Під Києвом відбувся мото-рок фест «Дорога до перемоги»: три дні драйву та ендуро для армії
Дерев’яні вежі парку «Київська Русь» такого ще точно не бачили: сотні металевих мотоконей, близько десяти тисяч відвідувачів, зіркових гостей виступи «на біс» — вихідними поблизу села Копачів під Києвом відгримів мото-рок фестиваль «Дорога до перемоги». Медіа UA.NEWS стало інформаційним партнером заходу.
Ювілейний фестиваль із великою метою
Організатори, ГО «Об’єднаний байкерський фронт» не афішували, але зізналися журналістам UA.News, — це ювілейний фестиваль, п’ятий від початку повномасштабного вторгнення. Мета вже традиційна — допомога ЗСУ. А саме цього разу збирали на 10 ендуро-мотоциклів для 32-ї «Сталевої» механізованої бригади.
Ендуро та пікапи для «Сталевої» бригади ЗСУ
Насправді, запаковані новісінькі ендуро вже шикувалися біля головної сцени, після урочистого відкриття фестивалю їх передали командиру 32-ї ОМБр полковнику Олексію Шуму, ще два залізних коня бійцям передали від ТОВ «Оператор ГТС України» (представник компанії Максим Доскоч).
Та приємно здивували неочікуваним подарунком від Київської обласної державної адміністрації: заступник голови КОДА Руслан Олійник передав командиру «Сталевої» ключі від двох потужних пікапів Volkswagen Amarok.
«Чесно, я рідко буваю на подібних заходах. Дуже подобається. Люди тут неймовірні», — зізнався Руслан Олійник та додав, що КОДА з наступного місяця починає кампанію з регулярного фінансування 32-ї ОМБр.
Три дні драйву, мечів, донатів та боксерських рукавичок
Байк-фестиваль «Дорога до перемоги» вражав три дні поспіль та без перебільшення став однією з найяскравіших подій Київщини. На території «Київської Русі» працювало дві сцени. Вдень гарний настрій гостям фесту робили українські хіти у виконанні Зразково-показового оркестру ЗСУ.
Ближче вечора на головну сцену вийшли хедлайнери фестивалю — співачка Lama, гурти ТНМК та «Рок назавжди».
Донатити на підтримку бійців «Сталевої» учасники фестивалю могли безперервно. Для цього у кількох місцях розташовувалися прозорі скриньки.
Поруч продавалися речі з мерчем «Об'єднаного Байкерського фронту»: футболки, чашки тощо. Крім того, серед учасників пізно увечері розіграли мотоцикл «Yamaha MT 03» від компанії «MotoVulkan».
Інша компанія навідалася на фест аж з Прикарпаття (Івано-Франківська область). U-WIN PRO презентували свою продукцію: плитоноски для бійців, бійчинь і захист для собак.
З’їздилися на івент з Києва та області, Одеси, Чернівців, а навіть були гості з дружньої Латвії, мотоклуб Latigola.
Місць переночувати вдосталь — місцевий готель, а що погода дозволяла, то більшість байкерів облаштувала безкрає наметове містечко. До речі, на вході можна було придбати щось з мотоекіпіровки: «черепаху», куртку, комбінезон чи класичну «косуху».
Вайб братерства та спільної мети
Для байкерів мото-фестиваль «Дорога до перемоги» став насправді унікальним заходом – чудова можливість провести час у колі однодумців, а особливо в нинішніх умовах, коли такі нагоди стали дуже нечастими.
Тут же в реконструйованих боях середньовіччя лицарі схрещували мечі, тут же на рингу в кулачних поєдинках змагалися бійці ЗСУ з військового мотоклубу Memoria MMC (ветеранський мотоклуб, в який входять бійці ССО, бійці з ампутаціями, ветерани. Посада Президента клубу, навічно закріплена за Героєм України, Олексієм «Туром»).
Маестро і його мета
Насамкінець годилося б почути найголовнішого ініціатора цього крутого дійства. Олександр Стогнієнко (Маестро) є засновником ГО «Об'єднаний байкерський фронт» та засновником мото-рок фесту «Дорога до перемоги». Каже, що на створення байкерського волонтерського руху його надихнули такі ж побратими з інших міст.
«Ми везли допомогу на фронт таким же байкерам, що пішли служити. Нас зустрічали, наповнювали багажники, коляски мотоциклів своєю «волонтеркою». Якщо війна нам диктує такі умови, то потрібно організувати й очолити цей рух. Байкфестивалі є різні за тематикою, але волонтерський, у співпраці військових та байкерів — ми єдині», — розповідає Олександр Стогнієнко.
Фестиваль абсолютно не комерційний і має досить високий рейтинг, а це ще тільки початок, вважає Маестро.
«Коли на фест їдуть топові клуби — це визнання. Це рівень. А їх тут чимало. Буде фест навесні, і восени. Буде. Бо ми віримо в те, що робимо. І вірять нам. Я не ставлю на меті створити комусь конкуренцію. Фестиваль не шукає схожих собі чи рівних, він насичений ідеєю патріотизму, чого немає у інших схожих івентів. А об’єднання байкерів, військових, волонтерів і ветеранів — це ключова, бомбова і якась іще неймовірна колаборація».
Полювати за його враженнями довелося довгенько. Маестро був всім потрібний, а через те майже невловимий. Відтак і запис розмови переривався що кілька секунд. Бо кожен, хто проходив повз, обов’язково підходив потиснути руку: «Неймовірний захід. Дякую, Маестро».
