21 липня білоруський президент Олександр Лукашенко відвідав Україну з офіційним візитом. Сторони обмінялися вітальними промовами та взаємними схваленнями, провели кілька ділових зустрічей, обговорили політику, економіку, розширення співробітництва. Все по протоколу. Якщо не брати до уваги поганого самопочуття глави української прикордонної служби та випаду Femen.
Для президента авторитарної країни така акція виглядала, як виклик. У Білорусі експромт з оголеними грудьми на протокольній зустрічі виключений. Дії активістки викликали німе здивування у білоруського президента. Але це не те, на що варто звертати увагу. Для обох країн є більш вагомі приводи. Інакше другий офіційний візит глави сусідньої держави за останні три місяці не відбувся б.
Офіційна частина візиту Лукашенка до України
Порошенко підвів підсумок зустрічі під час прес-конференції і на своїй сторінці в facebook:
«Отримав запевнення від Олександра Лукашенка, що територія дружній Білорусі ніколи не буде використовуватися для агресивних дій проти України, а білорусько-український кордон ніколи не стане кордоном війни. Замість цього вона завжди буде тільки кордоном співробітництва й миру»
Порошенко торкнувся теми майбутніх переговорів в Нормандському форматі та висловився за посилення санкцій через порушення перемир'я:
«Уже в понеділок (24 липня - прим.авт.) відбудуться телефонні переговори в Нормандському форматі і я буду вимагати реального забезпечення режиму припинення вогню по всій лінії зіткнення. У разі невиконання реалізації рішень Великої сімки, які були досягнуті в Італії, в тому числі - посилення санкцій»
Український президент підняв тему безальтернативності Мінського процесу та дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі:
«Мінські домовленості ..є сьогодні єдиним і безальтернативним документом по деескалації конфлікту та деокупації українських територій, включаючи виведення іноземних військ, відновлення контролю над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону, відведення важкої артилерії, забезпечення безперешкодної роботи ОБСЄ»
Сам Лукашенко висловився про конфлікт на Донбасі вельми завуальовано:
«Хочу коротко сказати про свою позицію, в черговий раз вона анітрохи не змінилася, щодо тих конфліктів, які відбуваються в Україні. Ви повинні розуміти, я ніколи не ставив перед собою мету бігти попереду паровоза ... я робив, роблю і буду робити тільки те, про що мене попросять два президента. Мені було доручено Петром Олексійовичем провести зустріч в Мінську, це не моя була ініціатива, мені сказали, як це зробити – я це зробив. Претензій немає. Так буде і надалі. Все, що доручать мені два президента, більш ніж будь-хто залучені в цей конфлікт, ми, білоруси, будемо робити. Ми не претендуємо ні на які лаври»
Відносно Порошенка все зрозуміло. А от «прохання» від Путіна насторожує. На які поступки, змушені або добровільні, готова піти залежна від РФ Білорусь, щоб виконати прохання «дружньо» налаштованого Кремля? Тут є про що подумати.
Результати переговорів президентів України і Білорусі
Важливим досягненням зустрічі стало затвердження нових дорожніх карт економічного співробітництва. Україна і Білорусь підтвердили намір зберегти режим вільної торгівлі та посилити товарообіг між країнами. Україні особливо вигідно збільшити експорт до сусідньої держави, тому що в останні роки український дефіцит в білоруському торговому балансі зріс.
Український лідер заявив, що в перспективі країни мають намір вийти на цифру в 5 млрд доларів США взаємного товарообігу:
«Сьогодні ми з Олександром Лукашенко провели плідні, ґрунтовні і відверті переговори. Ми докладно обговорили нашу взаємодію в економічній сфері. Взаємна торгівля між Україною і Республікою Білорусь в порівнянні з минулим роком зросла на 26%. Україна є другим торговим партнером для Білорусі, а Білорусь - четвертим для України. І ми бачимо суттєві перспективи зростання»
Фото: УНІАНГуманітарна допомога Донбасу
Президент Білорусі запропонував Україні надавати гуманітарну допомогу Донецькій і Луганській областям, на що отримав згоду від Порошенка:
«Ми поставляємо гуманітарну допомогу в ці області. Ми хотіли б працювати там без посередників, по найкоротшому шляху – через територію України. І просив Петра Олексійовича, якщо у нас співпадуть ці гуманітарні конвої, щоб ми це зробили разом»
Поставки електроенергії
Порошенко підтвердив домовленості про постачання електроенергії з України в Білорусь. І про можливість збільшення поставок нафти:
«Ми домовилися про конкретні кроки щодо співпраці в сфері електроенергетики, в нафтовій і газовій промисловості. На мою думку, це дуже перспективно. В тому числі я підтвердив готовність України постачати електроенергію в Білорусь»
Рівні умови перебування громадян
Президенти порушили питання умов перебування громадян в обох країнах. Порошенко підсумував:
«Ми також домовилися забезпечити на умовах взаємності перебування українських громадян на території Білорусі на такий же термін без реєстрації, як білоруські громадяни перебувають на території України»
Також було досягнуто згоди і в ряді інших питань: щодо культурної взаємодії, навчанні білоруської мови в Україні і української в Білорусі, заснування міжрегіонального економічного форуму та майбутні міжурядові зустрічі.
Невідомо, чи згадували президенти про сприяння в розслідуванні загибелі журналіста Павла Шеремета, річниця смерті якого припала на початок візиту. Свого часу білоруський журналіст приніс Лукашенкові чимало занепокоєння за критику його влади і проваджувану політику в країні. Україна та ряд міжнародних інституцій раніше закликали Білорусь допомогти в розслідуванні загибелі журналіста.
Фото: УНІАНЩо приховано за візитом Лукашенка?
В цілому візит президента Білорусі пройшов на позитивній ноті. Не покидає відчуття, що Лукашенко приїжджав обговорювати зовсім не культурне співробітництво та науково-технічний прогрес двох країн. Поза офіційною частиною залишається безліч питань. І головне – майбутні російсько-білоруські військові навчання, які пройдуть на території Білорусі у вересні 2017 року. І Україну, і ЄС, і НАТО ці дії, м'яко кажучи, напружують. Україна повинна бути готова до будь-якого сценарію.
Та й в самій Білорусі є над чим замислитися. «Братський» російський народ може перестати бути таким відразу, якщо територія сусідньої країни буде використана для гібридних інтервенцій в сторону України. Імовірно, що обговоренню цієї теми і був присвячений приїзд Лукашенка за закритими дверима. Не дивлячись на запевнення останнього в тому, що нашій країні боятися нема чого.
[caption id="attachment_15854" align="aligncenter" width="475"]
Фото: УНІАНДля білоруського лідера краще бути посередником-миротворцем в цьому конфлікті, ніж вимушеним учасником. Воно і зрозуміло – війна це не тільки людські жертви та руйнування, це – колосальні збитки в економіці. І відкат країни в минуле. Але справа тут не в Лукашенко. Гарантувати безпеку України з боку західних кордонів він не може. У білорусів немає шансів протистояти Росії у військовому плані. Чи впевнений сам президент, що повністю контролює свої національні кордони, маючи спільні межі з країною-агресором?
Пряме запитання: чи може РФ скористатися територією Білорусі для вторгнення в Україну? Може. Що в такому випадку буде робити Київ? Відповідати на удари. І не обов'язково на своїй території. І це розуміють обидва президенти. Якщо сценарій російських домагань розгорнеться подібним чином, обидві держави виявляться заручниками непростої ситуації. Чого допускати ніяк не можна. Тому Лукашенку просто необхідно домовлятися з Києвом і бути на одному боці. Ну і балансувати між тотальною залежністю від РФ і нейтралітетом в самому конфлікті. Олександру Лукашенку все ж краще дивуватися від витівок активісток Femen, ніж чекати «сюрпризів» на своїй землі від Володимира Путіна.
Марія Гелюх
