Президент Петро Порошенко підписав законопроект «Про валюту» і запропонував Верховній Раді його розглянути. Головна ідея документу – «дозволено все, що прямо не заборонено». Новий закон істотно змінить підходи до валютного регулювання, які нині визначені декретом Кабінету Міністрів від 1993 року, лібералізує ринок і наблизить його до світових стандартів.
«Гривня зберігатиме функцію грошей, залишаючись єдиним законним засобом для розрахунків за товари та послуги, проте запропонована концепція валютного регулювання передбачає спеціальне використання іноземної валюти для здійснення іноземних інвестицій та пов’язаних із ними операцій, надання банківських послуг тощо»
Така модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці. Насамперед, мова йде про директиву ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Імплементація закону відбуватиметься поступово. Документ є рамковим, тому багато відносин регулюватимуться підзаконними актами центробанку. На створення нормативної бази знадобиться приблизно півроку.
Зовнішньоекономічна діяльність
Документ передбачає суттєве спрощення для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Закон скасує граничні строки закриття контрактів і надасть можливість декларувати очікувані строки без будь-яких покарань у разі їх недотримання. Інформація збиратиметься виключно для статистики.
В.о глави НБУ Яків Смолій предметно пояснив, що це означає для бізнесу:
«Штрафи за перевищення термінів за зовнішньоекономічними контрактами: сьогодні діють драконівські – в межах 100% операції. Тобто, якщо суб'єкт порушив на $1 тис. за умови контракту на $1 млн, штраф він отримує на $1 млн, це призводить до практично повної зупинки бізнесу»
Також серед ключових нововведень зняття валютного контролю для операцій, які не перевищують 150 000 грн. Це суттєво спростить життя експортерам, адже за даними НБУ, на сьогодні українські компанії протягом року виконують близько 2,5 мільйонів експортно-імпортних контрактів. При цьому, близько 40% – на суми менші за 150 000 грн. Таким чином значно зменшиться навантаження як на банки, так і на бізнес.
Ліцензії та операції
Відповідно до законопроекту, в Україні залишиться усього два види валютних ліцензій: звичайна банківська ліцензія та валютна ліцензія для небанківських фінансових установ (наприклад, для пунктів обміну валют).
Заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко:
«Таким чином, населення та компанії зможуть інвестувати за кордон без потреби отримувати спеціальні ліцензії. Ймовірно, НБУ підзаконними актами запровадить замість ліцензій дозволи — в рамках закону це можливо зробити на розсуд НБУ. Наскільки складно буде їх отримати, залежатиме від Нацбанку»
Оскільки на даному етапі нормативна база не напрацьована, операції з валютою не стануть одразу доступні у повному обсязі. Поки що можна припустити, що у підсумки спектр послуг банків, пов’язаних з валютою розшириться. Але коли – поки що невідомо.
«Українські банки, ймовірно, ще якийсь час розбиратимуться в деталях підзаконних актів. Невідомо, чи зможуть банки пропонувати клієнтам валютні перекази між рахунками, відкривати гривневі рахунки для нерезидентів, купувати іноземні цінні папери або надавати кредити компаніям з інших країн»
Інвестиції
Новий закон полегшить життя не тільки українським громадянам та підприємствам, а й допоможе залучити іноземний капітал. По-перше, законодавство відповідатиме європейським стандартам, по-друге – буде більш зрозумілим і демократичним.
Заступник голови Нацбанку Олег Чурій:
«Ми вважаємо, що ухвалення цього закону, безумовно, сприятиме такому притоку (інвестицій. – Ред.), оскільки ми, насамперед, приведемо наше законодавство до європейських норм, воно повністю відповідатиме цим принципам і це свідчитиме про те, що ми, врешті-решт, йдемо до вільного руху капіталу, знімаємо багато обмежень, які сьогодні є неефективними і стримують приплив іноземних інвестицій. Думаю, це буде дуже позитивним фактором з точки зору припливу не тільки іноземних інвестицій, але і з точки зору і навіть внутрішніх інвестицій»
Запобіжні заходи
НБУ залишає за собою право запроваджувати валютні обмеження у разі необхідності. Вони будуть вводитися з метою подолання чи запобігання кризі та на короткий термін – до півроку. Відбуватиметься це «за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни».
В.о глави НБУ Яків Смолій:
«На відміну від декрету, закон про валюту буде говорити, що все дозволено, але НБУ має право в разі несприятливої ситуації на валютному ринку або погіршення макроекономічної ситуації вводити якісь тимчасові обмеження, і то при узгодженні з Радою фінансової стабільності і не більше ніж на півроку»
Також лібералізація валютного регулювання передбачає прийняття Верховною Радою пакету законів з протидії ухилянню від податків – пакет анті-BEPS (base erosion and profit shifting).
Перспективи
Новий закон здатен відкрити двері для вільного руху капіталу, зменшити привабливість офшорів і збільшити обсяги інвестицій та експорту. Президент України Петро Порошенко заявив, що «нововведення бізнес і громадяни відчують негайно після ухвалення закону». Експерти кажуть, що «ухвалення документа може стати галактичним стрибком для українського економічного клімату».
А сувора реальність диктує свої ризики. Верховна Рада може затягнути прийняття цього та супровідних законів, або внести поправки, які зроблять документ не таким ліберальним та прогресивним. Також фінансова нестабільність може спровокувати кризу, яка навіть за умов набуття чинності цього закону, змусить центробанк жорстко реагувати на ситуацію. На жаль, документ не містить жодних згадок про криптовалюти, які вже стали частиною фінансової екосистеми.
Втім, сам факт, що цей документ уже існує, а НБУ та його керівництво готові до такого прориву, говорить про те, що країна розвивається і рухається у вільному напрямку.
Володимир Крекотін
