Результати переговорів у Саудівській Аравії для нас безумовно є позитивними.
Вони перевершили навіть найбільш оптимістичні очікування. Перш за все, йдеться про рішення щодо постачання допомоги та обміну розвідданими. Ну і те, що вдалося знайти порозуміння з американською стороною, видати спільну позицію щодо припинення вогню — це дуже важливо. Бо саме наявність спільної позиції — це вже проблема для Росії. І м'яч на їхньому боці.
Нам же потрібно було досягти порозуміння з США і зруйнувати стереотип, що Україна проти припинення вогню. Це позитив. Також я бачу позитив у тому, що не підтвердилася побоювання, що США будуть тиснути, примушуючи до миру на російських умовах. Я кажу про територіальні поступки: у спільній заяві ні про які територіальні поступки не йдеться, таких формулювань там немає.
Тож у сукупності це безумовно позитивні результати. Але щодо перспективи припинення війни я би не був таким оптимістичним. Чи погодиться Путін? Відповіді немає.
Справа не в тому, хоче він війни чи ні. Безумовно він хоче. Він хоче отримати Україну, хоче зруйнувати її. Але для Путіна виникає інша проблема. Він теж дуже бажає домовленостей з Трампом – не тільки по Україні, а й загалом. І от у Путіна є вибір: або зберігати перспективу домовленостей з Трампом — і тоді треба йти на припинення вогню і втратити можливість дотиснути США і Україну до капітуляції. Або треба продовжувати війну та тиск на Україну, але в такому випадку руйнується перспектива домовленостей з Трампом.
Президент США точно хоче швидкого завершення війни. А це можливо виключно через припинення вогню. Тож Трамп явно буде тиснути на Путіна. Але Росія , як мені здається, не дасть прямої відповіді. Вона може погодитися на переговори, але висуватиме зустрічні вимоги. Подивимося.
Думаю, аби не руйнувати переговорний трек з Трампом, вони можуть погодитися. І тоді ми зараз побачимо різку інтенсифікацію переговорного процесу.
Володимир Фесенко
