У ніч на суботу, 27 липня, у росії під атаку безпілотників потрапили аеродроми «Енгельс», «Дягілєво» та «Оленья». Усі вони відомі як військові летовища, з яких окупанти запускають винищувачі в сторону України.
Агентство UA.News зібрало інформацію про наслідки атак, масштаби руйнувань та чому ці події є історичними з точки зору війни росії проти України.
«Чорний день» для російської авіації
У ніч проти 27 липня в росії пролунала низка вибухів на воєнних аеродромах. Під атаками опинилися одразу три летовища: в Рязанській, Саратовській та Мурманській областях.
Зокрема, у Рязанській області росії вночі чули вибухи поблизу військового аеродрому Дягілєво. Там дислокується 43-й Центр бойового застосування і перенавчання льотного складу, оснащений літаками Ту-95МС і Ту-22М3. Місцева влада підтвердила атаку БПЛА на регіон, але заявила, що пошкоджень немає.
Загалом у ніч проти 27 липня над регіоном збили 7 безпілотників.
«27 липня приблизно о 06:45 за московським часом була припинена спроба київського режиму здійснити терористичну атаку з використанням БПЛА літакового типу по обʼєктах на території РФ. Черговими засобами ППО сім українських безпілотних літальних апаратів знищені над територією Рязанської області», – повідомляли в російському Міноборони.
Водночас «рупори» рф не оприлюднювали ніяку інформацію щодо безпосередніх наслідків атаки на аеродром Дягілєво. Доля майна і особового складу невідома.
Ще однією ціллю став аеродром Енгельс у Саратовській області. Тамтешні телеграм-канали писали про збиття БПЛА в районі летовища, внаслідок якого «постраждалих і руйнувань немає». Згодом це, нібито, підтвердило і керівництво області.
Але найбільш результативним та вагомим був удар по аеродрому Оленья в Мурманській області росії. Саме летовище знаходиться за 1800 кілометрів від кордону з Україною і саме з нього рф скеровує винищувачі для здійснення ударів по нашій території.
Відомо, що внаслідок атаки на Оленья вдалось уразити стратегічний бомбардувальник-ракетоносій Ту-22М3.
Згодом Головне управління розвідки України підтвердило свою причетність до атак на російські летовища. Зокрема, представник ГУР МО Андрій Юсов назвав ці події «олімпійським досягненням українських сил оборони, спецпризначенців і ГУР».
«Ми не коментуємо, що і куди, але Головнокомандувач відзначив далекобійність. Зрозуміло, напрямок тут вгадати неважко. Що стосується факту ураження, ми підтверджуємо факт інциденту, ураження, щось влучило кудись»
Зокрема, підтвердили й факт пошкодження стратегічного бомбардувальника Ту-22М3. За словами Юсова, це була важлива ціль, оскільки можливостей у ворога виробляти подібну техніку немає. Цей літак використовували для ударів по цивільних об'єктах, а також цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Експерти вже назвали удари по аеродрому у Мурманській області рекордним. Адже дрони змогли подолати велику відстань і здійснити успішну атаку.
«Поки що нам мало відомо про результати атаки наших дронів на аеродром Оленья. Втім, що цікаво - українські дрони на відстань 1800 км ще не долітали. Якщо навіть дуже примітивно рахувати відстань від державного кордону, то це для Сил оборони є рекордом», – підкреслив військовий експерт Іван Киричевський.
Реакція на обстріл російських аеродромів
Удар по російських летовищах не зміг лишитися поза порядком денним в іноземних країнах. Зокрема, ситуацію з Оленьєю прокоментував президент Фінляндії Александр Стубб. Він звернувся до громадян і звернув увагу на те, що війна відбувається доволі близько до кордонів Фінляндії.
«Від Гельсінкі до Києва летіти зовсім недалеко. Ми повинні звикнути до того, що Україна повинна використовувати всі засоби, щоб виграти цю війну, і це також означає різні удари. І росія буде продовжувати завдавати гібридних ударів», – цитує Стубба видання Yle.
Стубб повідомив, що небезпеки для країни немає. Але через атаку на російський аеродром він провів переговори з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо та прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.
«Основний меседж полягає в тому, що у нас немає причин для занепокоєння у Фінляндії. Ми тримаємо ситуацію під контролем і здатні реагувати»
Доцент Норвезької академії Військово-повітряних сил Ларс Педер Хага заявив, що його не здивувала українська атака на авіабазу приблизно за 200 кілометрів від кордону Росії з Норвегією.
«Питання було в тому, коли, а не якщо, Україна завдасть удару по базі. Але все одно це вражаючий подвиг, адже Оленья розташована за 1800 км від українського кордону, а в регіоні більш-менш постійно глушиться GPS»
При цьому президент Української авіаційної асоціації та власників літаків АОПА Україна Геннадій Хазан зазначив, що саме для росіян удар по летовищах став справжньою несподіванкою.
«Росіяни казали, що у них велика територія. І саме тому у них просто бракує сил ППО для захисту. І, використовуючи це, наші фізичні тіла можуть потрапити у повітряний простір рф. Росіяни мають зрозуміти, що якщо прилітає від них, то і їм має прилетіти. Вони мають зрозуміти, що триває війна. Воно прилітало, прилітає і буде прилітати», – підкреслив Хазан.
Водночас аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті зазначають, що росіяни, попри очевидні втрати авіаційного потенціалу, не хочуть визнавати факту успішних українських атак на їх летовища та знищення бомбардувальників.
Як удари по аеродромах можуть змінити хід війни
Беззаперечним є той факт, що удари по летовищах в рф значно впливають і на воєнну інфраструктуру окупантів, і на загальний хід війни. Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначає, що наразі перед росіянами стоїть значний виклик: підняти всі літаки та передислокувати їх на інші летовища. Наразі судна відправили у Воркуту за 2,5 тисячі кілометрів від кордону з Україною на аеродром Совєтський.
При цьому, за добу до української атаки в ніч на 27 липня, на аеродром в Енгельсі прилітав Іл-76, який привозив Х-101. Є інформація, що 12 бортів, які тієї ж ночі літали між летовищами «Оленья» та Енгельса, були споряджені ракетами Х-101. Тобто фактично ударами по аеродромах вдалося відтермінувати ракетну атаку.
«Однак дотепер не знаємо, чи встигли вони підняти всі літаки. Тому що один Ту-22М3 на аеродромі "Оленья" таки пошкодили, але, яким був його стан. Чи то був той, який пару місяців тому зійшов зі злітної смуги, чи якийсь інший, який не міг піднятися, це поки невідомо. Але знаємо його бортовий номер. Це, можливо, не найефективніший удар, але найпотужніший за весь час. Він показав наші спроможності», – зазначив Костянтин Криволап.
Авіаційний експерт Валерій Романенко відзначив, що удар по аеродрому Оленья має одразу декілька важливих моментів. Зокрема, дальність удару та точний удар у бомбардувальник.
«Наші дрони не несуть 200 кілограмів вибухівки, щоб так вибухнуло поряд. З повідомлень можна зробити такий висновок, що було пряме влучання в бомбардувальник. Тобто наші дрони отримали можливості донаведення. Вони самостійно вже на кінцевому етапі приймають рішення, бо звʼязок на таку дальність не забезпечиш. Вони самостійно приймають рішення по наведенню на ворожий обʼєкт. Це вкрай важливий момент», – зазначив Романенко.
Такий удар, своєю чергою, означає, що тепер ми можемо відправляти дрони «бити не по площах, а по конкретних обʼєктах».
«Такі висновки я можу зробити: по-перше, рекорд дальності, по-друге – здатні нищити обʼєкти. По-третє, у росіян зараз немає зони, вільної від ударів українських безпілотників. Те що на Далекому Сході, як правило, не бере участі в бойових діях. Випускаються літаки, але в обмеженій кількості. Тобто зараз у росіян немає безпечного місця аж до Уралу», – констатував авіаційний експерт.
Разом з тим, удари по летовищах – це не лише про знищення майна та відповідної інфраструктури. Це ще й прямий меседж для окупантів: Україна може «дістати» їх будь-де. І надзвичайно важливо, що українські сили оборони застосовують ці можливості.
Авторка: Даша Шерстюк
