Федеральний архів Німеччини відкрив "валізу Шиндлера"

Федеральний архів Німеччини організував цифрову виставку до 50 роковин смерті німецького підприємця Оскара Шиндлера, який врятував разом із дружиною Емілі понад 1200 євреїв від знищення в концтаборах.

Про це йдеться на сайті Федерального архіву.

Наприклад, там можна побачити знаменитий «список Шиндлера» з іменами єврейських працівників. Шиндлер стверджував, що перелічені в ньому люди потрібні йому на його фабриці, і таким чином урятував їх від смерті.

25 років тому в нижнесаксонському місті Хільдесхайм на горищі будинку, де жила знайома Шиндлера Аннемарі Штер і де сам Шиндлер провів останні години життя, була виявлена ​​валіза, а в ній приблизно 7 000 документів і фото. Крім іншого, там знаходився зроблений Шиндлером вже після переїзду в Аргентину в 1955 році машинописний запис того, які саме заходи щодо порятунку в'язнів концтаборів він вживав між 1939 і 1945 роками, будучи власником фабрики емальованого посуду в окупованому нацистами Кракові, а згодом — Брюннліц (нині — Бржненець в Чехії).

У валізі зберігалися й документи, що свідчили про повоєнну долю врятованих людей. Самого ж Шиндлера успіх більше не спіткав. Наприкінці 1940-х вони з Емілі поїхали до Аргентини, де спробували заробляти на розведенні нутрій, але справа не пішла. Розлучившись із дружиною, Шиндлер повернувся до Німеччини, де спробував щастя з фабрикою з виробництва бетону, проте бізнес знову не вдався, йдеться у матеріалі DW.

Журналісти німецької газети Stuttgarter Zeitung, які дізналися про знахідку, передали валізу Шиндлера Федеральному архіву. Після того, як архів був описаний, його направили до ізраїльського меморіального музею Голокосту «Яд Вашем».

Як з'явився «список Шиндлера»

Німецькі війська увійшли до Кракова 6 вересня 1939 року. До війни у ​​місті проживало понад 66 тисяч євреїв, місцева єврейська громада була найбільшою у Польщі – майже кожен четвертий житель був юдеєм.

Переслідування розпочалося з першого ж дня окупації. У жовтні Краків призначили адміністративним центром німецького генерал-губернаторства на території окупованої Польщі, і тому він, відповідно до ідеології нацистів, мав стати «вільним від євреїв». Після примусового переселення 1941 року єврейське населення міста становило близько 11 тисяч, тут утворили Краківське гетто, а також два десятки таборів, де євреїв примушували до праці на нацистську Німеччину. У 1942 році почалася депортація до таборів смерті.

Перспектива прибуткового бізнесу коштом експлуатації окупованої країни та її населення, особливо єврейського, зробила Краків привабливим місцем для німецьких підприємців. Як і багато інших бізнесменів, Оскар Шиндлер приїхав до міста 1939 року. У жовтні він орендував у Заблоці під Краковом фабрику, що раніше належала єврейському підприємцю, і запустив успішне виробництво посуду для вермахту — поляки використовувалися як дешева робоча сила. Однак у міру посилення заходів проти єврейського населення у Шиндлера зростала огида до політики нацистів.

Після ліквідації Краківського гетто в 1943 році багато євреїв переселили до трудового табору Плашов, де умови утримання були набагато гіршими. Шиндлер переконав коменданта відкрити підрозділ табору поруч із його фабрикою, куди переселив своїх єврейських працівників із сім'ями. Там вони менше зазнавали свавілля та насильства з боку охоронців, а їх продовольчий пайок був більшим.

1944 року, з наближенням радянських військ, трудовий табір Плашов ліквідували, а Шиндлери змушені були закрити свою фабрику, де працювали понад 1000 єврейських працівників. Після довгих вмовлянь подружжю вдалося перевезти їх на свою батьківщину, до Брюннліца, де вони відкрили нову фабрику. До того ж, Оскар Шиндлер зумів включити до списків своїх працівників інших в'язнів табору Плашов, який з початку 1944 став концентраційним. Саме ці 19 сторінок дали назву фільму Стівена Спілберга 1993 року «Список Шиндлера».

Після смерті Оскара Шиндлера його дружина Емілі, що залишилася в Аргентині, отримала копії знайдених у валізі документів. Пізніше вона вимагала повернути їй як спадкоємиці оригінали. Однак отримала від видання Stuttgarter Zeitung у 2001 році грошову компенсацію.

Валіза зі вмістом досі перебуває в «Отруту Вашому». Збережена за допомогою мікрофільмування та репрографії документальна спадщина Шиндлера зберігається й у Федеральному архіві Німеччини. Сюди також передали одну з оригінальних копій «списку Шиндлера». Зараз документи та фотографії з «валізи Шиндлера» можна побачити в інтернеті.

Читайте також:

Міністерство юстиції розпочало оцифровування архівів актів цивільного стану з Донецької та Луганської областей, що допоможе пришвидшити надання державних послуг для громадян.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.