Економіка України: поточні тенденції та прогноз
У 2019 році українська економіка зростала стійкими темпами насамперед внаслідок пожвавлення приватного споживання та високих темпів зростання інвестицій. Це позначилося на зростанні торгівлі, транспорту, будівництва та низки секторів послуг.
Черговий рекордний урожай зернових та олійних культур був вагомим чинником зростання ВДВ сільського господарства та нарощування експорту в другому та третьому кварталах.
Вплив пожвавлення приватного споживання та зростання інвестицій
У 2019 році зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, становило 3,3% р/р, тобто залишилось практично на рівні 2018 року.
Рисунок 1 - Внески категорій кінцевого використання в річну зміну реального ВВП, в. п.
Джерело: ДССУ, НБУ.
Найбільший додатний внесок у зростання ВВП мало приватне споживання, зростання якого за січень – вересень 2019 року прискорилося до 10,3% р/р (у порівнянні з 8,9% р/р за відповідний період 2018 року). Про подальше прискорення приватного споживання в четвертому кварталі свідчили наявні індикатори, зокрема істотне зростання доходів населення та високі споживчі настроїв.
Рисунок 2 - Випереджаючі індикатори приватного споживання
Джерело: ДССУ, Укравтопром, НБУ.
Витрати українців зростали як на першочергові потреби (харчові продукти), так і на товари та послуги, схильність до споживання яких збільшується зі зростанням доходів (одяг і взуття, відпочинок і культура, ресторани та готелі тощо).
Зросли й витрати на зв’язок завдяки розширенню мережі покриття мобільного зв’язку 4G. Стабільно високими темпами зростали витрати на охорону здоров’я, що пов’язано в тому числі з трансформацією державної системи охорони здоров’я та поширенням приватних медичних закладів.
Рисунок 3 - Реальні кінцеві споживчі витрати домашніх господарств, 2010=100
Джерело: ДССУ, НБУ.
Вагомий внесок у зростання реального ВВП у 2019 році мали торгівля та транспорт, а також низка секторів послуг – охорона здоров’я, інформація та телекомунікації.
Характерна особливість 2019 року – запровадження з початку року монетизації субсидій, що теж стало чинником зростання споживчих витрат домогосподарств та спричинило помітне збільшення частки їхніх витрат на послуги ЖКГ.
Зростання інвестицій у 2019 році підтримувалося високими діловими очікуваннями, поліпшенням фінансових результатів підприємств, а також прискоренням реалізації проєктів ВДЕ, у тому числі завдяки податковим стимулам.
Рисунок 4 - Внески видів діяльності в річну зміну ВВП, в. п.
Джерело: ДССУ, НБУ.
Крім будівництва об’єктів ВДЕ, а також масової модернізації промислових підприємств, у 2019 році реалізовувалися проєкти торгівлі (будівництво торговельних центрів), розвитку інфраструктури (будівництво та ремонти доріг), охорони здоров’я, сфери громадського харчування. Високий інвестиційний попит зумовив збереження значних темпів зростання ВДВ будівництва.
Рисунок 5 - Внески видів діяльності в річну зміну капітальних інвестицій, в. п.
Джерело: ДССУ, НБУ.
Власні кошти підприємств залишалися основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності. За січень – вересень 2019 року прибуток великих та середніх підприємств до оподаткування збільшився на 28,9% р/р, тоді як збитковість підприємств зменшилася (на 28,3% р/р). Серед інших чинників, такі результати стали наслідком здешевлення сировини та комплектуючих як унаслідок зниження світових цін на сировину, так і зміцнення гривні.
Тому поліпшення фінансових результатів демонстрували насамперед види діяльності зі значною часткою імпорту в проміжному споживанні – хімічна, харчова промисловість, машинобудування, ІТ та інші сектори послуг. Значним був приріст прибутку фінансової та страхової діяльності внаслідок помітного збільшення комісійних доходів банківської системи. Це зумовило поліпшення результатів фінансової та страхової діяльності, а також підтримувало зростання ВВП у 2019 році.
Аграрний сектор
Завдячуючи зростанню продуктивності в рослинництві, що відобразилося у високій, а за окремими культурами – рекордній урожайності, та більшим площам посівів Україна зібрала чергові рекордні врожаї зернових (75,1 млн т) та олійних культур.
Рисунок 6 - Обсяги виробництва зернових та олійних культур за роками, млн т*
Джерело: ДССУ, НБУ.
Утім, у 2019 році врожай було зібрано переважно в другому та третьому кварталах, що зумовило стрімке зростання ВДВ сільського господарства у цей період та його очікуваний спад у четвертому кварталі. Це і було вагомими чинниками високих темпів зростання ВВП у другому-третьому кварталах та сповільнення його зростання у четвертому кварталі.
Активний експорт продукції сільського господарства зумовив зростання фізичних обсягів експорту, що в третьому кварталі привело до формування додатного внеску чистого експорту в зростання ВВП, уперше за останні чотири роки.
Рисунок 7 - Фізичні обсяги експорту й імпорту товарів та послуг, % р/р, та внесок чистого експорту в річну зміну реального ВВП, в. п.
Джерело: ДССУ, НБУ.
У цілому за рік, за оцінкою НБУ, від’ємний внесок чистого експорту суттєво зменшився у порівнянні з попереднім роком.
Падіння промисловості
Поглиблення падіння промислового виробництва наприкінці року поруч зі статистичним ефектом швидших темпів збирання врожаїв були основними чинниками сповільнення зростання ВВП у четвертому кварталі. У свою чергу, погіршення ситуації в промисловості значною мірою пов’язано з несприятливою зовнішньою кон’юнктурою: світові ціни на сталь досягли дна у вересні-жовтні, а ціни на руду відновили зниження із серпня 2019 року.
Рисунок 8 - Випуск в окремих видах діяльності, % р/р у середньому за квартал, (частка у ВВП у 2018 році, %)
Джерело: ДССУ, НБУ.
Посилення торговельних війн у січні – вересні 2019 року зумовило зменшення зовнішнього попиту. У результаті падіння промислового виробництва спостерігалося не лише в Україні, а й зокрема в країнах ЄС.
Рисунок 9 - Динаміка індексу промислового виробництва окремих країн, % р/р
Джерело: Євростат, ДССУ.
Як наслідок низка великих українських підприємств, зокрема металургійних, використала цей час для проведення ремонтів. Скорочення попиту на продукцію суміжних видів діяльності, енергоресурси, руди, продукцію машинобудування поглибило негативний вплив на промислове виробництво в цілому.
Додатковим чинником падіння ВДВ енергетичного сектору стала порівняно тепла погода. У свою чергу, падіння обсягів виробництва машинобудування підсилювалося торговельними обмеженнями з боку Російської Федерації, уведеними наприкінці 2018 року, а виробництва продукції харчової промисловості – нижчим урожаєм окремих овочів та фруктів. Спад у промисловості контрастував із високими темпами зростання будівництва, торгівлі та секторів послуг (у тому числі фінансової та страхової діяльності), які й виступили основними драйверами зростання економіки у 2019 році.
Прогноз економічного зростання до 4 % ВВП
Високі обсяги минулорічного врожаю зернових та соняшнику підтримуватимуть експорт у першому півріччі 2020 року, та разом із ростом приватного споживання стимулюватимуть прискорення зростання ВВП до 3,5%.
Зниження експортних цін на металургійну продукцію стримуватиме економічне зростання у 2020 році. Зміцнення РЕОК, що відбулося у 2019 році, також тимчасово знижуватиме цінову конкурентоздатність українських експортерів, які потребуватимуть адаптації до нових макроекономічних умов. Водночас зниження виробничих витрат на тлі нижчої інфляції поступово нівелюватиме ефекти зміцнення курсу.
Завдяки пом’якшенню монетарної політики, структурним реформам та поліпшенню інвестиційного клімату зростання економіки прискориться до потенційного рівня – 4% у 2021–2022 роках, зазначають в НБУ.
Економічне зростання на прогнозному горизонті значною мірою визначатиметься ростом приватного споживання, що становитиме близько 7% у 2020 році з уповільненням до 5% у 2022 році. Основним чинником цього залишиться продовження зростання реальних заробітних плат високими темпами як через підвищення продуктивності праці, так і через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили на тлі диспропорцій на ринку праці.
Підтриманню інвестиційної активності також сприятиме нарощування кредитування бізнесу через пом’якшення монетарної політики та поліпшення інвестиційної привабливості країни.