Інформаційна гігієна під час війни. Чи можу я довіряти?
Щоб зрозуміти, що таке інформаційна гігієна в сучасному світі, достатньо дістати з кишені телефон і увімкнути перший додаток, через який частіше за все ти отримуєш інформацію щодо новин.
Людина старшого віку буде послуговуватись телевізійними каналами або паперовими носіями інформації.
Аби розібратись звідки та яким чином краще отримувати інформацію, пропоную розглянути декілька новин, які вже є опублікованими. Проте порівняння проведемо таким чином, щоб охопити журналістську діяльність не лише на телебаченні України, але й інших носіїв інформації, якими послуговується людство в сучасних умовах.
Телебачення
Головні положення про ситуацію України опублікував канал 24, який для багатьох є авторитетним, але не входить до десятки так званих «білих медіа». Нагадаю, що до білого списку найякісніших онлайн-медіа ввійшли такі редакції: Суспільне, Громадське, «Ліга», «Українська правда», Укрінформ, Радіо Свобода, «Дзеркало тижня», НВ, «Еспресо» та «Бабель».
Канал 24 входить у медіахолдинг ТРК «Люкс» власником якого є Катерина Кіт-Садова. Новини політики, економіки, шоу-бізнесу, спорту оновлюються в режимі прямого ефіру. Транслюється по всій території України.
Також додам, що 24 канал не є офіційним учасником Єдиного телемарафону, а просто транслює його. Це можна перевірити за посиланням на сам канал: https://24tv.ua/
Давайте переглянемо опубліковану новину.
Якщо звернути увагу на репрезентацію офіційних заяв членів ЄС щодо вступу України можна помітити, що однозначного рішення слід очікувати не від всіх країн.
Непоганим фактом достовірності інформації цієї новини є посилання на президента Європейської комісії - Урсули фон дер Ляєн.
Також слід зазначити, що хоч 24 канал не входить до списку білих медіа, проте подана інформація є трансляцією з Єдиного телемарафону, а йому можна і потрібно довіряти.
І останнє підтвердження достовірності матеріалу є послуговування й цитація офіційних джерел, списків, документів, імена людей, які приймали участь в створенні самого процесу описаної новини, а також на людей, які збирали й оброблювали інформацію для її публікації.
Для перевірки інформації з 24 каналу, який є одним із українських інформаційних телеканалів, можна використовувати кілька стратегій:
- Перевірте інші джерела новин: Перевірте інформацію на інших незалежних новинних ресурсах, які не пов'язані з 24 каналом. Якщо багато незалежних джерел також повідомляють про ту ж інформацію, це може свідчити про достовірність події.
- Офіційні заяви та джерела: Перевірте офіційні заяви від урядових органів, організацій чи інших відомих джерел, які можуть бути пов'язані з подією.
- Аналіз контексту та деталей: Уважно читайте і аналізуйте інформацію, звертаючи увагу на контекст та деталі. Часом подібні заголовки можуть містити суб'єктивний або емоційний підтекст.
- Перевірка на офіційних ресурсах: Перевірте інформацію на офіційних веб-сайтах організацій або установ, які стосуються події.
- Пошук інших переглядів: Шукайте враження або перегляди експертів щодо події, які можуть з'явитися в інших джерелах або соціальних мережах.
Якщо переглянуті вами інші джерела підтверджують побачену вами інформацію неодноразово, можете поставити собі позначку, що даному каналу ви можете довіряти. Проте слід не забувати, що інформацію потрібно перевіряти постійно, а не одноразово, адже поширення фейків може похитнути статус каналу, а отже й підірвати довіру до нього.
Це лише кілька загальних порад. Важливо використовувати критичне мислення та перевіряти інформацію з різних джерел, щоб отримати повну картину події.
Телеграм
Телеграм може використовуватися як канал для розповсюдження офіційних новин, і в деяких випадках це вже відбувається. Наприклад, офіційні представництва уряду, міністерства та інші публічні установи можуть використовувати Телеграм для інформування громадськості про важливі події та офіційні заяви.
Однак важливо пам'ятати, що офіційність не завжди залежить від платформи чи каналу, а від дотримання конкретних стандартів та процедур. Також слід розрізняти між «офіційним» та «незалежним» джерелом, оскільки незалежні ЗМІ можуть мати інший підхід до новинного покриття.
На жаль навіть ті канали в телеграм, що мають блакитну позначку-пташку не можуть гарантувати безпечний перегляд новини.
Розглянемо дуже відомий приклад телеграм каналу «Лачен пише», що встиг завоювати довіру тисяч людей.
- «Єврокомісія розробила для України унікальну прискорену процедуру вступу: технічні етапи – а саме підготовка переговорної рамки і скринінг законодавства – розпочнуться вже у грудні 2023 року.
Єдине але, для цього на саміті ЄС Україні треба отримати згоду всіх лідерів, зокрема й прем’єр-міністра Угорщини. Брюссель хоч і не дає Києву 100% гарантії, але стверджує на закритих переговорах, що, швидше за все, з Орбаном домовляться.» – 08.11.2023 - «Україні для вступу до ЄС необхідно запровадити понад 3 тисячі стандартів і правил, але це зовсім небагато, — міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.» – 09.11.2023
- «Кабмін погодив два законопроекти, ухвалення яких є умовою для початку переговорів щодо вступу до ЄС.
Перший – поетапне конкурсне збільшення максимальної штатної чисельності НАБУ до 1 000 працівників, а також до 750 керівного складу.
Другий – дозвіл НАЗК для повторної перевірки активів та майна посадовців, яке набуте до їхнього призначення на держслужбу.» – 14.11.2023
Чому навіть інформацію з цього офіційно верифікованого каналу варто перевіряти:
- Відсутність оцінності, якості та професійності внутрішньої інформації. Офіційні джерела зазвичай подають докладні та об'єктивні звіти.
- Відсутність будь-якої інформації про те, хто збирав, оброблював матеріали.
- Відсутність будь-якого підтвердження, що поданий текст надійшов від офіційних джерел, адже посилання відсутні.
- Також відсутні посилання на міжнародні джерела та їх представників. А оскільки новина спирається на взаємодію України з іншими країнами, вони мали б бути присутні.
Важливо визнати, що надійність новин може змінюватися, і важливо залишатися свідомим споживачем інформації, перевіряючи її з декількох надійних джерел перед прийняттям рішення щодо її достовірності.
Соціальні мережі
Як часто ви натрапляєте на новини, обʼяви на збори донатів на ЗСУ та просто шокуючі історії на сторінках ваших друзів на платформах Інстаграм чи Фейсбук?
Чи можете ви бути впевнені, що поданій інформації ви можете довіряти?
Насамперед історії, що стосуються соціальних мереж дуже прості, та водночас дуже складні. Думка про те, що будь-яка інформація, що належить друзям, знайомим, відомим блогерам та зіркам наче не може бути фейком в будь-якому випадку. Наче одразу надає розуміння правдивості. Проте якраз тут людина вмикає почуття, а не голову.
Ви можете сказати, що це суттєве безглуздя. Що ви довіряєте своєму оточенню, що знаєтесь на людях, що впевнені в своїх діях. Але зустрічне питання для вас: як я можу довіряти вам, якщо з підтверджень у вас наявні лише емоційні алегорії? Чим ваша інформаційна бульбашка відрізняється від тисяч інших?
Припустимо, що ви натрапили на сторінку дуже відомого блогера, який опублікував авторський вірш і ви почали його репостити. Через декілька хвилин, той самий вірш зʼявляється у вашої подруги на сторінці, з тим самим підписом. Ви не звертаєте увагу, й натрапляєте на наступний ідентичний пост. Потім ще, ще. Через день ви взагалі забуваєте про публікацію…
А от десь в кімнаті сидить дівчина чи хлопець, які поклали життя на написання тієї самої поезії, які намагались просунути своє мистецтво, свою особистість, своє Я через екран вашого смартфону. Вони вклали душу й усі сили, проте не подумали про нахабність людей, які можуть цим користуватись. І от вона чи він на свою сторінку своє творіння:
І в цей час, ваш друг, подруга чи навіть улюблений блогер підписує це своїм імʼям та транслює своїй аудиторії, як своє, унікальне…
Дотримання
Використання будь-якої інформації є швидким та корисним навичком, що його досягло людство. Життя в епоху інформаційного перенасичення може і хоче ставити перед нами виклик та вибір – як зберегти розум та емоційне благополуччя у світі нескінченних новин, контенту, розваг?
Інформаційна гігієна – це свідомий та дорослий вибір.
Обережно відбирайте джерела, перевіряйте їх достовірність, виклад та аргументованість з усіх можливих сторін. Різноманітність джерел допоможе уникнути пласкої та однобічної інформації, що може бути скопійованою, або навіть фейком. Задавайте собі питання: «Чому і нащо мені це потрібно? Яка мета інформації? Чому саме це я увів в пошукову стрічку? Чи є альтернатива пошуку потрібної мені інформації?»
Не перенасичуйтесь, оновлюйте розумові горизонти, скорочуйте або навіть обмежуйте час, аби уникнути інформаційного перенавантаження та зловживання. Визначте обсяг інформації, який сприйматимете, та пам'ятайте про своє емоційне та фізичне становище.
Важливо також застосовувати цифровий захист. Захищайте свою приватність, перевіряйте надійність сайтів та служб. Будьте обережні з особистою інформацією та фільтруйте контент, який споживаєте.
Бережіть свій розум в цьому світі безмежного потоку інформації, інакше можливе захоплення цим потоком може відбитися на вашій психічній та емоційній стійкості.
Авторка: Ангеліна Шинкарецька
