Економічне відновлення України: оцінка та прогноз

Економічне відновлення України: оцінка та прогноз

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Згідно зі словами сказаними під час виступу на брифінгу голови Національного банку України Кирила Шевченка, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності наразі є продовження пандемії коронавірусу, і, як наслідок, ризик посилення карантинних заходів.

Виступаючи, він також зазначив, що економіка поступово відновлюється, проте є побоювання у контексті невизначеності поширення коронавірусу та впливу на вразливі сектори економіки. Відтак Національний банк вважає, що оптимальним рішенням у відповідних умовах буде збереження облікової ставки на рівні 6%.  У поточній ситуації облікова ставка на рівні 6% спрямована на забезпечення балансу між досягненням помірної інфляції та стимулюванням економіки. Адже, попередні зниження облікової ставки продовжують відображатися у динаміці ринкових ставок.

Ми вирішили висвітити економічні тенденції посткарантинного відновлення.

Зовнішнє середовище

Поступова активізація глобальної економіки привела до розширення попиту на світових товарних ринках.

Рисунок 1 – РМІ промисловості окремих країн

Джерело: IHS Markit.

Відтак зростали ціни на світових товарних ринках, що переважають в українському експорті. Масштабні будівельні проєкти в Китаї та пожвавлення в будсекторі зумовили зростання цін на сталь, а  відповідно – залізну руду.

Коливання цін на пшеницю обумовлювали різноспрямовані чинники, зокрема активізація закупівлі Китаєм та Єгиптом та надходжень на ринок зерна нового врожаю. Ціни на кукурудзу підвищилися у через  посилення негативних очікувань щодо врожайності внаслідок спеки в Європі та урагану у США. Ціни на енергоносії, зокрема нафту і природний газ, також зростали. Лише наявність значних запасів у нафто- і газосховищах, попри їх певне зменшення, стримувала зростання, зазначають в НБУ.

Рисунок 2 – Зміна обмінних курсів валют окремих Emerging markets до долара США, %, на кінець періоду

Джерело: Refinitiv Datastream, Bloomberg, розрахунки НБУ.

У результаті поступового відновлення економічної активності більшість валют emerging markets (ЕМ) зміцнювалася щодо долара США, за винятком валют країн зі своєрідними проблемами (зокрема, у Білорусі через політичну нестабільність, Туреччині – через зниження резервів (без урахування золота) на тлі високого попиту і відпливу капіталу, Бразилії – через політично-соціальну кризу).

Інфляційні тенденції

У липні 2020 року споживча інфляція залишилася на рівні попереднього місяця і становила 2.4% р/р. Вона очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п.

Рисунок 3 – Індекси споживчих цін, %

Джерело: ДССУ, НБУ.

Так, сповільнилося подорожчання харчових продуктів завдяки надходженню нового врожаю, збільшенню вітчизняної пропозиції в невеликих містах після відновлення роботи транспорту, а також нарощуванню імпорту впродовж останніх місяців. Натомість значне падіння цін на паливо в річному вимірі поступово вичерпується внаслідок зростання світових цін на нафту і пожвавлення ділової активності. Базова інфляція також не змінилася у порівнянні з червнем і становила 3.0% р/р.

У липні 2020 року падіння цін у промисловості поглибилося (до 7.4% р/р з 4.6% р/р у червні). Це пояснюється насамперед зниженням цін на електроенергію під впливом збільшення частки виробництва атомної електроенергії.

Водночас в інших секторах спостерігається сповільнення падіння цін з огляду на зростання світових цін на енергоносії або зростання експортних цін.

Економічна активність

У липні падіння Індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) сповільнилося до 5.3% р/р.

Рисунок 4 – Внески в річну зміну ІВБГ, в. п.

Джерело: ДССУ, НБУ.

Активне відновлення споживчого попиту на тлі зростання доходів населення та поліпшення споживчих настроїв (рис. 5) зумовило прискорення зростання роздрібної торгівлі (до 8.5% р/р). Додаткову підтримку роздрібній торгівлі, а також харчовій промисловості надавала переорієнтація на внутрішній туризм на тлі збереження обмежень на закордонні подорожі.

Рисунок 5 – Роздрібна торгівля та зарплата, % р/р

Джерело: ДССУ, Info Sapiens.

Натомість інвестиційний попит залишався слабким, що стримувало виробництво інвестиційних промислових товарів, зокрема продукції машинобудування. Втім, у цілому спад у промисловості сповільнився (до 4.2% р/р) шляхом поліпшення показників добувної промисловості та енергетики.

Надолуження темпів збирання врожаю та краща врожайність ранніх зернових у порівнянні зі стартом збору врожаю зумовило уповільнення спаду у сільському господарстві (до 5.8% р/р). Обсяги будівництва скоротилися (на 1.1% р/р) через подальше поглиблення спаду житлового будівництва.

Ринок праці

У липні прискорилося зростання заробітних плат (до 7.6% р/р в номінальному та до 5.1% р/р в реальному вимірі) на тлі відновлення економічної активності.

Тривало відновлення попиту на робочу силу, який, однак, залишався нижчим за докарантинний рівень. Зацікавленість у пошуку роботи зросла, але кількість резюме знижувалася, що, ймовірно, було спричинено сезонним працевлаштуванням.

Доходи населення підтримувалися також збільшенням пенсій та соціальних виплат.

Фіскально-бюджетна політика

У липні 2020 року державний бюджет виконано зі значним дефіцитом (32.4 млрд грн). Доходи скоротилися під впливом усе ще слабкої економічної активності, а також ефекту бази порівняння (у липні 2019 року НАК «Нафтогаз» завершував перерахування до бюджету частини чистого прибутку, тоді як цього року весь обсяг дивідендів було перераховано в червні).

Рисунок 6 – Основні показники державного бюджету, млрд грн

Джерело: ДКСУ, НБУ.

Водночас тривало нарощування видатків державного бюджету (до 27.8% р/р) шляхом збільшення витрат на соціальний захист, охорону здоров’я та дорожнє господарство (рис. 7).

Рисунок 7 – Темпи зростання видатків державного бюджету за окремими напрямами, % р/р

Джерело: ДКСУ, НБУ.

Місцеві бюджети в липні традиційно сформували профіцит (3.7 млрд грн), однак значний дефіцит державного бюджету зумовив від’ємне сальдо зведеного бюджету.

Рисунок 8 – Сальдо зведеного бюджету в січні – липні, млрд грн

Джерело: ДКСУ, НБУ.

В підсумку варто зазначити, якщо негативний вплив коронавірусу на внутрішній попит та ділову активність посилиться, НБУ буде готовий надати економіці додатковий імпульс для пожвавлення. Натомість на ймовірне посилення інфляційних ризиків у 2021 році Національний банк може відреагувати інструментами монетарної політики. Наразі триває також здешевлення кредитних ресурсів. До того ж НБУ активізував нормотворчу діяльність, спрямовану на спрощення умов для розвитку кредитування, а також роботу зі зниження частки поганих кредитів у банківській системі. Це підтримає тренд на здешевлення кредитів для бізнесу і населення, що посилюватиме економічну активність, наголошують в Нацбанку.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!