Будівництво амбітного фортифікаційного проекту «Стіна», метою якого було зміцнення безпеки східних сухопутних кордонів України, знову під питанням. Проект не отримує необхідного фінансування, тому не може бути завершеним вчасно. Про це 7 серпня заявив нещодавно призначений глава Державної Прикордонної служби України Петро Цигикал.
Скільки вже витрачено і що побудовано
У вересні 2014 року тодішній прем'єр Арсеній Яценюк анонсував зведення «Стіни» уздовж всієї лінії українсько-російського кордону, назвавши проект східним форпостом Європи. Загальну вартість оцінили в 4 млрд гривень, в 2014 році це було майже 200 млн доларів. Пізніше його перейменували в «Європейський Вал», який, за словами екс-прем'єра, повинен виконувати ряд стратегічних завдань:
«По-перше – безпека. По-друге – перший оборонний вал від російської армії. По-третє – це зупинка переміщення розвідувально-диверсійних груп. По-четверте – зупинка незаконної міграції. По-п'яте – це зупинка передачі зброї та радіоактивних матеріалів. Шосте – введення безвізового режиму з Євросоюзом. Країна, яка не контролює кордон, не отримає безвізовий режим з ЄС. І сьоме – економічний аспект. Люди отримають роботу – ті, які будуть працювати над спорудженням «Стіни»»
«На сьогодні за 2015-2016 роки ми отримали 600 млн грн, це близько 15% від загальної потреби. Планом передбачалося виділення на цей період вже 2,194 млрд грн. У 2017 році на проект було виділено 200 млн грн, плюс зміни в бюджет додали ще 300 млн грн. В цілому ми очікуємо в цьому році 500 млн грн, що становить 55% від коштів, необхідних тільки на цей рік»
При цьому чиновник заявив про те, що на сьогодні побудовано 274,6 км протитанкових ровів, 47,1 км контрольно-слідових смуг, 84 км огороджень, 179,9 км рокадних доріг. Якщо врахувати, що спільний кордон між Україною і Росією становить 2000 км, виходить, що будівельних робіт зі зведення «Стіни» виконано менше 14% від загальної лінії демаркації. Виникає закономірне питання: чи ефективно витрачені навіть ті кошти, які були виділені? Навіть при такій елементарній арифметиці, виходить нестиковка в цифрах, озвучених Прикордонною службою.
Фото: interfax.ruКорупція навколо будівництва «Стіни»
Спочатку будівництво «Стіни» планували завершити в 2018 році. Але через недостатнє бюджетування, перенесли на 2020 рік. Про це повідомив помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян:
«У зв'язку з тим, що проект суттєво недофінансовується, ми вийшли з пропозиціями, які були підтримані Кабміном України, і в 2016 році терміни реалізації проекту були продовжені з 2018 на 2020 рік»
Чиновники традиційно списують з себе відповідальність за зрив термінів на недофінансування. Але на практиці справа не тільки в цьому. Питання нецільового використання коштів або корупції навколо зведення «Європейського Валу» періодично спливають на поверхню. 13 липня 2017 року Генеральна прокуратура України заявила про виявлення незаконної схеми розтрати бюджетних грошей на користь Прикордонної служби при зведенні проекту. Про це на своїй сторінці в facebook повідомила прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган:
«Протягом 2016-2017 років, в результаті вищевказаної протиправної діяльності посадових осіб ДПС і суб'єктів господарської діяльності приватного сектора економіки під час виконання робіт з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення АТО і АР Крим (проект «Стіна»), шляхом придбання на користь державного органу товарів, робіт і послуг, здійснено розтрату і привласнення бюджетних коштів в сумі понад 100 млн грн»
За фактом цього злочину ГПУ проводить слідчі заходи. У прес-службі уточнили, що мова йде про розслідування щодо підрядників:
«Уточнюємо, що досудове розслідування здійснюється щодо суб'єктів господарювання, які виконували будівельні роботи за рахунок бюджетних коштів. Відомостей про причетність до розкрадання державних коштів посадових осіб ДПС України та інших державних органів досудовим розслідуванням поки не встановлено»
При цьому джерела в НАБУ повідомляють, що до розтрати причетні саме чиновники ДПСУ:
«Плануються підозри щодо керівників управлінь, які займаються будівництвом»
І це не перше розслідування в рамках проекту. 17 серпня 2016 року прокуратура Чернігівської області порушила кримінальну справу за фактом розтрати майже 2 млн грн бюджетних коштів, виділених на проект «Стіна» чиновниками однієї з держкомпаній.
Подальші плани по будівництву
Крім того, що грошей на будівництво не вистачає і в наявності факти великих розтрат, існує ще одне велике «але». Це 500 км кордону на території Донбасу, яку Україна на сьогодні не контролює. Тобто, в цілому, проект може бути завершений тільки в Харківській, Чернігівській та Сумській областях. При цьому, як заявляла губернатор Харківщини Юлія Світлична на початку 2017 року, будівництво проекту в регіоні призупинено через брак коштів. Пізніше, в травні 2017 року колишній глава Прикордонної служби Віктор Назаренко запевняв, що будівельні роботи в Харківській області на завершальному етапі.
Примітно, що проміжні цифри за результатами будівництва Назаренко озвучував в кінці грудня 2016 року і вони практично збігаються з відомостями, про які заявив 7 серпня діючий глава. Виходить, що за 7 місяців 2017 року будівельні роботи якщо і велися, то дуже повільно і мало.
На окупованих територіях Луганської і Донецької областей також планується зведення «Стіни», після повернення цих земель до складу України. Тобто, 2020 рік – як фінальний рік будівництва та заявлений в останньому плані Кабміну може бути знову перенесений на невизначений термін. Поки що бойові дії не припиняються і зрушень в реалізації перемир'я, згідно з Мінським процесом, за фактом немає. А це означає, що часові межі повернення окупованих територій до складу суверенної держави залишаються невідомими. Як і реалізація проекту «Європейський Вал».
Дещо суперечливі відомості чиновників дають зайвий привід засумніватися в ефективності робіт та прозорості всього процесу. Прикордонній службі було б корисно акумулювати останню інформацію про стан будівництва «з полів» і надати центральній владі та суспільству звіт. Уривки відомостей ясності не вносять, як і контроверсійні дані.
Як будують у світі
Немає сумнівів в тому, що зміцнення безпеки кордонів з Росією Україні просто необхідне. Питання, наскільки ефективно це реалізується за допомогою «Стіни»? Існує думка, що спочатку проект ніс політ-технологічне навантаження і розроблявся як піар-акція. І до безпеки він має опосередковане відношення. Коментує політолог Руслан Бортнік:
«З самого початку проект «Стіна» був політтехнологічним, потім економічним і навряд чи стосувався сфери безпеки. При нинішніх системах озброєння і роботи диверсійних служб ніяка стіна нікого зупинити не може. На гроші, які виділені на реалізацію «Стіни», можна було закупити більше 40 новітніх танків «Оплот» або фінансувати дві озброєні бригади, якби наші чиновники дійсно турбувалися про безпеку і обороноздатність країни, а не дерибанили кошти»
Логіка в цих словах, безумовно, є. Однак зведенням фортифікаційних стін на кордоні з Росією займається не тільки Україна. Відомо, що країни Балтії і Норвегія також будують оборонні укріплення на кордоні з агресором. Тому що бачать в цьому сенс.
Фото: WeapoNews.comПісля України відгородитися від РФ вирішили в Естонії. У 2015 році був прийнятий проект огороджень протяжністю в 108 км. Вартість робіт оцінюють у 70 млн євро, заявляв міністр МВС Естонії Ханно Певкур:
«Загальна вартість будівництва високотехнологічного кордону орієнтовно перевищить € 70 млн. Наша мета – завершити будівництво прикордонної інфраструктури до 100-річчя Естонської республіки, яка буде відзначатися в 2018 році»
У наступному 2016 році почала будувати укріплення Латвія – 92 км загальних з РФ кордонів. У 2017 році – Литва, 135 км огороджень на кордоні з Калінінградською областю. Мета цих превентивних заходів – захист від військової агресії Кремля, контроль нелегалів, поставок зброї та контрабанди. Також, Латвія і Литва мають намір побудувати стіни на кордонах з Білоруссю, з метою покласти край міграції з Білорусі та РФ в ЄС через свою територію.
Подібні проекти - часта світова практика. Хоча в Європі такі стіни стали активно зводити кілька років тому, через наплив мігрантів з Близького Сходу, Африки, Азії. Першою відгородилася Греція в 2012 році від Туреччини. Через три роки, коли міграційна криза в Європі вийшла з-під будь-якого контролю, будівництво прикордонних укріплень пішло цілим ланцюжком по європейських країнах в 2015 році. Огорожу своєї території стала будувати Угорщина, на кордоні з Сербією, Румунією і Хорватією. Словенія на межі з Хорватією. Австрія - на рубежі зі Словенією. Македонія на держкордоні з Грецією, а Іспанія - з Марокко.
Проблему нелегальної міграції за допомогою зведення міждержавної стіни вирішують і в Штатах. Протяжність укріплень – 3 тис. км, вартість 22 млрд доларів. На сьогодні це найдорожчий проект в світі.
[caption id="attachment_19131" align="aligncenter" width="401"]
Фото: openmagazyn.plЩо стосується оборонних цілей, то такі стіни стоять на кордонах Туреччини з Сирією та Іраком, між Ізраїлем і Палестиною. Відомі в світі і Марокканська стіна в Північній Африці, «корейська» стіна між КНДР і Південною Кореєю, китайська фортифікаційна споруда на кордоні з КНДР.
Тому списувати з рахунків українську «Стіну» все ж не варто. Якби це було неефективним кроком, такої кількості сучасних оборонних укріплень вартістю сотні мільйонів доларів в світі просто не існувало б. Якщо порівняти вартість кілометра стіни в Україні з іншими країнами, виходить цікава статистика. В Україні 1 км стіни коштує близько 200 тис доларів США з розрахунку 200 млн доларів загальної вартості та протяжності кордону в 2000 км. В Америці 1 км огорожі вартує 7,2 млн доларів, при заявлених 22 млрд і довжині 3000 км. В Естонії, приміром, бюджет 1 км дорівнює 648 тисячам євро, при 70 млн євро за 108 км.
Українську «Стіну» необхідно завершити відповідно до прийнятої технічної документації і плану будівництва. А завдання контролюючих органів - тримати чиновників в тонусі і не давати шансів на крадіжку бюджетних грошей. А в майбутньому побудова «Європейського Валу», якщо вона буде більш успішною, виконає ще одну стратегічну задачу – буде відмінним козирем у передвиборній президентській гонці в Україні в 2019 році.
Марія Гелюх
