Починаючи з 20 лютого ситуація на українсько-польському кордоні досягла, напевне, найгарячішої точки. Бо тепер протестують і українці. А ось поляки закликають російського диктатора путіна «навести порядки».
Попри те, що влада обох країн заявляє про прагнення максимально вигідно для всіх вирішити ситуацію, на рішучі кроки готові лише одиниці. Але поки посадовці думають, виробники і споживачі – зазнають втрат.
Протести тривають: що зараз відбувається на кордоні
Станом на 9:00 23 лютого на українсько-польському кордоні досі фіксують черги на декілька десятків кілометрів. За даними речника Держприкордонслужби Андрія Демченка, на перетин кордону на території Польщі стоять понад 2400 вантажних транспортних засобів.
«Черги на території Польщі, за інформацією, яку ми маємо від польських колег, на всіх напрямках, де відбувається блокування руху для вантажних транспортних засобів, станом на ранок становлять десь 2460 вантажівок. Найбільше – навпроти пунктів пропуску "Краківець", "Рава-Руська" та "Ягодин"»
При цьому, найнижчі показники перетину кордону вантажівками, як і днем раніше, спостерігаються по напрямку пунктів пропуску «Шегині» і «Ягодин». Там за добу перетинають кордон до 60 вантажівок.
Наразі українські прикордонники не фіксують блокування громадського транспорту на пунктах перетину українсько-польського кордону.
«Рух для легкових авто і автобусів, якими перетинають кордон звичайні громадяни, вільний у обох напрямках. Єдиний день, коли блокувався рух для цієї категорії транспорту – це було 20 лютого на 3 пунктах пропуску по напрямку "Рава-Руської", "Устилугу" та "Угринів"», - розповів Демченко.
Протестні настрої простежується і серед українських перевізників. Починаючи з 20 лютого вони проводять мирні акції протесту. А 23 лютого до цього процесу підключилися фермери. Зокрема, вони звезли до пунктів пропуску на кордоні з Польщею обгорілі через обстріли рф трактори та комбайни.
Понищена сільськогосподарська техніка вже звезена до пунктів пропуску Угринів та Краковець. Таким чином фермери хочуть показати ціну збору українського зерна.
Проте, очевидно, поляки (можливо, не всі) особливо переймаються ціною вирощення та збору української агропродукції. Бо як інакше пояснити те, що сьогодні вони на залізничному пункті пропуску «Дорогуськ» невідомі висипали з трьох зерновозів ріпак, який прямував до Німеччини.
«Зранку невідомі особи на станції «Дорогуськ» відкрили люки двох зерновозів колії 1435 мм та висипали ріпак, що прямував до Німеччини. Цей вантаж, як і інша аграрна продукція, їхав транзитом через територію Польщі», – йдеться в повідомленні Укрзалізниці.
В Укрзалізниці вже готують відповідне звернення про інцидент до правоохоронних органів Польщі.
Кроки влади для вирішення ситуації
21 лютого, на тлі подій на українсько-польському кордоні президент України
Володимир Зеленський доручив уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні з Польщею, щоб вирішити питання блокування.
Крім того, Зеленський запросив приїхати на кордон керівника премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, а президента країни Анджея Дуду – підтримати цей діалог.
«Я доручив нашому уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між нашими державами. І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане Президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити», – сказав президент.
Звернувся Володимир Зеленський і до Єврокомісії, наголосивши на необхідності збереження єдності у Європі.
«Не можна принижувати одне одного, не можна принижувати ані українських, ані польських фермерів. Нам потрібна єдність. Нам потрібні рішення – між нами, Україною та Польщею, та на рівні всієї Європи», – зазначив він.
Ввечері того ж дня прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив, що українські і польські дипломати працюють над форматом зустрічі на кордоні. Вона мала бути присвячена питанню блокади.
«Якщо для того, щоб урегулювати ситуацію, потрібно зустрічатися на кордоні терміново, незаплановано, то президент України готовий це зробити, як він сказав у своєму зверненні. Можу сказати, що команди, дипломати працюють і формат визначається. Поки що конкретики зараз не можу додати»
Про готовність долучитися до зустрічі повідомили і депутати Верховної Ради. Так, наприклад, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зазначила, що українські парламентарі готові прибути на зустріч кордоні.
«Верховна Рада України готова долучитися до цієї місії. Ми готові активно включитися в діалог із Сеймом і Сенатом Польщі у форматі Парламентської асамблеї Україна-Польща, а також на рівні профільних комітетів. Говорила про це вчора зі своєю колежанкою, віцемаршалком польського Сейму Монікою Веліховською. Тільки відвертий, конструктивний і фаховий діалог дозволить нам знайти порозуміння і взаємовигідне вирішення питання. Постійне загострення цієї ситуації не вигідне ані Україні, ані Польщі. Від цього у виграші лише росія», – наголосила Кондратюк.
Проте, Дональд Туск відхилив запрошення Зеленського. І зазначив: пропозицію відхилено через “символічність” зустрічі на кордоні. А ось урядова зустріч відбудеться 28 березня у Варшаві.
«Українська сторона також розуміє, що краще проводити ці перемовини на технічному рівні, щоб урядова зустріч мала не символічну цінність – адже нам не треба символізму у відносинах. Увесь світ бачить, наскільки ми рішуче налаштовані допомагати Україні, і немає потреби у подальших яскравих жестах солідарності», – сказав Туск.
Польський премʼєр заявив, що для пошуку вирішення проблеми необхідно комунікувати і з представниками ЄС, тому 23 лютого він зустрінеться з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і обговорить зміни до умов торгівлі з Україною.
Але українська сторона не полишала можливостей комунікувати з польськими колегами. Так 22 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся із керівником Кабінету премʼєр-міністра Польщі Павлем Грасем і головою Комісії у закордонних справах Сейму Польщі Павлем Ковалем.
«Провів у Варшаві щиру та понад годинну розмову з керівником Кабінету Премʼєр-міністра Польщі Павлем Грасем і Головою Комісії у закордонних справах Сейму Польщі Павлем Ковалем. Обидва уряди налаштовані на вирішення проблемних питань», – заявив Кулеба.
Провів у Варшаві щиру та понад годинну розмову з керівником Кабінету Премʼєр-міністра Польщі Павлем Грасем і Головою Комісії у закордонних справах Сейму Польщі Павлем Ковалем.
Обидва уряди налаштовані на вирішення проблемних питань.
Вдячний за рішення, які гарантуватимуть… pic.twitter.com/0rTlnAVvye
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) February 22, 2024
Важливо зазначити, що під час зустрічі польські посадовці презентували рішення, які гарантуватимуть безперешкодні постачання військових і гуманітарних вантажів в Україну.
Як блокада кордону впливає на ситуацію в Україні та Польщі
Очевидно, що блокада кордону може вплинути на структуру ринку та, зокрема, на ціни на низку товарів для кінцевих споживачів.
Як повідомляє Асоціація ритейлерів України, оператори змушені шукати альтернативні маршрути постачання продукції, що збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро.
«Ситуація набуває критичного масштабу, адже загальний час очікування на перетин кордону у деяких випадках досягає місяця. Це змушує операторів шукати альтернативні маршрути, зокрема через сусідні держави (Угорщину чи Румунію), що призводить до труднощів та подовження терміну доставки на 2-3 дні. А це збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Невідворотно, це призведе до зростання цін на ряд товарів для кінцевих споживачів», – йдеться в повідомленні.
Особливо критичною є ситуація для мереж, що імпортують продукти, зокрема овочі, фрукти, рибу, крупи та молочні продукти, у разі неможливості забезпечити належний температурний режим.
А ще, за спостереженнями ритейлерів, однією з реакцій на ситуацію на кордоні стала зростаюча хвиля відмови українців від польських товарів, що стає символічним знаком протесту проти дій, які сприймаються як несправедливі.
А ось польський політолог і журналіст Марек Сієрант зазначив, що параліч кордону, затримка постачання зброї та пасажирських перевезень − «це сором» для Польщі.
«Поведінка «бичків» на кордоні, блокування пасажирських перевезень і неповага до приватної власності – це сором. Це підриває нашу економіку… Тому що навіть якщо Україна не заблокує ринок для польських виробників, це можуть зробити (українські) громадяни просто споживчим бойкотом – не купувати (польських товарів – ред.), поки поляки не опам’ятаються»
Він також зауважив, що подібна поведінка польських протестувальників «знищує все те, що польське суспільство з початку війни зробило для України».
Також Сієрант прокоментував проросійські плакати, які протестувальники розмістили на кордоні. Він заявив, що більше збентеження викликає не факт розміщення плаката, а мовчазна згода з цим інших учасників акції.
«Те, що один дебіл – я назву це справжнім ім’ям, хоча не мав би вживати таких слів – повісив такий плакат – це жахливо. Але більш жахливим є те, що за ним стояла низка тракторів і польських фермерів, і ніхто не висловив протесту проти того плаката, ніхто не підійшов до нього і не сказав «Іди звідси» або «Зніми той банер», – заявив журналіст.
Водночас Сієрант назвав непереконливими слова організатора протестів, який нібито не помітив плакат, бо в акції бере участь дуже багато людей.
«Якщо ти організатор, ти за це відповідаєш. Там ще й радянський прапор був, а в Польщі 13-та стаття Конституції говорить ясно: поширення символіки комунізму, нацизму, націонал-соціалізму, сталінізму та інших тоталітарних режимів карається ув’язненням»
А ось заклики протестувальників до путіна, на думку Сієранта, є підривом незалежності Польщі.
«Я вчора написав у соцмережі: якщо ти покличеш путіна і він прийде, то не тільки до тебе, а й до мене в дім. Хто тобі давав право запрошувати до моєї хати… вбивцю і людину, яка відповідає за геноцид українських дітей?» – наголосив польський політолог.
Авторка: Даша Шерстюк
