У вівторок, 27 лютого, на кордоні Польщі і Білорусі польські правоохоронці затримали українського журналіста Михайла Ткача, який наразі готує матеріал про транзит продукції з росії через Білорусь до Польщі.
Правоохоронці видалили частину відзнятого матеріалу та порушували низку норм затримання. А потім і взагалі заявили, що інформація про затримання Ткача – фейк.
Про затримання Михайла Ткача
27 лютого польські правоохоронці затримали журналіста Української правди Михайла Ткача разом із оператором Ярославом Бондаренком. Відбулося це біля польсько-білоруського кордону, коли журналіст знімав матеріал про транзит продукції між Польщею, росією та Білоруссю.
У публікації у Facebook Михайло Ткач написав, що спочатку десятеро поліцейських і двоє спецслужбовців, які були у цивільному, почали ставити чоловікам питання з розряду «А чого ви тут стоїте?».
Проте, згодом, Ткача та Бондаренка затримали і відбувся справжній допит.
«Закінчилось тим, що представники польської спецслужби допитували мене:
- Звідки я знаю про товарообіг з росії та білорусі?
- Чи розповідав я комусь про це?
- Хто ще про це знає і де?
- Коли публікація матеріалу?
- З ким спілкуюсь в Україні?
- Чи є ця наша інформація у представників українського уряду?
Їх роботу я розумію, але в мене – своя робота. І так з нами давно не поводились. Відео шкода. Але знімемо ще. Чи може торгівля з країнами-агресорами, країнами спонсорами тероризму припиниться і не буде про що знімати. А поки przepraszam – це точно суспільно-важлива інформація. Зокрема, і для польського суспільства», – написав Ткач.
Після затримання правоохоронці видалили частину відзнятого матеріалу, пошкодили апаратуру. Ткача та оператора утримували в комендатурі щонайменше 4 години і лише потім відпустили після дозволу «зверху». Увесь цей час журналісти не мали змоги ні з ким зв'язатися.
Допитували українців не лише поліцейські, але й співробітники польських спецслужб. При цьому під час затримання поліцейські спілкувалися виключно польською мовою, а в самій комендатурі – англійською. Українців розпитували, чи будуть вони розповідати публічно, що їх затримували.
Журналіст також зазначив, що поліцейські та представники спецслужб поводили себе доволі різко.
«Вони почали хапати наші камери, обшукувати. Далі нас привезли у комендатуру. Близько 10 людей почали обшукувати нашу машину, нас, повикидали наші речі на капот, забрали всі картки пам’яті з камер, забрали всі телефони, документи. На допиті в комендатурі я повідомив, що ми журналісти і сказав, що ми знімаємо, як Польща торгує з росією через Білорусь і як Польща торгує з Білоруссю, як сільськогосподарська продукція йде з росії і Білорусі в Польщу. Було видно, що представники польської спецслужби перелякалися. Вони почали мене запитувати, хто ще про це знає, чи знають про це українські можновладці, український уряд. Розпитували, хто наші джерела, як ми про це дізналися, скільки часу ми працюємо над цією темою», – підкреслив Ткач.
Також журналіст заявив, що єдиною людиною, з якою він встиг скомунікувати, стала головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва. Далі правоохоронці забрали телефони.
Севгіль Мусаєва цю ситуацію прокоментувала так: «Ми обурені цією ситуацією, яку вдалося нормалізувати лише після розголосу та за підтримки посольства України в Польщі. Команда УП дякує послу та консулу за швидку реакцію та небайдужість».
Згодом посол України в Польщі Василь Зварич розповів, що він дійсно втручався у справу із затриманням журналіста.
«Вони знімали рух поїздів, запускали дрон. Поліція вирішила перевірити, хто це був, щоб це не виявилися провокатори. Справа була швидко вирішена», – запевнив дипломат.
А що ж кажуть поляки?
Увечері 27 лютого пресслужба поліції Підляського воєводства опублікувала коротке повідомлення про «неправдивість» інформації про затримання українського журналіста.
«Увага, фейкові новини! Підляська поліція не затримувала журналіста з України. Це неправдива інформація», – йшлося в повідомленні.
Але майже у той же час пресслужба Люблінського гарнізону написала, що насправді «відбувалося встановлення особи».
«Офіцери поліції Люблінського гарнізону вжили заходів у зв’язку з необхідністю встановити особи людей, перебування яких у прикордонній зоні стурбувало мешканців. Після з'ясування особи люди покинули відділення поліції», – написали у відомстві.
Проте, не було жодних згадок про те, що поліцейські затримали працівників українського медіа.
Policjanci z garnizonu lubelskiego (KPP Łuków) podejmowali czynności w związku z koniecznością ustalenia tożsamości osób, których przebywanie w rejonie przygranicznym zaniepokoiło mieszkańców. Po zweryfikowaniu tożsamości osoby opuściły teren jednostki Policji.
— Policja Lubelska ?? (@PolicjaLubelska) February 27, 2024
Але варто звернути увагу на те, що обидві заяви зʼявилися приблизно у той момент, коли про своє затримання заявив Михайло Ткач і цю новину підхопили українські медіа. Тому цілком можна вважати, що польська сторона хотіла цілком замовчати цю ситуацію. Але не склалося.
28 лютого поліція Польщі опублікувала заяву, де описала своє бачення ситуації із затриманням Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка. Польські правоохоронці зазначили, що отримали напередодні повідомлення від «небайдужого мешканця» про двох чоловіків, які протягом двох днів перебували в автомобілі біля колій поблизу залізничного вузла в селі Голяшин Луківського повіту. Згідно з інформацією, отриманою польськими поліцейськими, чоловіки фотографували та використовували дрон.
«Всі дії, проведені відносно виявлених осіб, були спрямовані на встановлення їх особи та ретельну перевірку причини їх перебування на залізничній розв'язці. Після перевірки документів, огляду вмісту багажу та складання відповідної документації про проведені дії, чоловіки залишили приміщення Окружного управління поліції в Лукові. Усі документи та речі їм повернули. Жоден з чоловіків, щодо яких проводилися заходи, не заявив співробітникам поліції про пошкодження їхнього спорядження», – запевняє поліція Польщі.
Також у відомстві наполягають, що співробітники поліції підтримували звʼязок з представниками консульства України в Польщі. А якщо ж якісь непорозуміння і виникали, то лише через мовний барʼєр, бо журналісти спілкувалися українською мовою.
А ще важливим є те, що поляки ніяким чином не коментують факт транзиту продукції з росії. Проте, як стверджують аналітики EastFruit польська влада та аграрії дотримуються «подвійних стандартів». Зокрема, абсолютно ніхто не звертає жодної уваги на масовий імпорт цибулі з країни-агресорки. І це в той час, коли на кордоні тривають багатомісячні протести щодо ввезення продукції з України.
Згідно з даними офіційної торговельної статистики Польщі, росія була найбільшим постачальником цибулі на ринок Польщі з країн, що не входять до ЄС, і третім після Німеччини та Нідерландів загалом.
Від початку сезону (серпень 2023 року) до кінця грудня 2023 року Польща закупила в російських постачальників 24,3 тис. тонн цибулі. Для порівняння, Україна постачала за цей самий період майже в 500 разів менше цибулі в Польщу, ніж росія. Навіть Казахстан і Узбекистан поставили менше цибулі в Польщу, ніж російські експортери.
І це приклад лише з однією категорією продукції. І дуже висока ймовірність того, що і на інші така «аграрна вибірковість» поширюється. Тож, лишається чекати якоїсь реакції від офіційних представників Польщі. А також – розслідування Михайла Ткача. Бо, очевидно, там буде багато цікавого.
Авторка: Даша Шерстюк
