Ось цей щирий подив: «Хіба я таке говорив? Не можу повірити, що міг таке сказати» — на запитання, чи вважає Трамп, що Зеленський досі диктатор, — є прикладом реальної політики, хоч і в дуже зменшеному масштабі.
Реальність — це не те, що об’єктивно було, а те, що називають і позначають у даний момент.
Це як з тероризмом: терорист — це не лише той, хто вбиває цивільних з метою залякування та політичними мотивами (інакше терористами були б усі держави планети без винятку), а той, кого Влада маркує цим словом, той, хто виключений з оберегомого простору (gehegt — словами Шмітта), простору, обумовленого самою Владою.
Те ж саме стосується й інших маркерів — диктатор, деспот, вбивця, нелегітимний тощо. Реальність — це не те, що реально трапилося, а те, як це Влада називає прямо зараз.
Саме це Оруелл, до безодні просвітлений чоловік, описав у своєму відомому «Океанія ніколи не воювала з Євразією». Не має значення, правда це чи ні. Те, що війна справді була, що ви самі її бачили, спостерігали, як йшли на дно кораблі і гинули люди — не грає жодної ролі.
Якщо Влада каже вам, що війни не було, значить, її не було. Якщо будете обурюватися — вас або розчавлять (в диктатурі), або заженуть у глухий кут медіа та ЛОМи (в демократії) за вказівкою цієї самої Влади.
Не варто дивуватися: мовляв, дід забув випити таблетки, не пам’ятає, що говорив. Так, Трамп вже не молодий, і він дійсно часто плутає слова, але «Зеленський — диктатор» було не просто випадковою оговоркою, а зафіксованим заявленням. Він прекрасно це пам’ятає.
На схожий запитання на зустрічі з Макроном (чи назве він і Путіна диктатором) Трамп відповів у цілком адекватному ключі: «Я просто так словами не розкидаюся». Він чітко розуміє значення подібних маркувань.
Це не просто слова — вони мають вагу.
Позначення диктатор тоді було саме маркуванням (цю думку можна розвинути, але я поки що утримаюся), і зараз Трамп знімає її, повертаючи Зеленського в оберегомий простір, тому що в них буде зустріч і, ймовірно, підписання угод. Суверен не може зустрітися з тим, хто був виключений з цього простору (хай навіть у півжартівливому тоні).
Проте нічого нового насправді.
Як там у дідуся Ніцше?
Державою називається найхолодніше з усіх холодних чудовиськ. Холодно бреше воно, і ця брехня повзе з уст його.
Ігаль Левін
