17 травня Верховна рада у першому читанні проголосувала проект закону «Про валюту». Рішення підтримали 253 народних депутата. Основна мета проекту – лібералізація валютного ринку та скасування застарілих норм валютного регулювання, нагляду та розрахунків в іноземній валюті.
У Національному банку вважають, що нові правила полегшать життя інвесторам, приватному бізнесу та банківській системі. Запевняють, негативного впливу на ринок закон не спровокує. І очікують початок роботи згідно із нововведеннями вже цього року. Противники закону наполягають – центробанк отримує надмірні повноваження щодо валютного ліцензування і штрафних санкцій.
Основні норми закону «Про валюту»
Проект закону України № 8152 «Про валюту» розроблений НБУ. Він покликаний удосконалити систему валютного управління і контролю в Україні, щоб встановити більш прозорі і зрозумілі правила на ринку, а також – зменшити адміністративний тиск на його учасників.
Основні положення закону:
- визначення термінології валютного ринку і його регулювання;
- нові підходи до регламентації валютного управління;
- установка єдиних правил для проведення операцій в інвалюті та переліку можливих винятків за розрахунками;
- регламент торгівлі валютними цінностями, транскордонного переказу та переміщення валютних цінностей.
Закон передбачає:
- ліцензування компаній, що спеціалізуються на обслуговуванні валютних операцій;
- регулювання діяльності по валютному нагляду;
- встановлення правил обміну інформацією між учасниками операцій, включаючи валютний контроль;
- санкційну політику щодо порушень на валютному ринку.
Глава Нацбанку Яків Смолій позитивно оцінює прийняте Радою рішення:
«Україна зможе прийти, врешті-решт, до свободи валютних операцій. А обмеження будуть вводитися тільки у відповідь на кризові явища. Така позиція – свобода плюс захищеність – спростить життя українському бізнесу і відкриє двері в Україну для іноземних інвесторів. Отже, українці отримають нові робочі місця»
Згідно із проектом закону, регулятор скасовує валютний нагляд для більш ніж 40% усіх операцій. Скасуванню також підлягає: реєстрація кредитів від іноземців та ліцензування інвестиційної діяльності за кордон. А це означає шлях до валютної лібералізації.
«Ми зможемо істотно переглянути найбільш болючі для бізнесу елементи валютного регулювання після набуття чинності закону. Наприклад, щодо інвестування за кордон і зовнішньоекономічних операцій. Ми будемо поступово і обережно прибирати обмеження»
В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС є зобов'язання держави забезпечити вільний рух капіталу. На думку ініціаторів валютної лібералізації, новий закон сприяє цій вимозі.
Разом з тим, функції контролю над ринком НБУ і банки залишають за собою. Це означає право затребування від компаній і приватних осіб документів по проведеним валютним операціям. НБУ і ДФС також залишають за собою функцію нагляду у питаннях дотримання валютних норм. Регулятор може повертати деякі обмеження з метою контролю валютних ризиків:
«Щоб перешкоджати раптовому відтоку короткострокового капіталу, що, в свою чергу, унеможливить виникнення надлишкового тиску на обмінний курс і дестабілізацію валютного ринку»
Оцінки проекту закону
Заступник голови НБУ Олег Чурій зазначає, що закон «Про валюту» прогресивний. Він посприяє уніфікації українських норм до європейських стандартів валютного управління:
«Ми йдемо до вільного руху капіталу, знімаємо багато обмежень, які сьогодні є неефективними і стримують приплив іноземних інвестицій. Думаю, це буде дуже позитивним фактором з точки зору надходжень не тільки іноземних інвестицій, але і з точки зору навіть внутрішніх інвестицій»
Чиновник вважає, що нові правила не причинять несприятливого впливу, а навпаки – валютна лібералізація і зняття обмежень усунуть застарілі норми, які тиснуть на ринок.
Закон містить багато прогресивних норм, які торкнуться не тільки бізнесу, а й населення. Вільне переміщення капіталу означає звільнення валютних операцій від дозволів центробанку. Компанії і приватні особи будуть самостійно приймати рішення, як і коли проводити угоди. Контроль за валютними операціями, що не перевищує 150 тис грн в еквіваленті, скасовується.
Для зарубіжних інвестицій скасовані індивідуальні ліцензії. Щоб інвестувати за кордон, не потрібно збирати пакети документів і хвилюватися про те, що НБУ може їх «загорнути».
Для експортно-імпортних операцій знімається обов'язковий продаж виручки, а покупка валюти може проходити без прив'язки до конкретних договорів. При цьому ліміт розрахунків за операціями ЗЕД встановлений на позначці вище 180 днів. Слабшають і санкції за порушення регламенту експортно-імпортних транзакцій.
Депутат Радикальної партії, член Комітету з питань фінансової політики Сергій Рибалка вважає, що закон розв'язує руки НБУ у питаннях ліцензування та санкцій:
«Закон надає надмірні повноваження Національному банку по ліцензуванню валютних операцій. І дозволяє НБУ вільно накладати будь-які штрафи, що суперечить положенням Конституції України та ряду законів»
Відомо, що в парламенті зареєстрований альтернативний законопроект від групи народних депутатів серед представників РПУ, «Самопомочі» та «Народного Фронту». У ньому автори вважають, що необхідно більш чітко регламентувати валютні обмеження, а також механізми відповідальності за порушення валютного регулювання. І зафіксувати штрафні рамки.
НБУ наполягає, законопроект № 8152 отримав схвалення з боку ринку, експертів, представників бізнесу та міжнародних партнерів України.
Марія Гелюх