У Києві у Музеї видатних діячів української культури, який об'єднує колишні помешкання родини Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького, 21 вересня відбувся День відкритих дверей. Усі охочі змогли ближче ознайомитися з життям та творчістю видатних українців, а також поринути у історичну атмосферу кінця позаминулого початку минулого сторіччя, коли родини цих видатних особистостей мешкали на сьогоднішній вулиці Саксаганського (тоді — Маріїнсько-Благовіщенська).
За словами екскурсоводів, частина речей у представлених колекціях належала видатним українцям та членам їх родин. Частину інтер'єру представляють оригінальні типологічні меблі та ужиткові предмети тієї епохи, які за описами подібні до меморіальних, а також речі, виготовлені за тогочасними зразками.
Будинок Лесі Українки
До музейного комплексу входить п'ять меморіальних будинків та відділів експозицій. У будинку, де проживала сім'я Косачів десять років з 1899 року, Леся Українка бувала наїздами. Виняток становили лише осінньо-зимові сезони 1899-1901 та 1905-1907 років.
У подорожуваннях родини Косачів-Драгоманових під час складних історичних подій було втрачено чимало сімейних реліквій. Але ті речі, що збереглися, знайшли своє місце у відтвореній меморіальній квартирі. Серед таких речей прилад для письма, яким користувалася особисто поетеса.
Представлена сорочка, яку власноруч вишивала Леся Українка.
Також у квартирі представлено багато фотографій родини Косачів-Драгоманових та їх друзів, листи Лесі Українки рідним та чернетки робіт письменниці.
Частину колекції представляють речі дбайливо збережені родичами Лесі Українки, яких розкидало по усьому світові. Вони охоче поповнили колекцію музею сімейними реліквіями.
Інтер’єр доповнюють оригінальні типологічні меблі та ужиткові предмети тієї епохи, які за описами подібні до меморіальних, а також речі, виготовлені за тогочасними зразками. Джерелом для наукової реконструкції та реставрації послужили архівні документи, фото, листи та спогади рідних та знайомих поетеси.
Будинок Миколи Лисенка
Музей видатного українського композитора, піаніста, диригента та педагога розташований у колишньому будинку вчителя-природника Миколи Гвоздика, де Микола Віталійович Лисенко винаймав другий поверх із серпня 1894 по листопад 1912 року за тодішньою адресою вулиця Маріїнсько-Благовіщенська, 95-б.
У відтвореній вітальні представлено концертний рояль фірми «Блютнер» та портрет Лисенка роботи Осипа Куриласа в унікальній різьбленій рамі.
Робочий кабінет митця, де зберігаються більшість меморіальних меблів і особистих речей композитора, відтворено згідно з документальними фотографіями. Відновлено автентичний паркет, ліпнину, збережено кахляні груби. На стінах розміщено українські народні музичні інструменті з колекції Лисенка: колісну ліру, торбан, цимбали, кобзу. Тут Микола Лисенко працював над операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн», останніми випусками «Музики до „Кобзаря“», обробками народних пісень, найвідомішими фортепіанними мініатюрами.
У музеї представлено багато афіш з концертів за участю митця, а також його листи та роботи.
Основою фондової колекції музею є особистий творчий архів митця, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії, експонати Театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Цей музей живе музикою Лисенка. Екскурсії тут проходять під записи його композицій, часто в музеї проводять концерти за його творами.
Музей Михайла Старицького
Музей видатного українського драматурга, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, одного із засновників українського професійного театру Михайла Петровича Старицького було відкрито у серпні 2002 року. У квартирі по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, 93 (тепер вул. Саксаганського) письменник з дружиною Софією Віталіївною, донькою Марією та сином Юрієм оселився 1901 році і прожив три останні роки свого життя.
Експозиція складається з двох частин. Перша – меморіальна квартира письменника, у якій відтворено інтер’єри вітальні, кабінету Старицького, кімнати старшої доньки Марії, їдальні та створено виставку «Літературна і театральна діяльність М. Старицького».
Другу частину експозиції, «Продовження сімейних традицій», присвячено життєвому та творчому шляху дітей і онуків драматурга. Всі вони, вірні батьківському заповіту, зробили чималий внесок у розвиток національної культури.
Життя музею сьогодні
На території музейного комплексу постійно проходять виставки, присвячені історії України, її видатним діячам. Незважаючи на військовий стан музей продовжує свою діяльність. Наразі тут проходить мультимедійна виставка «[Не]знищен[н]і».
Ця експозиція розповідає про арешти людей із найближчого оточення родин Старицьких і Косачів, про звинувачення чоловіка Лесі Українки, про ув’язнення онуки Михайла Старицького та переслідування родини Івана Франка.
Організатори цієї інтерактивної виставки про репресії української інтелігенції зазначають, що історія цих видатних родин служить прикладом того, як радянська влада систематично придушувала носіїв української ідеї та культури, намагаючись стерти національну ідентичність нашого народу.
Тут представлено близько 100 експонатів, більшість з який виставляються вперше. Зокрема, на виставці використані матеріали з Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Галузевого державного архіву СБУ, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, а також експонати Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та з колекції Музею видатних діячів української культури.
На виставці відтворена одиночна камера, приблизно в якій радянська влада тримала видатних українських вчених, культурних діячів, публіцистів у далеких сибірських таборах, намагаючись зламати їх дух. У залі транслюються записи судових процесів над цими людьми, бажання яких було лише одне - жити та творити у вільній, самостійній та квітучій Україні.
Виставка продовжиться до 14 жовтня 2023 року. Вхід вільний.