імена всіх кандидатів. Адже, у росіян і досі є віра в те, що зіпсовані бюлетені якось вплинуть на результати екзитполів.



Розуміючи загальні настрої в країні, на дільницях почали працювати силовики. Вони безцеремонно заходили у виборчі кабінки і перевіряли «порядок» під час «актів волевиявлення». 



Під час останнього дня голосування у росії розпочалася акція протесту «Полудень проти путіна». Суть її полягала в тому, що тисячі людей вишикувалися в черги до виборчих дільниць у росії та за кордоном, щоб висловити протест проти влади путіна.



Ідейним натхненником акції став колишній депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Максиму Різнику, який наразі мешкає у Латвії.

Але ось яка «нєувязочка». Такими акціями росіяни зробили ще одну піар-кампанію путіну і його команді. Бо явка на вибори лише за 17 березня склала понад 73%, що є хорошим показником для країни, де нібито вибори саботують.



Але, загалом, загальноросійська виборча буфонада традиційно зберігалася. Так на дільницях встиг побувати і «руський вітязь», і підробка Петра І. 



 

Голосування росіян закордоном


Акція «Полудень проти путіна» охопила і ті країни, де мешкають люди з російським громадянством. Зокрема, Німеччину, Литву, Латвію, Австрію. Люди декілька годин стояли на дільницях, щоб «перешкодити кривавому режиму».





Так, наприклад, у Берліні до мітингувальників доєдналася вдова «хорошого російського опозиціонера» Олексія Навального. Чим забезпечила неабияку явку на дільниці.

Але були і такі ситуації, де росіяни дійсно йшли голосувати, бо їм небайдужа доля росії (звісно, з Мілана чи Бонна обирати президента значно логічніше). Багатогодинні черги зафіксували у низці міст Європи.





Особливо цікавими є вибори у ще одній квазідержаві – Придністровʼї. путін вже тривалий час веде інформаційні операції про «звільнення з-під молдавського гніту росіян ПНР». А вони, ці росіяни, очевидно, навіть не планують цьому пручатися. Бо прагнуть «світлого майбутнього» разом з росією.



 

Авторка: Даша Шерстюк