На тлі економічного зростання, рівень тіньової економіки в Україні у 2018 році упав до історичних мінімумів, йдеться в офіційному повідомленні прес-служби Мінекономрозвитку. Порівнюючи аналогічні показники усіх попередніх років, у відомстві наголосили — це найнижчий рівень, починаючи з 2009 року.
Теоретично, для держави скорочення тіньових оборудок засвідчує лише про зростання надходжень до бюджету, а для людей — зростання рівня соціальної захищеності шляхом легалізації оплати праці. Питання лише у тому, чи дійсно тіньовий сектор вітчизняної економіки почав зменшуватися й невдовзі скоротиться до рівня розвинених країн - 7-12%.
За попередніми розрахунками Мінекономрозвитку рівень тіньової економіки у 2018 році склав 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 2 в.п.1 менше за показник 2017 року і є найнижчим рівнем, починаючи з 2009 року.
Але існує і не офіційний підрахунок, адже представники бізнесу оцінюють розміри економічної «тіні» значно вище – до 40-45% ВВП.
Варто зазначити, що структура тіньової економіки в Україні є нетиповою для світової практики. Зазвичай, дані по тіньовому роздрібного обороту різняться в залежності сегмента. Наприклад, несподівано мізерний розмір «тіні» представлено на тютюновому ринку – виробники оцінюють його в межах 3%.
Відносно незначним є тіньовий сегмент і на паливному ринку – в межах 10% (йдеться про реалізацію фальсифікату, без урахування ухилення від податків).
Найвищими показниками тіньового сектору є ринок побутової техніки та алкогольної продукції. Тіньові оборудки на ринку побутової техніки сягають 40% загального товарообігу. Аналогічно виглядає тіньовий ринок алкогольних напоїв - 40-50% яких реалізуються з ухиленням від сплати податків.
Найбільш істотним, як зазначають фахівці, є тіньовий сегмент на ринку ювелірних виробів – в роздрібній торгівлі він сягає 80%.
Оцінюючи сектор за прихованим виробництвом, то в Мінекономрозвитку наголошують, що впевнено лідирує видобувна промисловість, де рівень неформального виробництва становить 39% від легальних обсягів (на 1% менше, ніж роком раніше).
У Міністерстві екології та природних ресурсів вважають, що реальні обсяги видобутку бурштину становлять 200-300 тонн на рік, можливо і більше. Орієнтовний дохід від нелегальної торгівлі бурштином становить 300-400 млн дол. на рік. Плюс видобуток вугілля в промислових масштабах в зоні АТО, обсяги якого поки ніхто не взявся оцінити, а також копанки, які продовжують працювати та під час військового конфлікту з обох боків розмежування, пише видання Мінфін.
На другому місці — операції з нерухомістю, де нелегальний сектор досягає 38% (роком раніше — 42%). Наприклад, за оцінкою Мінрегіону, 70% всіх операцій ринку оренди житла в Україні відбувається в тіні. На третьому — транспортні послуги, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність.
Тіньова економічна діяльність на відміну від прозорого бізнесу не піддається суворому обліку. Саме тому відомство використовує різні методики підрахунку розмірів «тіні», а вони показують різні цифри.
Отже, скільки насправді економічної діяльності у нас не обліковується та уникає сплати податків?
Як вже було сказано, все залежить від методів визначення частки тіньових операцій. Наприклад, розрахована за монетарним методом (заснованому на аналізі збільшення маси готівки) і методу збитковості підприємств (заснованому на аналізі валового прибутку і збитків, які декларуються підприємствами), частка тіньової економіки становить 23-18% ВВП.
Ще один метод, «електричний», заснований на аналізі динаміки споживання електроенергії, показує частку у 27% ВВП.
Рисунок 1 - Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП
Джерело: розрахунки Мінекономрозвитку
Зовсім інша картина виходить при аналізі роздрібної торгівлі. Традиційно найбільший рівень тіньової економіки показав метод «витрати населення – роздрібний товарооборот» – 46% від обсягу офіційного ВВП. Водночас у порівнянні з показником 2017 року він зменшився на 2 в.п.
Удосконалений Мінекономрозвитку метод «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» також зафіксував зменшення рівня тіньової економіки відносно показника 2017 року на 1 в.п. (до 54% від обсягу офіційного ВВП), зазначають у відомстві.
Варто наголосити, що роздріб – це гігантський «пилосос», який збирає з ринку чорний і сірий кеш. Надалі ці кошти використовуються у вигляді різних хабарів та підкупів посадових осіб і є «мотивацією» української корупції.
В підсумку зазначимо, що розраховуючи тіньовий сектор, Мінекономрозвитку використовує 4 методики опираючись на середнє значення з 4 результатів. Усі застосовані методики припускають, що відомство піддає аналізу всі 100% тіньового ВВП, що, звісно, далеко не так, оскільки основними зонами тіньової економіки — сірий імпорт, контрабанда, операції через офшорні зони, діяльність конвертаційних центрів та ринок праці.
Заходи НБУ у сфері протидії легалізації тіньових доходів
Національним банком України внаслідок належної оцінки ризиковості операцій у 2018 році було ліквідовано схемні операції банків на суму – 36,7 млрд гривень. Ці операції проводились, зокрема, на підставі документів, які містять неправдиву інформацію або за відсутності будь-яких підтверджувальних документів. Операції проводились з метою перерозподілу фінансових потоків, отриманих від контрагентів за один вид товарів (послуг) для подальшого перерахування коштів іншим контрагентам за зовсім інші товари (послуги).
Крім того, в результаті перевірок виявлено рахунки підприємства, що мають ознаки фіктивності, учасників незаконної діяльності, пов’язаної із виведенням готівки, наданням послуг по мінімізації податкових зобов’язань та конвертуванням грошових коштів, пособництві в ухиленні від сплати податків, незаконному виведенню безготівкових коштів.
Діяльність Держфінмоніторингу
Державною службою фінансового моніторингу України як підрозділом фінансової розвідки України вживаються посилені заходи практичного характеру щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Зокрема, за 2018 рік Держфінмоніторингом, який очолює Ігор Борисович Черкаський, підготовлено 934 матеріали на загальну суму – 347,4 млрд гривень.
Нагадаємо, лише за перше півріччя 2019 року, Держфінмоніторингом було підготовлено 398 матеріалів (з них 232 узагальнені матеріали та 166 додаткових узагальнених матеріалів). У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить – 36,1 млрд гривень.
Діяльність Державної фіскальної служби України
З метою превентивних заходів, спрямованих на запобігання порушенню вимог чинного законодавства, ДФС здійснює постійний контроль за проведенням готівкових операцій, залучаючи недобросовісних підприємців до оподаткування. З цією метою ДФСУ проводить постійні документальні та фактичні перевірки.
Як зазначають у відомстві, у 2019 році підрозділами аудиту ДФС здійснено 5,1 тис. фактичних перевірок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. У результаті відповідних заходів перевірки, до порушників застосовано штрафні санкції на загальну суму – 194,2 млн грн.
У підсумку зазначимо, на тлі перевірок Аудиторською службою фіскальних органів України у січні-червні 2019 року, за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 20,3 млрд грн, з яких узгоджено 6,6 млрд грн (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 767,3 млн грн, ПДВ – 1 895,3 млн гривень).
Вплив тіньового сектору на розвиток економіки
На підставі системного узагальнення основних причин та наслідків існування тіньового сектору, експерти відзначають наявність як позитивного, так негативного впливу на національну економіку. Зокрема, тіньова економіка відіграє роль амортизатора, створюючи додаткові робочі місця, стимулюючи зростання підприємницької ініціативи та зміцнюючи соціальну, трудову та професійну мобільність. Поряд з цим, вона виступає дестабілізуючим чинником, що призводить до зниження інвестиційної привабливості та конкурентоздатності країни, погіршення рівня забезпечення населення, неефективності державного управління.
Нагадаємо, Національний банк України підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 та 2020 роки, зазначаючи, що основним драйвером економічного зростання буде внутрішній попит.
