Протягом 6 березня окупаційні війська атакували одразу декілька регіонів України. Відомо про постраждалих та пошкодження інфраструктури. Український культурний фонд тепер отримав нового керівника. А в Конгресі США закликали Пентагон надати Україні допомогу щодо боєприпасів.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події 6 березня.
Атаки на українські міста
В ніч на середу, 6 березня, росіяни вдарили по Покровську Донецької області ракетами. Внаслідок обстрілу отримала поранення одна людина.
«Близько першої години ночі ворог випустив по місту 4 ракети С-300. Внаслідок удару цивільна особа отримала легкі поранення», - розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Внаслідок атаки також були пошкоджені 11 багатоповерхівок, 3 приватні будинки і 3 адмінбудівлі.
Внаслідок ворожої атаки ударними безпілотниками типу «Shahed» у Хмельницькій області пошкоджено об'єкт інфраструктури та знеструмлено населені пункти. Загиблих та травмованих немає.
Як повідомила Хмельницька обласна військова адміністрація, під час повітряної тривоги сили протиповітряної оборони регіону збили шість БПЛА типу «Шахед».
«Залишаються знеструмленими кілька населених пунктів. Є пошкодження даху та стелі приватного будинку. Усі відповідні служби працюють», − повідомили в адміністрації.
Також окупанти атакували дронами Одещину. Внаслідок цього пошкоджено черговий рекреаційний об’єкт, газогін та житлові будинки.
«Внаслідок падіння уламків збитих дронів в Одеському районі пошкоджено черговий рекреаційний об’єкт, газогін та житлові будинки у приватному секторі», – написав голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Загиблих чи постраждалих внаслідок інциденту немає. У регіоні збили 18 «шахедів». Окупанти знову спрямовували ударні безпілотники по населених пунктах, промислових об’єктах прибережної зони.
Обстріляли російські військові селище Борова, що на Харківщині. Унаслідок цього поранень зазнали 4 людини, зокрема діти. Також є один загиблий.
Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, через обстріл загинув 70-річний чоловік. Ще чотири людини поранені, серед них — три дитини. Одну жінку дістали з-під завалів та відправили до лікарні.
Також внаслідок російської атаки виникла пожежа на території домоволодіння. Крім того, знищені автомобіль, гараж та господарчі споруди. Наразі наслідки досі ліквідовують.
Під атаку дронами потрапила і Сумщина. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждало п'ятеро людей — четверо дорослих й одна дитина.
Постраждалі отримали переважно легкі травми, один із безпілотників збили на підльоті до міста, а інші три «шахеди» влучили в мікрорайони міста. Внаслідок атаки загиблих немає, але дуже постраждала інфраструктура міста.
«Один «шахед» був націлений на міську лікарню, де перебувало близько 400 хворих, зокрема 50 були обмежені в русі. Допомогу там було надано відповідними службами», – сказав начальник Сумської ОВА Володимир Артюх.
Водночас в Офісі генерального прокурора повідомили, що постраждалих від атаки в Сумах не п'ятеро, а семеро. Серед них — 10-річна дитина.
742 доба війни
Українські Сили оборони продовжують завдавати втрат країні-агресору росії − за минулу добу, 5 березня, вони ліквідували 1 250 загарбників, знищили 50 артилерійських систем, 40 ББМ та 21 танк.
Грецьке видання Protothema повідомляє, що російські війська завдали ракетного удару по Одесі 6 березня під час візиту прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Ціллю атаки був кортеж президента України Володимира Зеленського.
Вибух в Одесі стався незадовго до зустрічі Міцотакіса та Зеленського, за 150 м від місця розташування місії Греції, до складу якої входять восьмеро осіб.
«Кортеж президента України Володимира Зеленського, який перебував за 150 метрів від грецької делегації на чолі з прем’єр-міністром Кіріакосом Міцотакісом, був обстріляний російською ракетою об 11:43 у середу (6 березня 2024 - ред.)», – йдеться в публікації.
Аналітики організації OSINT змогли встановити точне місце затоплення патрульного корабля рф «Сергій Котов» у тимчасово окупованому Криму. Внаслідок атаки ГУР України на судно загинули щонайменше 7 окупантів, ще 27 отримали поранення.
За даними OSINT-аналітиків, найближчі до місця затоплення населені пункти тимчасово окупованого Криму - села Заповітне і Яковенкове.
Корабель «Сергій Котов» пішов на дно за 8 км від узбережжя півострову і приблизно за 25 км - від Кримського мосту.
У росії приховують інформацію про втрати серед екіпажу знищеного у Криму російського корабля «Сергей Котов». Навіть родичам моряків забороняють розповсюджувати в соцмережах таку інформацію.
«Ми зі своїх джерел знаємо, що декого із членів екіпажу було доправлено каретами швидкої до медзакладів. Враховуючи те, що це був темний час доби, що вода зараз дуже холодна і гіпотермія настає буквально через кілька хвилин, враховуючи характер вогневого ураження, якого було завдано судну, є велика доля вірогідності, що досить велика частка екіпажу загинула», – сказав речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Аеророзвідники знайшли та знищили замаскований комплекс відеотепловізійного спостереження «Муром-П» поблизу українсько-російського кордону.
Як повідомляє Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, комплекс було знищено FPV-дроном.
«Під час ведення розвідки у вказаному квадраті оператори ГУР МО України також вистежили автомобіль, яким пересувались російські загарбники - спалили і його», – пише розвідка.
Гучні справи
Колишній заступник командира кримського підрозділу «Беркут» заочно отримав 15 років ув'язнення за держзраду та перевищення службових повноважень.
«Йому призначено покарання – 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних і правоохоронних органах строком на 3 роки. Також засудженого позбавлено спеціального звання – підполковника міліції», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що засуджений 10 та 11 грудня 2013 року брав участь у придушенні акцій протесту, застосовуючи насильство. Унаслідок таких дій постраждали щонайменше 20 людей. Надалі з березня 2014 року експравоохоронець, перебуваючи на території Криму, надавав допомогу представникам росії у проведенні підривної діяльності проти України.
СБУ затримала російського шпигуна, який мобілізувався до лав ЗСУ. Йдеться про мешканця Дніпропетровщини, який був агентом рф, завербованим ще під час навчання у Московському університеті всередині нульових.
У 2023 росіяни його розконсервували і агент мобілізувався до ЗСУ, ніс службу у районі Бахмута.
Чоловік зливав окупантам інформацію про Сили Оборони поблизу передової. Коли зрозумів, що його викрили, втік з підрозділу. А потім намагався перебігти до Придністровʼя, перетнувши прикордонну річку в гідрокостюмі та ластах.
Наразі чоловік перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Служба безпеки України також повідомила про підозру протоієрею Черкаської єпархії УПЦ МП за виправдовування російської агресії проти України (ч. 3 ст. 436-2 КК). Чоловіку загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна.
За даними слідства, протоієрей поширював російську пропаганду у Facebook. Чоловік заперечував воєнні злочини військ росії в Україні, прославлял окупантів, дискредитував українські війська, а також називав бійців бригади Нацгвардії «Азов» нацистами.
Свої дописи священник доповнював репостами з ворожими гаслами, фотографіями та відеосюжетами з прокремлівських ресурсів.
У Херсоні співробітники СБУ спіймали жінку, яка працювала на окупаційну «поліцію» і примусово видавала українцям російські паспорти.
Слідство встановило, що після захоплення міста жінка підтримала загарбників, а в червні 2022 року вступила до окупаційного «Головного управління МВС по Херсонській області».
Там її призначили «інспектором відділу з питань громадянства». На цій «посаді» колаборантка оформляла окупаційну документацію щодо примусової депортації українців. Крім того, в обов'язки фігурантки входила незаконна паспортизація мешканців Херсона.
Після звільнення Херсона колаборантка залишилася в місті, але змінила місце проживання та переїхала на квартиру знайомих. Таким чином вона сподівалася «залягти на дно» та уникнути правосуддя. Наразі триває розслідування, зловмисниці загрожує до 15 років в'язниці з конфіскацією майна.
Новини України
До України з візитом прибув прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс. Як повідомляють грецькі ЗМІ, візит триватиме лише декілька годин, і Міцотакіс зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у Одесі.
При цьому якоїсь офіційної інформації про цей візит оприлюднено не було.
Головою Українського культурного фонду (УКФ) стала сучасна українська філософиня Наталія Кривда.
Кривду обрали серед трьох кандидаток, яких 4 березня подала на розгляд МКІП новообрана Наглядова рада УКФ.
«Пані Наталія Кривда відсьогодні є головою Українського культурного фонду. Саме так красиво, помпезно і відповідально називається її посада. Вона не просто є керівником Наглядової ради, модератором процесів, які будуть проходити всередині Українського культурного фонду, але й представлятиме Український культурний фонд, визначатиме політику Українського культурного фонду відповідно до законодавства і відповідатиме перед суспільством за ті демократичні, прозорі процеси, які, я переконаний, під її керівництвом матимуть місце», – зазначив т. в. о. міністра культури Ростислав Карандєєв.
Україна готова прийняти обмеження на свою торгівлю з Євросоюзом, щоб розрядити гостру політичну суперечку з Польщею. Водночас Київ закликає блок заборонити імпорт російської сільськогосподарської продукції, яка все ще надходить через Білорусь та країни Балтії.
Як повідомив в інтервʼю Financial Times заступник міністра економіки, торговельний представник України Тарас Качка, Україна підтримує нові заходи, запропоновані Брюсселем: обмеження на імпорт яєць, птиці та цукру з червня, а також дозвіл окремим країнам закрити свої ринки для українського зерна, за винятком подальшого транзиту.
«Можливо, для перехідного періоду такого роду керований підхід до торговельних потоків між Україною та ЄС — це те, що нам усім потрібно. Щодо пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а росія», — сказав Качка.
Заступник міністра також звинуватив росію у розпалюванні протестів у Польщі. Він упевнений, що саме Москва стоїть за нападом польських фермерів минулого місяця на потяг із українським зерном.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов пояснив те, за яких умов Україна може почати перемовини з росією.
«Якщо хтось досі цього не зрозумів, варто позбутись ілюзій про українську поступливість у цьому питанні і зрозуміти рівень нашої твердості. Російським воєнним злочинцям ніхто і ніколи не вибачить смерть безвинних українських дітей. Поки не буде справедливого суду і покарання, ніяких контактів з нинішніми кремлівськими покидьками бути не може», – підкреслив секретар РНБО.
Також він зазначив, що «відновлення територіальної цілісності України є безумовним і безальтернативним абсолютом української позиції для початку будь-яких пропозицій з урегулювання війни». За словами Данілова, «в Україні землею не діляться, ми в неї закопуємо тих, хто наважився це перевірити».
Міжнародні новини
Уряд Латвії затвердив підготовлені постанови Кабміну щодо переліку кормових та сільськогосподарських продуктів, заборонених для ввезення з рф та Білорусі. Ця постанова набуде чинності з 8 березня.
Заборона на імпорт поширюється на:
- овочі та коренеплоди, зокрема, картопля, цибуля, морква та помідори;
- ягоди та фрукти (яблука, кавуни, дині, ананаси, горіхи);
- зернові (пшениця, жито, кукурудза, гречка, ячмінь, овес);
- кормова сировина та готові корми.
Велика Британія готова позичити Україні всі заморожені в країні активи Центрального банку росії. Активи будуть використані як гарантія виплати репарацій.
«Існує можливість використати щось на кшталт синдикованого кредиту або облігації, які ефективно використають заморожені російські активи як гарантію, щоб передати ці гроші українцям, знаючи, що ми повернемо їх, коли росія виплатить репарації. Це може бути найкращим способом зробити це. Ми прагнемо максимальної єдності G7 і ЄС у цьому питанні, але якщо ми не зможемо її досягти, я думаю, нам доведеться рухатися вперед із союзниками, які підтримають такі заходи», – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Кемерон.
Водночас міністр не думає, що план облігацій якимось чином підірве репутацію Лондона.
Група конгресменів від демократичної та республіканської партії написала листа міністру оборони США Ллойду Остіну. У ньому вони просять передати ЗСУ ракети ATACMS та розв'язати питання з нестачею інших боєприпасів.
Документ підписали члени Палати представників Майкл Тернер, Джеральд Конноллі, Бретт Гатрі, Лінда Санчез, Ніл Данн, Брендан Бойл, Енн Вагнер, Рік Ларсен, Браян Фіцпатрік, Дональд Норкросс та Річ Маккормік.
У своїй заяві вони просять шефа Пентагону допомогти розв'язати проблему нестачі боєприпасів для України, і якщо для цього існують якісь перешкоди – надати детальне пояснення цьому.
Польські фермери 6 березня влаштували акцію протесту у Варшаві, зокрема підпаливши шини під офісом прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.
Як пишуть польські медіа, до акції протесту доєдналися тисячі осіб. Організатор демонстрації очікують, що кількість протестувальників буде до 100 тисяч.
Учасники акції хотіли проїхали до центру польської столиці на тракторах, але на околицях міста встановили бар'єри. Хоча декільком тракторам все ж вдалося проїхати до центру Варшави. Через протест у Варшаві обмежений рух авто, деякі дороги перекриті.
Читайте також
Підсумки дня 5 березня: ГУР потопило найновіший корабель рф, Вікторія Нуланд та прем'єр Болгарії залишають посади
