Під час телефонної розмови між Трампом та Путіним обидві сторони продемонстрували високу зацікавленість у покращенні відносин.
Вони також обговорили широкий спектр складних питань, що потребують вирішення. Водночас залишаються значні розбіжності між позиціями сторін.
За 2,5 години переговорів лідери обговорили близько 15 тем і досягли певних кроків у напрямку їхнього вирішення. Ця розмова стала п'ятим контактом високого рівня за останній місяць, що свідчить про обізнаність обох сторін щодо позицій одне одного. Відсутність спільної заяви чи пресконференції може свідчити не лише про складність обговорюваних тем, а й про намір зберегти деякі деталі переговорів у таємниці для досягнення кращих результатів.
Оприлюднені заяви для преси мають багато спільних рис у питаннях цілей і ключових моментів, однак відрізняються акцентами. Обидві сторони підкреслили прагнення до миру, припинення вогню та стабілізації ситуації у світі, що свідчить про взаємне розуміння потреби знизити напруженість.
Водночас Росія приділила особливу увагу питанню України, вимагаючи припинення мобілізації, постачання західної зброї та передачі розвідувальних даних як умови для повного перемир’я та подальшої мирної угоди. Москва також звинуватила Київ у недоговороздатності. Білий дім уникнув подібних заяв, зробивши акцент на позитивному настрої щодо миру та співпраці. Російська сторона також особливо наголосила на гуманітарних аспектах, зокрема безпеці українських військовополонених та обміні полоненими.
Одним із ключових практичних результатів переговорів стала згода Росії на пропозицію Дональда Трампа щодо 30-денного перемир’я в частині ударів по енергетичній інфраструктурі. Це положення зазначене в заявах обох сторін, причому Кремль підкреслив, що російські військові отримали відповідний наказ одразу після переговорів.
Окрім цього, сторони погодилися продовжити діалог щодо перемир’я в Чорному морі. Обидві ці ідеї, які передбачають поступове припинення бойових дій, раніше висували президент Франції Еммануель Макрон та президент України Володимир Зеленський. Такий підхід є своєрідною тактичною перемогою для цих лідерів, а також дає змогу США уникнути звинувачень у тому, що переговори відбуваються без участі України та Європи. Імовірно, ці ініціативи отримають підтримку.
Також було досягнуто домовленості про створення експертних груп для обговорення конфлікту на Близькому Сході з метою підготовки повноцінної мирної угоди між Україною та Росією за участю інших сторін.
Варто зазначити, що перелік питань, обговорених у контексті війни в Україні, значно виходив за межі стандартної угоди про припинення вогню і фактично задав рамки для потенційного мирного договору, що було підтверджено президентом США у його пізнішій заяві.
Під час переговорів стало очевидно, що діалог поділився на два окремі напрями:
- Обговорення завершення війни в Україні.
- Переговори щодо стратегічної стабільності між США та РФ, що охоплюють безпекові питання на Близькому Сході та в Червоному морі, ситуацію з Іраном та Ізраїлем, контроль над стратегічними озброєннями та економічну співпрацю.
Такий поділ робить співпрацю між США та РФ менш залежною від війни в Україні та позицій європейських союзників Києва. Це може вважатися дипломатичним успіхом для Росії, водночас створюючи ризики для України та ЄС, оскільки зменшує ймовірність збереження активної підтримки з боку США.
Руслан Бортнік
