Чверть економіки України знаходиться «в тіні»
Компанія Ernst&Young за підтримки Mastercard у рамках укладеного Меморандуму про співробітництво з Мінекономрозвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Національним банком України та Державною службою статистики України провела дослідження щодо тіньової економіки в Україні. Результати показали, що 25 % від офіційного ВВП України, або 846 млрд гривень, становлять тіньові операції, йдеться в повідомленні прес-служби Національного банку.
Дослідження тіньової економіки в Україні
Ernst&Young вивчали рівень ВВП України за 2018 рік, рівень її грошової економіки тощо. В дослідженні було розділено «готівкову тіньову економіку» на «наслідкову» та «пасивну», залежно від того, хто від неї виграє. У так званій «наслідковій тіньовій економіці» дві сторони угоди отримують вигоду від неї, наприклад, при оплаті готівкою замовник не вимагає рахунку та отримує знижку, а постачальник, не реєструючи транзакцію, заощаджує на податкових витратах. У так званій «пасивній тіньовій економіці» вигоду від неї отримує лише продавець цього товару чи послуги, який, наприклад, продає товар за готівку без чека і не сплачує податки.
Дослідження в Україні свідчить, що більше чверті (26,2%) обсягу «готівкової тіньової економіки» (це 5,3% ВВП або 190 млрд гривень) - це «наслідкова тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. А решта (73,8%) загального обсягу української тіньової економіки (або 14,4% ВВП – 512 млрд грн) - це «пасивна тіньова економіка», ініціатором якої є продавець.
Дослідження української економіки показали такі результати: 846 млрд гривень або 23,8% від офіційного ВВП за 2018 рік, перебувало в тіні, з них:
- 19,7% ВВП (702 млрд грн) становить готівкова тіньова економіка.
- 4,1% ВВП (144 млрд грн) - домашнє виробництво товарів для власного кінцевого використання, тобто — негрошова тіньова економіка.
Рисунок 1 – Рівень тіньової економіки в Україні
Джерело: НБУ.
Стимулювання безготівкових електронних розрахунків має суттєво зменшити саме рівень «пасивної тіньової економіки».
Ключові аспекти боротьби із тіньовою економікою в Україні
Слід зазначити, в Україні достатньо високий рівень неформальної зайнятості — майже 22% від кількості усіх зайнятих. Серед 3,54 млн неформально зайнятих майже половина отримує заробітну плату в конвертах, будучи працевлаштованими у формальному секторі економіки.
В Мінекономіки заявляють, що серед пріоритетів – легалізація трудових відносин і загалом економічної активності в країні. У мікроблозі, на своїй сторінці в фейсбук, очільник відомства Тимофій Милованов зазначив, що п'ята частина усіх зайнятих українців працюють «без трудової». Це ризик — для працівника залишитися без грошей та компенсацій (при травмі, наприклад), а для роботодавця — отримати штраф до 141 тис. грн. Тимофій Милованов також зазначив, що за два тижні інспектори відвідали 184 319 підприємств, виявили 315 суб’єктів, які здійснювали господарську діяльність без державної реєстрації та використовували незадекларовану працю. «Тобто цих підприємств не існує, але ж люди там працювали. 700 українців взагалі ніяк не оформлені. Чи це не рабство?», - пише міністр. Поки інспектори працювали «у полях», роботодавці масово почали надсилати до податкової повідомлення про оформлення трудових відносин. На роботу у сфері торгівлі, тимчасового розміщення та громадського харчування оформили понад 123 тисячі осіб, — зазначив він.
Заступник міністра Сергій Ніколайчук наголошує на вагомості розвитку безготівкових розрахунків, що стане одним із важливих методів досягнення прийнятного рівня тіньової економіки, яка притаманна будь-якій країні у вигляді негрошової тіньової економіки (від 4-10% ВВП). Заступник міністра зазначає, що найбільший потенціал у розвитку безготівкових платежів наразі полягає у заохоченні до цього суб’єктів господарювання, насамперед малого та мікропідприємництва, зокрема через здешевлення для них платіжної інфраструктури.
Нагадаємо, загальна кількість операцій для отримання готівки та проведення платежів з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за минулий рік становила 5 057,3 млн., а обсяг проведених операцій становить – 3 576,7 млрд грн. У порівнянні з 2018 роком кількість операцій з платіжними картками зросла на 29,2%, а сума – на 24,3%. В НБУ зазначають, що в структурі проведених трансакцій здебільшого переважали безготівкові – 82,4%. Перекази в межах України у 2019 році зросли майже на 40%.
«Завдяки зниженню обсягів тіньової економіки, для функціонування якої необхідний виключно готівковий ресурс, зростатиме і загальний рівень економіки нашої країни. Адже безготівкові кошти залишатимуться в економіці, а отже, будуть працювати на її розвиток. Зокрема, опосередковано це сприятиме зниженню вартості кредитування населення та бізнесу, подальшому прогресу валютної лібералізації. Від прозорого ведення бізнесу зростатиме також база оподаткування, тобто відбудеться зростання надходжень до державного бюджету», - зазначив заступник голови НБУ, Дмитро Сологуб.
Інфраструктурні проєкти
Генеральний директор Mastercard в Україні зазначає, що досвід розвитку електронних платежів в різних країнах ЄС підтверджує їх позитивний вплив на економіку та рівень її прозорості. Україна впевнено рухається шляхом cashless, і цьому сприяє розвиток безготівкової інфраструктури: в країні вже понад 333 тисячі POS-терміналів, 8 із 10 операцій за платіжними картками є безготівковими.
Нагадаємо, від початку 2019 року мережа торговельних POS-терміналів в Україні зросла на 19,7% – до 333,8 тис. од. Водночас 90% торговельних POS-терміналів забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати (станом на 01 січня 2019 року – 79,4%).
«Це свідчить про те, що українці охоче переходять на cashless стиль життя. Разом із тим, у розвитку інфраструктури для безготівкових розрахунків є значний потенціал, і особливо це актуально для регіонів. Сьогодні Mastercard разом із партнерами активно розвиває фінансову інфраструктуру та інклюзію в Україні, впроваджуючи рішення для безготівкових розрахунків у міських соціальних проєктах, рітейлі та МСБ. Електронні платежі є потужним драйвером прозорої економіки, і ми вважаємо важливим системне дослідження точок позитивного впливу на підвищення рівня прозорості економіки в країні», - підкреслила Інга Андреєва.
За даними Mastercard, лише 38% малого та середнього бізнесу в Україні сьогодні пропонують клієнтам можливість оплати за товари та послуги безготівковим шляхом, тобто 62% підприємств працюють виключно з готівкою.
Нагадаємо, у готівковому обігу України станом на 1 січня 2020 року перебувало готівки на загальну суму 425 млрд грн, у тому числі монет – 2,6 млрд грн (13,4 млрд штук) та банкнот – 422,3 млрд грн (2,9 млрд штук). Це на 6,2% більше ніж на початок минулого року (400,1 млрд грн станом на 1 січня 2019 року).
Для підтримки малого та середнього бізнесу у впровадженні платіжної інфраструктури Mastercard здійснює реалізацію інфраструктурних проєктів у різних країнах світу. Один з найбільш успішних - Cashless Foundation у Польщі, у якому сьогодні беруть участь понад 130 тис. торговців. Завдячуючи фонду в країні було встановлено 172 тис. терміналів. Водночас 95% учасників програми готові рекомендувати встановлення терміналів іншим підприємцям, що істотно вплинуло на розвиток культури безготівкових платежів у Польщі.
В підсумку зазначимо, крім оцінки рівня тіньової економіки, в дослідженні пропонується низка потенційних заходів для зменшення «пасивної тіньової економіки» та стимулювання розвитку безготівкових платежів.
Як стверджують дослідники, на зменшення тіньової економіки в цілому може впливати запровадження здійснення соціальних виплат виключно у безготівковій формі, податкових пільг, встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого та середнього бізнесу, а також додаткове стимулювання торговців та споживачів до проведення безготівкових розрахунків. Так, попередні дослідження у європейських країнах підтверджують, що збільшення частки безготівкових платежів на 100% сприяє зменшенню рівня тіньової економіки на 0,6 - 3,7% від ВВП, а державні доходи збільшуються на 0,1 - 0,8% від ВВП досліджуваних країн.
Нагадаємо, за даними Мінекономрозвитку рівень тіньової економіки у 2018 році склав 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 2 в.п.1 менше за показник 2017 року і є найнижчим рівнем, починаючи з 2009 року. Порівнюючи аналогічні показники усіх попередніх років, у відомстві наголосили — це найнижчий рівень, починаючи з 2009 року.