5 вересня 2017 року Верховна Рада проголосувала закон України №3491-д про реформування системи освіти в державі. Президент Петро Порошенко підписав закон 25 вересня:
«Це – одна з головних реформ, тому що ні від однієї іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої»
Законом передбачено низку кардинальних змін в початковій та середній школах, профільній освіті, атестації учнів. Детальніше про це ми писали раніше в спеціальному матеріалі. Однією з найбільш дискусійних тем стало збільшення кількості годин викладання українською мовою і закріплення її в якості основної для старшої школи національних меншин України.
Мовна норма реформи освіти викликала масу різкої критики з боку деяких європейських країн. У зв'язку з цим Україна має намір звернутися до Ради Європи – переконати протестувальників у законності та обґрунтованості статей про мову.
Суть мовної норми
Згідно з Конституцією України, у національних меншин є право на навчання у школі рідною мовою. Реформою освіти передбачено освоєння також державної мови. Переліком компетенцій, якими повинен володіти учень, новий закон має за мету:
- вільне володіння державною мовою – українською;
- володіння рідною мовою, якщо вона відрізняється від державної, та однією з іноземних мов.
Законом закріплено, що з середньої школи (з 5 класу) збільшується кількість предметів, які будуть викладати українською. Також передбачена можливість вивчати декілька предметів на мовах країн ЄС. Перехід буде плавним і поступовим.
У початковій школі, а це перші 4 класи, навчання, як і раніше, буде проходити на рідній для нацменшин мові. З 5 по 9 класи кілька предметів будуть вивчатися українською, в старшій школі навчання буде здійснюватися державною мовою. Коментує міністр освіти Лілія Гриневич:
«У старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською»
Такі вимоги закону поширюються на всі нацменшини України без винятків.
У прес-службі президента пояснили, що мета закону – підвищення ролі державної мови в Україні з дотриманням законних прав національних меншин:
«Президент особливо підкреслив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, тому що гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні»
Порошенко підкреслив важливість гарантій прав національних меншин, які проживають на території України, при отриманні освіти:
«Україна демонструвала, і надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов'язанням, знаходиться в гармонії з європейськими стандартами і є зразком для сусідніх країн»
Читайте спецматеріал: Закон про освіту: стара школа у минулому
Реакція європейських держав
У деяких східно-європейських країнах мовні статті української реформи освіти викликали шквал критики і навіть погроз. 26 вересня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що у зв'язку з прийняттям нового закону про освіту, Угорщина не буде підтримувати Україну на шляху до ЄС:
«Ми будемо блокувати всі вигідні для України ініціативи, особливо в ЄС, Україна може забути про європейську інтеграцію»
Одними гострими заявами Угорщина не обмежилася, подавши скарги в ОБСЄ, ООН та Євросоюз у зв'язку з «обмеженням права угорської меншини» в Україні через мову. «Стурбовані» новими мовними нормами і в Румунії. Відомство країни розповсюдило заяву:
«Міністерство закордонних справ стурбоване прийнятим 5 вересня Верховною Радою закону про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин»
Східно-європейських колег підтримав і президент Молдови Ігор Додон:
«Висловлюю стурбованість становищем великої спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України, громади, яка в даний час ризикує бути підданою денаціоналізації в результаті несправедливого закону, введеного в Києві»
Після того, як Україна оголосила про намір звернутися за консультацією до Ради Європи, надійшла реакція від глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. У прес-службі відомства сказано:
«Ми вітаємо заяви про намір української влади просити експертний висновок Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Цей висновок варто належним чином врахувати. Як зазначалося в попередніх висновках Венеціанської комісії, роль української мови як державної мови і необхідність захисту меншин і регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані»
Про «проблеми» мови в Україні висловилися Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція, Польща (стримано), Молдова і Росія.
Коментарі українських політиків
Українська влада та експерти вважають реакцію східно-європейських країн на прийняття нового освітнього закону емоційною і некоректною. Міністр освіти Лілія Гриневич висловила жаль щодо погроз на адресу України і запевнила, що має намір зустрітися з європейськими колегами для консультацій:
«Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, в тому числі угорського походження, також мали європейські перспективи»
За словами Гриневич, Україна не порушує міжнародних зобов'язань, що готова доводити у відкритому діалозі:
«Ми цим законом (і ми можемо це доводити) не порушуємо наших міжнародних зобов'язань. Ми будемо проводити консультації з нашими партнерами, будемо їм доводити, як буде реалізовуватися закон, показувати навчальні плани, з якими ми хочемо йти в ці школи»
Міністр освіти зазначила, що спілкування на рівні ультиматумів не вирішить проблему, яку нібито бачать європейці:
«Замість таких ультиматумів ми були б дуже вдячні за відкритість керівництва Угорщини почути нас, наші аргументи, ті плани, які ми хотіли б реалізувати для маленьких українців зі шкіл з мовами національних меншин»
За конструктивний діалог висловився і міністр закордонних справ України Павло Клімкін:
«Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження відчували себе максимально комфортно і в ЄС, і в Україні ... Більше мов – більше можливостей. Конструктив в діалозі дозволить зняти непорозуміння»
Більш різке, але правдиве зауваження зробив заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв. В реакції Угорського МЗС чиновник бачить політичні мотиви, пов'язані з майбутніми виборами в країні:
«Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані, перш за все, з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться в наступному році (в 2018 р - прим.авт.). А також з тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема, в контексті міграційних питань»
Єлісєєв вважає, що підвищення кількості предметів навчання державною мовою – це сфера національних інтересів України:
«Ми повинні продемонструвати, що ми велика європейська нація, у нас є свої національні інтереси і у нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати»
Подібну думку висловив і Віктор Балога, позафракційний народний депутат, екс-голова Закарпатської облдержадміністрації:
«Рекомендував би всім спокійніше сприймати заяву міністра закордонних справ Угорщини. Не думаю, що вона буде мати якісь серйозні наслідки. Тому що за цими словами стоїть виключно внутрішня політика самої Угорщини, а Україна, на жаль, для них всього лише інструмент загравання з електоратом»
Балога зазначив, що угорці за походженням є представниками влади в західних регіонах України і навіть в парламентській коаліції. З їх боку претензій до закону про освіту немає:
«Це говорить про те, що в українській політиці їх насправді все влаштовує, а гострі заяви – лише гра на власного виборця. Українські політики роблять з цього велику проблему, ніж вона є насправді»
При цьому мова йде про поодинокі випадки щодо регіональних шкіл. За словами заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, в Україні 0,4% шкіл проводить навчання на угорській та румунській мовах, в 5 школах вчаться на польській мові, 9,4% - російськомовні школи.
Підтримує думку колег і віце-прем'єр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона впевнена, що Рада Європи прийме сторону України в питанні мови:
«Я переконана, що аналіз Радою Європи цієї мовної статті та надана нами інформація про те, як ми бачимо імплементацію цього закону в реальні механізми, повинні зняти ті претензії, які, на мій погляд, абсолютно штучно і дуже емоційно створюються нашими партнерами в Угорщині та інших країнах. Я б хотіла бачити набагато менше емоцій з боку наших партнерів і колег з різних країн, перш за все прикордонних, і маніпуляцій з їх поданням інформації про те, що нібито у нас порушуються права нацменшин»
Народний депутат БПП і журналіст Мустафа Найєм називає реакцію європейців «підлітковою»:
«Створюється враження, що багато наших сусідів і партнери, говорячи про Україну, впадають в якесь глибоке геополітичне дитинство і впевнені, що в будь-якому питанні Україна, в першу чергу, повинна подбати про їхні інтереси і тільки потім згадати про свої. Для тих, хто в танку: Україна не забороняє угорську мову. Україна не забороняє освіту на угорській мові. Але ми, хай йому грець, просимо вчити не тільки угорську мову, а знати і вчити ще й українську. Крапка»
Читайте експертну думку: Румунія та Угорщина маніпуляціями шантажують Україну
Думка експертів
Експертні оцінки єдині: Україну необґрунтовано шантажують з точки зору закону. Виною всьому – політичні маніпуляції та статус-кво, який влаштовував регіональні влади і європейців. Коментують журналісти Сергій Сидоренко і Юрій Панченко:
«Не можна назвати нормальною ситуацію в окремих районах Закарпаття та Буковини, де випускники румуно- і угорськомовних шкіл часом взагалі не володіють українською, тобто державною мовою! Але для влади було простіше не сваритися з Угорщиною і залишити все як є. «Якось воно буде». Хоча насправді рік за роком прірва поглиблювалася. Мовний анклав, який існував на Закарпатті, відбирав майбутнє у місцевої молоді»
Такий стан речей не сприяв інтеграції нацменшин в українське суспільство, вважають експерти:
«Існуюча ситуація унеможливлювала повноцінну інтеграцію багатьох українських угорців в українське суспільство за межами свого регіону. Однак така ситуація цілком влаштовувала Угорщину. І в цьому й полягає ключова проблема»
Аналітики бачать в конфлікті політичні мотиви. Їхню думку про те, що Україні потрібно слідувати національним інтересам, поділяють дипломати. Тактика сьогодення – показувати щирість намірів відкритим дипломатичним діалогом, утримуватися від зайвих емоцій, щоб не провокувати подальше загострення ситуації. Тим більше мови про порушення прав національних меншин не йде.
Так вчинили б в будь-якій європейській країні. А західним колегам пора звикати до того, що Україна – повноцінний і рівноправний партнер зі своїми установками на пріоритетність завдань по формуванню державності. Питання мови – сфера безпеки в широкому сенсі. Особливо для країни, де мовні теми періодично використовують в якості розгойдування внутрішньополітичної ситуації.
Марія Гелюх