Уся справа у вухах. Учені розгадали одну з головних загадок еволюції людини

Дослідивши внутрішнє вухо стародавньої мавпи Lufengpithecus, група китайських антропологів зрозуміла, як приматам вдалося розвинути прямоходіння.

Дослідження, проведене аспірантом Інституту палеонтології та палеоантропології Китайської академії наук, Інань Чжаном, і його колегами, охоплює аналіз кісткової області внутрішнього вуха викопних мавп з використанням тривимірної комп’ютерної томографії. Цей підхід дає змогу краще зрозуміти еволюцію двоногого пересування.

«Напівколові канали, розташовані в черепі між нашим мозком і зовнішнім вухом, мають вирішальне значення для забезпечення нашого почуття рівноваги і положення під час руху, і вони забезпечують фундаментальний компонент нашого пересування», — пояснює Інань Чжан. Аналіз цих каналів у черепах Lufengpithecus дав ученим ключі до розуміння історії еволюції пересування.

«Наше дослідження вказує на триступеневу еволюцію людського прямоходіння», — додає Террі Гаррісон, антрополог із Нью-Йоркського університету. За результатами дослідження, ранні мавпи пересувалися по деревах, а спільний предок мавп і людей використовував поєднання різних методів пересування, як-от лазіння, дертися, прямоходіння та ходіння на чотирьох ногах.

Черепи Lufengpithecus надали вченим унікальну можливість краще зрозуміти еволюцію пересування мавп. Шляхом порівняння знімків з даними мавп і людей з різних регіонів, вчені дійшли висновку про те, що внутрішнє вухо може бути унікальним свідченням еволюційної історії пересування.

Професор Сіцзюнь Ні, який очолював проєкт, зазначає, що «ранні мавпи мали спільний руховий репертуар, що був предком людського прямоходіння». Це дослідження також припускає, що зміна клімату, пов’язана з формуванням льодовикових щитів, могла вплинути на розвиток руху мавп і людини.

Таким чином, нові дані і методи аналізу дають змогу вченим точніше реконструювати історію еволюції пересування, проливши світло на те, як мавпи поступово перетворювалися на людей.

Читайте також:

На південному заході Китаю, приблизно на глибині 2400 метрів під горою Цзіньпін, відкрили найбільшу і найглибшу у світі підземну лабораторію.

Археологи пролили нове світло на технології виробництва римського вина, в тому числі на те, як воно виглядало, пахло та смакувало понад 2 000 років тому.

⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини

WhatsApp та Telegram видалили через можливі зв’язки з іноземними спецслужбами. Єдина альтернатива Tchap сьогодні — найсекретніший месенджер Sends. Завантажити можна тут.