Липень у Києві — місяць, який багато хто зазвичай недооцінює. Здається, що всі роз'їхалися, що місто трохи спорожніло, що культурне життя призупинилося аж до вересня, тощо.
Але це оманливе відчуття. Насправді саме в липні, коли немає великих прем'єр і гучних відкриттів, у місті відбуваються події тихіші, але від цього не менш цікаві. Виставки, які змушують зупинитися і думати. Фестивалі в районах, куди зазвичай не доїжджаєш. Кіно, яке давно хотілося подивитися, але постійно відкладаєш цю ідею.
Редакція UA.News відібрала події першої половини липня, які не варто пропускати і які точно не будуть схожі на все, що ви зазвичай відвідуєте. Детальніше — в нашому матеріалі.
Виставка «Новий мілітарний пейзаж»
Адреса: Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9
Дати: до 12 липня
Є зміни, які відбуваються повільно і майже непомітно, але одного дня ти розумієш, що дивишся на знайомий краєвид зовсім інакше. Саме про це виставка одеських художників та військовослужбовців Ігоря Гусєва та Стаса Жалобнюка, які працюють під спільним ім'ям Forest Brothers. Понад 30 широкоформатних живописних полотен і кожне з них про те, як війна трансформує не лише людей, а й простір навколо них: поля, дороги, дерева, горизонти. Те, що ми звикли вважати просто фоном для людських подій, тепер несе в собі власну важку пам'ять.
Forest Brothers працюють із великим форматом і повільною, уважною манерою письма. Дивлячись на «Новий мілітарний пейзаж», починаєш помічати деталі, яких раніше не бачив: як змінився колір трави, як лінія горизонту набула іншого значення, як навіть звичайне поле може бути водночас красивим і невимовно важким.
Фестиваль Chocolocal.BLOB
Адреса: Чоколівка. Вул. Волинська, 9/21 (платформа Острів)
Дати: до 12 липня
Солом'янський район — не те місце, куди зазвичай їдуть за культурою. Тут немає галерей з відомими іменами на вивісці, немає модних кав'ярень із чергами і немає туристичних маршрутів. І саме тому сюди варто поїхати!
Архітектурно-урбаністичний фестиваль Chocolocal.BLOB щороку доводить просту річ: культурне життя не обмежується центром міста — воно є скрізь, де є люди, які хочуть щось змінити навколо себе. Цього року фестиваль знову перетворює Чоколівку на майданчик для великої розмови про те, яким має бути місто і що взагалі означає «публічний простір» у часи, коли все навколо нестабільне.
Лекції від архітекторів і урбаністів, інсталяції просто неба, перформанси, воркшопи і дискусії — все це розгортається на тлі звичайного київського двору. І воно того варте!
Виставка METANOIA
Адреса: Галерея Imagine Point, Голосіївський проспект, 86/1
Дати: до 18 липня
Слово «metanoia» прийшло з давньогрецької — і означає не просто «зміну», а глибоке внутрішнє перетворення, перегляд усього, у що ти вірив раніше. Саме таким є відчуття після перегляду спільної виставки Олесі Рибченко та Юрія Войтовича: двох художників, які виросли з одного коріння, але пішли абсолютно різними шляхами.
Обоє є послідовниками традицій української живописної школи. Але там, де Рибченко занурюється у тонкий психологізм кольору, у майже медитативну тишу своїх робіт, де кожен відтінок — це окрема емоція, Войтович обирає монументальну знаковість, символізм, форми, що мають власну вагу і не відпускають погляду.
Центральна тема, яка об'єднує обох, — київський Ботанічний сад. Для родини митців це місце стало невичерпним джерелом поетичного натхнення — простір, де природа живе за своїми законами, байдужа до людських тривог і водночас дивовижно чутлива до настрою людини, яка в неї приходить. Виставка розгортається як діалог двох дуже різних мов і саме в цьому напруженні між ними народжується щось третє, що важко назвати словами, але можно доволі легко відчути.
Виставка «Самозайняті»
Адреса: PinchukArtCentre, вул. Велика Васильківська, 1–3/2
Дати: до 30 серпня
«Самозайняті» — назва, яка звучить як бюрократичний термін, але насправді є дуже точним описом того, про що ця виставка. Шестеро молодих українських митців, які продовжують працювати попри все — попри втрачені майстерні, попри обстріли, попри умови, в яких мистецтво здається чимось майже неможливим. Під час підготовки проєкту Державна міграційна служба наказала звільнити приміщення Інституту автоматики, де знаходилися майстерні багатьох художниць. А 24 травня масований обстріл Києва пошкодив дев'ять культурних інституцій, включаючи Національний художній музей України.
Роботи розміщені не в традиційних виставкових залах, а на сходах, полицях, нішах і в коморі артцентру — на периферії публічного поля зору і звичного «білого куба». Це принципове рішення: твори існують у підвішеному стані, між видимістю і непомітністю, між визнанням і його відсутністю. Самі роботи складаються зі знайдених матеріалів і підручних засобів — або заробляються на художню практику деінде. Серед прикладів із життя митців: збирання дронів, викладання, монетизація еротичного контенту, офісна робота в IT-компанії.
Кінострічка «Літо Соррентіно»
Адреса: кінотеатри Києва
Дати: з 9-12 липня
Є режисери, яких треба дивитися на великому екрані, а інакше щось важливе губиться. Паоло Соррентіно саме такий. Його кіно — це завжди суміш розкоші і меланхолії, бездоганного кадру і внутрішньої порожнечі, яка за ним ховається, гострої іронії і зовсім не іронічного болю. Дивитися Соррентіно вдома з ноутбука — це приблизно як слухати симфонічний оркестр через телефон: формально ніби й те саме, але насправді зовсім не те.
За ініціативи Посольства Італії в Україні, Італійського інституту культури та кінокомпанії «Артхаус Трафік» з 9 липня в обраних кінотеатрах стартує ретроспектива «Літо Соррентіно» — три знакові роботи лауреата премії «Оскар». «Велика краса» — оскароносна розповідь про 65-річного римського журналіста Джепа Гамбарделлу, який із легкою іронією спостерігає за блиском і порожнечею світського Рима і поступово починає розуміти щось дуже важливе про власне життя. Це кіно, після якого хочеться просто посидіти тихо і обдумати, і нікуди не поспішати.
«Юність» — неквапливе, майже гіпнотичне кіно про двох старих друзів у швейцарському санаторії: про те, що залишається від людини наприкінці, і про те, чи можна щось ще змінити, коли, здається, вже пізно. «Благодать» замикає програму. Разом три фільми складаються в єдиний портрет режисера, який вміє говорити про найважчі речі так красиво, що від цієї краси стає боляче. Ідеальний варіант для атмосферного липневого вечора.
Виставка «Місто сили»
Адреса: Avangarden, вул. Січових Стрільців, 23а
Дати: до 27 липня
Київ — місто, про яке написано тисячі текстів, знято сотні фільмів і намальовано безліч картин. Але галерея Avangarden пропонує побачити його знову і трішки інакше.
«Місто сили» — масштабний мультидисциплінарний проєкт, який досліджує Київ як живий простір пам'яті, культури, щоденного досвіду та внутрішньої стійкості. Через живопис, фотографію, графіку, скульптуру, поезію та інші медіа виставка формує багатошаровий портрет міста від історичних символів до ритмів сучасного повсякденного життя.
Що робить цей проєкт особливим, так це його масштаб і різноманіття. Місто тут говорить одночасно різними мовами і в різних форматах: десь через велике живописне полотно, десь через інтимну графіку, десь через скульптуру або поетичний текст на стіні. Разом вони складаються в портрет, якого не знайдеш у жодному путівнику!
