Антикорупційний суд створено: за що проголосували депутати

Антикорупційний суд створено: за що проголосували депутати

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

7 червня Верховна Рада проголосувала Закон про Антикорупційний суд. Після виснажливих дискусій і довгочасних консультацій з міжнародними партнерами, які тривали майже до самого голосування, і з затримкою як мінімум на рік-півтора, 315 народних депутатів підтримали проект закону у другому читанні. Перед голосуванням було розглянуто близько 2 тисяч поправок.

Нічні переговори напередодні згадані не випадково. Президентська редакція, проголосована 1 березня і фінальний закон від 7 червня, відрізняються у принципових моментах, які довгий час були каменем спотикання між Україною та Заходом.

В результаті Київ прийняв вимоги Венеціанської комісії, а документ наблизив країну до європейської практики боротьби з корупцією. Разом з тим, у законі містяться деякі неузгодженості, які в подальшому можуть вплинути на ефективність роботи усієї антикорупційної системи. Розповідаємо детально, у чому суть нового закону та які його ризики.

Ключові положення Закону

Юрисдикція Антикорупційного суду поширюється на територію усієї України. У його компетенції – розгляд справ, підслідних НАБУ. Іншими словами – злочини топ-корупціонерів, якщо підсудність правопорушень або заподіяна шкода дорівнює або перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 500 разів. З 1 січня 2018 року ця сума дорівнює 881 тис. грн.

Категорії справ

Для розслідування корупційних злочинів створюється власне Вищий Антикорупційний суд та його Апеляційна палата, які розглядатимуть такі категорії справ:

  • нецільове використання бюджетних коштів;
  • зловживання владою, незаконне збагачення і хабарництво;
  • зловживання службовим становищем (розтрата майна, розкрадання, вимагання);
  • злочини, що стосуються зброї та боєприпасів, наркотиків і обладнання для їх виготовлення;
  • шахрайське заволодіння документами, штампами, печатками.

Суд зможе почати розгляд спорів, якщо конкурсна комісія відбере 35 суддів, включаючи 10 представників до Апеляційної палати. Термін на формування суду – 12 місяців.

Вимоги до кандидатів

Закон прописує ряд вимог на посаду судді Антикорупційного суду, що включає відповідність нормам Закону «Про судоустрій і статус суддів» та володіння навичками і вміннями, необхідними для ведення антикорупційних справ.

Крім цього суддею Вищого Антикорупційного суду або його Апеляційної палати можуть бути громадяни України, які мають:

  • стаж роботи на посаді судді не менше 5 років;
  • наукову степінь у сфері права та стаж відповідної наукової роботи не менше 7 років;
  • досвід адвокатської діяльності не менше 7 років, включаючи судове представництво і захист від кримінального переслідування;
  • сукупний стаж роботи суддею або вченим не менше 7 років.

Не можуть бути призначеними на посаду антикорупційного судді особи, які протягом останніх 10 років займали посади у правоохоронних органах, включаючи детективів НАБУ, прокурорів САП, представників НАПК, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, ДФС, Держслужби фінансового моніторингу. Також – члени ВККС та Вищої ради юстиції. Усі претенденти на посаду судді проходять конкурсний відбір.

Конкурсний відбір

Конкурсний відбір суддів відбувається при спільній роботі Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів (ВККС) та Ради експертів. Останню представлятимуть міжнародні партнери України – ті організації, з якими у України діють міжнародні договори: ЄС, GRECO, OECD. У пояснювальній записці до закону сказано:

«Членів Ради міжнародних експертів буде призначати ВККС на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції»

Закон передбачає вирішальну роль Ради експертів при відборі антикорупційних суддів – саме цю норму українська сторона від початку приймати не хотіла, але була змушена під тиском партнерів.

Рада експертів має повноваження ветувати кандидатуру судді, якщо збере 3 з 6 голосів. Подолати вето можливо за умови підтримки більшістю голосів спільної комісії, куди увійдуть 16 представників ВККС і 6 членів Ради. Іншими словами, з 22 уповноважених осіб підтримати кандидатуру на посаду судді повинні мінімум 12 осіб, 3 з яких – обов’язково члени Ради експертів.

Провідна роль міжнародних партнерів як принципова вимога дозволить антикорупційному суду працювати ефективно і виключити можливі маніпуляції із призначеннями, вважають прихильники фінальної редакції закону. Коментує народний депутат Мустафа Найєм:

Мустафа Найєм,
народний депутат
«Незалежність Антикорупційного суду буде визначатися незалежністю як мінімум 4-х членів Ради міжнародних експертів. А будь-яка сторона або інституція, яка контролює 3-х членів Ради міжнародних експертів, отримує гарантоване право ініціювати розгляд спірних питань спільною комісією»

Робота членів Ради експертів буде оплачуваною. Оклад становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня. Ця цифра дорівнює 132 тисячам 150 грн для 2018 року. Гроші передбачено виділяти з держбюджету.

Суддів регулярно перевірятимуть на відповідність займаних посад. Також законом передбачено надання охорони для антикорупційних суддів та членів їх сімей.

Закон набуває чинності на наступний день після публікації, крім тих положень, які почнуть діяти з моменту старту роботи самого Суду.

Оцінки закону

Офіційно президент, уряд та народні депутати привітали ухвалення закону. Насправді загальновідомо, що створення Антикорупційного суду навмисне затягувалося з боку влади протягом двох років. Про що регулярно нагадували міжнародні партнери України.

25 парламентаріїв проголосували «проти». Це 22 представника Оппоблоку, 2 депутата від «Радикальної Партії» і 1 – від «Самопомочі».

Примітно, що картка ярого прихильника створення Антикорупційного суду Мустафи Найєма у момент голосування не спрацювала, про що депутат публічно повідомив в Раді. Ще один голос не був врахований через аналогічну проблему – збій у системі «Рада», цей голос депутата Ніни Южаніної, яка також висловилася на підтримку прийняття проекту закону.

Міжнародне співтовариство схвалило голосування 7 червня. Президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо:

«Згідно з повідомленнями, прийнятий закон відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії. Це важливий крок вперед для України і для Європи, і, перш за все, для українських громадян, які занадто довго страждали від зла корупції»
— Джанні Букіккіо,
Президент Венеціанської комісії

Порадували результати голосування і депутата Європарламенту Ребекку Хармс:

«Мушу сказати, що це довго тривало, але це дуже добрий результат у Верховній Раді для хорошого розвитку України, але також і для хороших відносин між ЄС і Україною»
— Ребекка Хармс,
євродепутат

Глава Верховної Ради Андрій Парубій запевнив, що принципові розбіжності між позиціями України і Заходу щодо норм закону вдалося подолати:

Андрій Парубій
Глава ВР
«Була знайдена формула, яка повністю відповідає рекомендаціям « Венеціанки»»

Що стосується підводних каменів і ризиків закону, народні депутати не приховують своїх побоювань. Коментує депутат Світлана Заліщук:

Світлана Заліщук,
народний депутат
«Мова йде про регулювання роботи експертної Ради, її участі у засіданнях ВККС та процедуру прийняття рішень. Є побоювання, що ці неузгодженості можуть бути використані для маніпуляцій»

Протиріччя закону зазначає і Найєм:

«У формі роботи Ради міжнародних експертів, в процедурах прийняття рішення щодо подолання вето і трохи – у суб’єктах, які будуть цих експертів пропонувати»
— Мустафа Найєм,
народний депутат

Перевірити на відповідність міжнародним вимогам прийнятий закон пообіцяли в МВФ. У прес-релізі представника МВФ Йости Люнгмана сказано:

«Верховна Рада прийняла сьогодні законопроект про Вищий Антикорупційний Суд, доповнивши цим новим основоположним компонентом антикорупційну стратегію влади України. Фахівці МВФ проведуть аналіз документа на предмет його відповідності з домовленостями, досягнутими в контексті програми реформ, яку підтримує МВФ»
— Йоста Люнгман,
МВФ

Крім цього, для початку роботи Суду необхідне прийняття й інших нормативних документів. Зокрема – окремого законодавства, що регламентує юридичну сторону створення антикорупційного суду, що є обов’язковим відповідно до вимог Закону про судоустрій.

Цей окремий закон повинен бути поданий з боку президента, і наскільки швидко це буде реалізовано, покаже справжню зацікавленість влади в антикорупційних реформах України.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!