Дефолт від Коломойського: економічне майбутнє України чи популізм нового рівня

Дефолт від Коломойського: економічне майбутнє України чи популізм нового рівня

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

В процесі формування економістами експертного  бачення щодо викликів в умовах переформатування виконавчої та законодавчої гілок влади України, нова новина виходить не лише за межі національних кордонів політичних та економічних просторів, а й, як стверджують експерти, за межі здорового економічного глузду.

Йдеться про нещодавне інтерв’ю Ігоря Коломойського, опубліковане Financial Times, в якому олігарх радить Зеленському «не слухати Заходу» і відмовитися від виплати зовнішніх боргів, оголосивши дефолт. Або ж вимагати від ЄС і США списати Україні борги.

Нагадаємо, прогнозуючи ситуацію щодо курсу гривні та економіки України на тлі розпуску Верховної Ради, було обґрунтовано перспективу в світлі оптимістичного та песимістичного прогнозів, зокрема: оптимістичний сценарій, – це співпраця з МВФ, сприятливі ціни на світових ринках.  В перелічених умовах, наступні кілька років наша економіка має шанс на зростання. Середній сценарій: відсутні домовленості з МВФ, але ціни на стратегічні товари залишаються прийнятними, тобто високими. У таких умовах, графік виплат за зовнішніми боргами ускладнюється, але, на виплату боргів ресурси знайдуться. І песимістичний сценарій – коли світові ціни будуть не в нашу користь (наприклад, впадуть ціни на сталь, аграрну продукцію), доступ до зовнішніх джерел фінансування буде обмеженим. За таких умов, може початися новий виток девальвації гривні, банківська криза, економічне падіння та ВВП на рівні мінус 10-15%. У світлі реалізації песимістичного прогнозу, можна говорити про дефолт. У випадку невиконання зобов’язань на нас очікує паніка, девальвація та втрата довіри інвесторів, наголошували в обґрунтуванні найбільш песимістичного прогнозу.

Наразі це вже брейк-ньюс фінансового світу, яка вимагає узагальнення в контексті наслідків, а вони, як вище зазначили, можуть бути катастрофічними.

У своїй заяві Ігор Коломойський говорить про те, що Сполучені Штати Америки та Євросоюз не зацікавлені у розвитку України, а лише використовують її як привід «нашкодити Росії».

Відтак, новий президент України Володимир Зеленський повинен відійти від умов виконання програми жорсткої економії Міжнародного валютного фонду або оголосити дефолт за зовнішнім боргом, наголосив в інтерв’ю Financial Times  український бізнесмен Ігор Коломойський.

При цьому, автори статті зазначили, що зовсім недавно главою адміністрації Зеленського стала людина Коломойського. А це обумовлює високу імовірність формування порядку денного саме інсайдером олігарха.

Олігарх послався на досвід Греції, коли країна в 2015 році оголосила дефолт, а також згадав Аргентину, яка неодноразово оголошувала дефолт. Дефолт в цих країнах приніс позитивний ефект, зазначив бізнесмен.

Отже, чи все так, як стверджує Ігор Коломойський, адже цілком імовірно, що йдеться про стратегічні кроки у великій грі.

Важливо,  дефолт – це, перш за все, криза. Але, як казав  Вінстон Черчилль: Будь-яка криза - це нові можливості. У випадку України – криза для економіки країни, а для окремих людей – можливості. Саме тому маніпуляційним є заклик йти шляхом  Греції, відмовившись від діалогу з МВФ і Заходом, об’явивши дефолт.

Особливістю маніпуляції те, що Греція – країна член ЄС, яка входить до валютної зони євро, що є істотною особливістю та обумовлює некоректність порівняння з Україною. Важливі і інші деталі, зокрема те, що з 2009 року Греція протягом всього часу була на межі дефолту і щоб оздоровити власну економіку, реалізувала програму досить жорстких реформ, яка здійснювалася під керівництвом Трійки – МВФ, ЄС і інших фінансово-кредитних установ, які виступали кредиторами.

Історія дефолту Греції

Влада Греції за допомогою фінансових махінацій залучили значно більше грошей ніж могли собі дозволити, відтак у 2009 році з’ясувалося, що у греків занадто великий борг. Тобто, до 2015 року греки, в умовах прихованого бюджетного дефіциту (країна жила в борг, за рахунок інших членів ЄС), опинилися на межі дефолту, справжнього дефолту.

Такі обставини ставили під удар Європу і могли спровокувати глобальну кризу, адже дефолт загрожував  країні з ЄС.  Дійсно, Греції списано було частину боргу, і саме тому, що сам борг був колосальний. Але в обмін Греція провела жорсткі реформи, істотно урізавши фінансування соціальної сфери. Влада Греції виконали всю програму, навіть попри те, що до владу на той час очолювали популісти. Але відповідальність та патріотизм стали на заваді об’явити дефолт, виконавши всі жорсткі вимоги МВФ.

Інша країна – історія якої значно сумніша за історію Греції, й шляхом якої радять йти Україні – це Аргентина.

Історія співпраці  МВФ з Аргентиною

Характеризуючи сучасну історію Аргентини, варто зазначити, що Уряд Аргентини домовився з МВФ про дострокове надання частини кредиту – 15 млрд доларів у зв’язку із стрімким розвитком кризових явищ в економіці країни.

Не зовсім зважені рішення в фіскальній політиці та засуха, обумовили ключові проблеми економіки Аргентини. Інвестори почали припиняти свою діяльність в країні,  і перенаправили свої активи у більш надійні ринки. Національна валюта з початку 2018 року втратила до долара 50%. Рівень інфляції в серпні склав 22%. В кінці серпня 2018 року Центробанк Аргентини підвищив ключову ставку. В червні МВФ схвалив кредит Аргентині на суму 50 млрд. доларів за програмою stand-by, а в кінці вересня розмір кредитування був збільшений на 7,1 млрд. доларів.

Приклад Аргентини, як в контексті викликів та  економічних проблем, так і в контексті співпраці з МВФ, може бути добрим досвідом для України. Економічна історія Аргентини та її досвід співпраці  з МВФ  представляють серйозний інтерес для нашої країни. Зазначимо, за останні 60 років країна вдавалася до допомоги Фонду 26 разів!

Рецепти для України

Висновки, які потрібно зробити, враховуючи сумний досвід Аргентини, можна викласти декількома тезами. Досвід Аргентини показує, що стратегія економічного розвитку, яка базується винятково на  розвитку аграрного сектору – це шлях до занепаду в довгострокові перспективі. Ніколи в сучасній економічній історії не було прикладів, щоб сільськогосподарська країна демонструвала стабільні економічні досягнення протягом тривалого часу. Історія демонструє приклади, коли довгострокові успіхи в розвитку економіки обов’язково були пов’язані з реалізацією політики по організації виробництва високотехнологічної продукції, випуску товарів з високою доданою вартістю.

Держави, економіка яких залежить від зовнішніх ринків, схильні до серйозних ризиків взагалі, та в періоди кризових явищ глобальної економіки особливо. А в Україні ситуація більш складніша, ніж в Аргентині: експорт та імпорт Аргентини становить 10-12% її ВВП, у нас же – близько 50% ВВП. Відношення держборгу Аргентини до ВВП становить 57%, в Україні в межах – 60%.

Однією з найважливіших причин тривалих економічних проблем Аргентини є політична нестабільність. Щось подібне спостерігається і у нас – зміна влади призводить до чергового переформатування основ економічної політики, але не її оздоровлення.

Проблеми в економіці Аргентини, здебільшого загострювалися в періоди правління популістів. А стали хронічними тому, що останнім часом там одних популістів змінювали інші. У нашій країні таких прикладів чимало, коли риторика політиків має суто популістський характер.

Всі економічні програми популістів вирішувалися «друком грошей», та це не вирішує нагальних економічних проблем країни, і найбільш яскравим прикладом слугує тому саме Аргентина.

Українська економіка потребує кредитів МВФ – це неприємний, але безперечний факт, у чому можна переконатися, проаналізувавши обсяги погашення зовнішнього боргу в 2019-2021 роках, але, як не потрібно вибудовувати відносини з Фондом, варто ретельно вивчити поведінку Аргентини в 2001 році. І вагомим є те, що представники Фонду і нашої країни знаходяться в процесі постійного продуктивного діалогу, спрямованого на пошук компромісів.

Варто наголосити, враховуючи цей досвід, потрібно уникнути основних засад відносин МВФ з Аргентиною – коли умовою кредитування буде введення режиму таргетування грошової бази. Аргентина по суті передала свою монетарну політику в управління Фонду. Від України цього, в якості умови виділення кредитів МВФ, не вимагають. Але потрібно уважно зважувати при прийняті рішення щодо актуальних умов співпраці.

В підсумку зазначимо, за свою історію Аргентина оголошувала дефолт вісім разів. Останній дефолт Аргентини стався в 2014 році. Проте, в червні минулого року країні вдалося продати держоблігації з терміном обігу в 100 років (запрпоновано надзвичайно привабливу дохідність). Не минуло й року, як країна знову вимушена була звернутися за допомогою до МВФ.

Окрім згаданих Греції та Аргентини, не було згадано ще однієї країни, про дефолт якої забув Ігор Валерійович – це дефолт 1998 року в Росії. Нагадаємо, Російський дефолт 1998 року — відмова Російської Федерації виконувати зобов’язання за своїми облігаціями. Дефолт призвів до драматичних подій у всій економіці держави, як то девальвація національної валюти рубля, різке зростання цін і таке ж стрімке падіння рівня життя. Крах великих банків примусив населення надовго втратити довіру до банківської системи, як і до фінансового ринку взагалі.

Коломойський в інтерв’ю додав, що одним з чинників перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах стала втома рядових українців від реформ, необхідних МВФ.

Але в цьому контексті, необхідно акцентувати, що в Греції був технічний дефолт, який відбувався близько тижня – час голосування за необхідний пакет змін, після чого Греція отримала новий транш від МВФ і виплатила заборгованість. Це точно не той дефолт, який пропонує Ігор Валерійович. Однозначно, досвід цих країн нічим не схожий на «відвернутися від Заходу».

Нагадаємо, що МВФ  надавав країні кошти в рамках програми допомоги в боротьбі з наслідками світової фінансової кризи. У серпні 2018 го влади Афін заявили про повернення до самостійного плавання в глобальній економіці.

В умовах падіння інвестиційного клімату в Україні, з огляду на ситуацію доречно підкреслити, що погляди інвесторів на подібні заяви людей причетних до української влади будуть неоднозначними. Безумовно, після статті в Financial Times  інвестиційні менеджери будуть більш виважено приймати рішення відносно купівлю українських активів після «такого» сигналу.

Експерти вважають, що дефолт може зіграти на руку новій владі, звільнивши їх від всіх боргових зобов’язань, насамперед перед Росією, а також переклавши «усі гріхи» на адміністрацію Порошенка.

Нагадаємо, будь-яка криза має спільну особливість –  це її рукотворність. Кризу створено конкретними рішеннями. Аргентина є  показовим і повчальним приклад, яка справжня ціна економічних помилок, популістської економічної політики, що призводить до накопичення макроекономічних дисбалансів.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!