Нарешті ця вуаль вільного ринку, вільної торгівлі та глобалізації безжально скинута.
Кожен сам за себе. Ми живемо в епоху глобального егоїзму та шкурних інтересів держав, в епоху блоків та торгових війн. Глобалізація минулого офіційно відійшла в засвіти, а тепер буде створюватися щось нове.
Я сприймаю цю гру з точки зору інтересів Штатів як занадто ризикову. Не впевнений, що вона є добре прорахованою. Але це їхні проблеми. Якщо Трамп хоче стати «крипто-Горбачовим», затіяти Перебудову з незрозумілими наслідками — будемо з цікавістю спостерігати. Бо для глобальної економіки це дійсно фундаментальне рішення.
Щодо України є три основні блоки. По-перше, який взагалі у нас експорт в США? Менше мільярда доларів. Майже 60% нашого експорту — це продукція металургії, переважно труби. Десь на півмільярда доларів. Для порівняння: Захід дає нам на покриття дефіциту бюджету десь 40 мільярдів на рік. А США вважають, що ми маємо відшкодувати їм за вже надану допомогу близько $120 мільярдів. Тобто це не найголовніша наша проблема.
Щодо експорту труб: ці тарифи конкретно на труби стали діяти ще на початку березня. А хто в нас головний експортер труб? Компанія «Інтерпайп» Віктора Пінчука, спонсора Демократичної партії. Догралися українські олігархи в американську політику. Це гарний урок.
Ну і врешті: ви впевнені, що валютна виручка потрапляє в країну в заявлених обсягах? Фактично всі експортні валютні надходження у нас концентруються в країнах-хабах. Зокрема, в Швейцарії.
Тобто загалом на нас це майже ніяк не вплине. У нас куди більше реальних проблем і катастрофічних загроз в економіці. Вона в нас настільки мертва, що якогось обвалу мита Трампа не спричинять.
Так, це вдарить по кишені окремих бізнесових структур. Але суспільство це навряд чи відчує. Бо чому нам спеціально, демонстративно ввели мито саме у 10%? Тому що з нас просто нема чого взяти.
Але це позначиться на ключових партнерах України, перш за все на ЄС. А від них багато в чому залежить наше виживання в контексті отримання фінансової та іншої допомоги.
Вадим Сирота
