Як війна змінює ставлення українців до страхування? Яким чином цей ринок працює на стійкість та розвиток економіки? Що передбачають ключові реформи, закладені у стратегії розвитку страхування до 2030 року? І чому без страхування неможливо залучити великі інвестиції у відбудову? Відповіді на ці та інші запитання — в інтерв’ю з Віктором Берліним, головою Координаційної ради Федерації страхових об’єднань України, президентом Ліги страхових організацій України.
У січні 2025 року було створено Федерацію страхових об'єднань України. Йшлося про консолідацію ринку та перспективи зростання галузі. Чи вдалося вийти на новий рівень роботи після року діяльності Федерації?
Віктор Берлін: Створення Федерації страхових об’єднань України стало важливим етапом консолідації ринку в цілому, а цей рік був для всіх нас більше про креатив: ми вивчали себе, визначали цілі і формували плани на майбутнє.
Також ми провели Всеукраїнську національну страхову конференцію UNIC 2026, де вперше за багато років зібрали весь страховий ринок України і презентували спільно напрацьовані ринком і представниками Національного банку України напрямки розвитку страхового ринку до 2030 року.
У квітні я вже презентував європарламентарям і колегам із профільних європейських асоціацій наше бачення розвитку національного ринку страхування. Мені було цікаво почути зворотний зв’язок саме від потужних досвідчених страховиків.
Які зараз ключові показники страхового ринку?
Віктор Берлін: Попри війну, страховий ринок демонструє стійкість і зростання. У 2025 році обсяг страхових премій перевищив довоєнний рівень і склав понад 72 млрд грн. Обсяг страхових виплат становив 26,7 млрд грн.
Ми також бачимо поступове зростання активів страховиків та інвестиційного потенціалу галузі. За оцінками ринку, до 2030 року страхові премії можуть зрости у 3,8 рази, а обсяг інвестицій страховиків (депозити, державні цінні папери тощо) в економіку України — до 170 млрд грн.
Яку роль страхування відіграє у наповненні державного бюджету та зростанні економіки? Чому цей ринок важливий для стійкості країни?
Віктор Берлін: Страхування — це не лише про компенсації збитків. Це один із ключових інструментів економічної стійкості держави. Страховий ринок акумулює довгостроковий капітал, який працює в економіці через банківську систему, інвестиції та фінансування бізнесу.
Окрім цього, страховики є стабільними платниками податків. Із масштабуванням ринку зростатимуть і податки.
Як змінилася структура попиту на страхові послуги серед українців за роки повномасштабної війни?
Віктор Берлін: Війна змінює ставлення українців до страхування. Люди почали більше цінувати фінансовий захист та інструменти довгострокової стабільності.
Зріс інтерес до медичного страхування, страхування життя, страхування майна та страхових продуктів, за умовами яких покриваються воєнні ризики. Також активно розвивається корпоративне медичне страхування, оскільки роботодавці розглядають його як інструмент підтримки працівників та мотивації персоналу в умовах кадрового дефіциту.
Що зараз заважає ринку страхування та уповільнює розвиток?
Віктор Берлін: Серед основних викликів — низький рівень проникнення страхування в економіку України. Сьогодні він становить близько 0,81% ВВП, що значно нижче за європейські показники.
Також ринок стикається з обмеженим доступом до міжнародного перестрахування, дефіцитом інвестиційних інструментів та наслідками війни. Окреме питання — дуже низька страхова культура населення та бізнесу.
Які першочергові завдання стоять перед Федерацією?
Віктор Берлін: Першочергові завдання Федерації — це просування стратегії розвитку ринку до 2030 року, підтримка імплементації європейських директив, розвиток страхування воєнних ризиків, агрострахування та медичного страхування, а також посилення ролі страхування у післявоєнній відбудові економіки.
Як Федерація взаємодіє з НБУ та іншими державними структурами?
Віктор Берлін: Сьогодні взаємодія ринку з Національним банком України є конструктивною та системною. Федерація бере участь у робочих групах, обговоренні нормативних змін, імплементації європейських директив та формуванні стратегії розвитку ринку.
Також ми активно співпрацюємо з Міністерством економіки, профільними комітетами Верховної Ради та міжнародними фінансовими організаціями.
Які ключові реформи закладені у стратегії розвитку страхування до 2030 року? Що зміниться для компаній та споживачів?
Віктор Берлін: Ключова мета стратегії — створення сильного, конкурентного та інтегрованого до європейського простору страхового ринку.
Йдеться про імплементацію європейських директив, посилення вимог до капіталу та прозорості компаній, розвиток цифрових сервісів, підвищення захисту прав споживачів та розширення лінійки страхових продуктів, корпоративне страхування.
Для споживачів страхових послуг — це означатиме якісніші послуги, швидше врегулювання збитків, зрозумілі умови договорів та більшу надійність страховиків.
Чи готовий український страховий ринок до інтеграції з європейською системою? Наскільки ми можемо бути конкурентними у цій сфері?
Віктор Берлін: Рішення від 23 червня 2022 року Європейської Ради щодо надання Україні статусу країни-кандидата зобов’язує нашу країну адаптувати національне законодавство відповідно до актів права ЄС. Більша частина євродиректив у сфері страхування вже імплементована національним страховим ринком і наразі Національний банк України спільно з ринком працює над проєктами змін до законодавства для повної імплементації євродиректив, що передбачає адаптацію національного законодавства, а саме: Solvency II — зміни до ЗУ «Про страхування»; Motor Insurance Directive — зміни до ЗУ «Про ОСЦПВ»; Insurance Distribution Directive — новий ЗУ «Про реалізацію страхових та перестрахових продуктів».
Звичайно, попереду ще багато роботи — з точки зору капіталізації, розвитку агентських мереж та фінансової стійкості. Але потенціал українського ринку дуже високий.
Чи цікавляться українським ринком іноземні інвестори? Які форми партнерства можуть стати привабливими для іноземних компаній?
Віктор Берлін: Так, інтерес є, і він поступово зростає. Важливим сигналом стало входження IFC у капітал українських страхових компаній. Це демонструє віру міжнародних інституцій у перспективи ринку.
Україна матиме масштабний запит на страхування в процесі відбудови економіки, а це створює великі можливості для міжнародного партнерства.
Як Ви оцінюєте рівень діджиталізації нашого страхового ринку? Яким чином може виглядати наступний етап цифровізації саме страхових послуг?
Віктор Берлін: Український страховий ринок — діджиталізований. Онлайн-продажі, електронні поліси, дистанційне врегулювання збитків стали звичними для клієнтів. Реалізація страхових продуктів через онлайн-агрегатори зросла з 0,34 млрд грн (3,04% у структурі каналів реалізації) у I кварталі 2024 року до 1,267 млрд грн (6,46%) у IV кварталі 2025 року.
Наступний етап — це глибока інтеграція цифрових сервісів, автоматизація врегулювання, використання штучного інтелекту, персоналізованих страхових продуктів та аналізу даних.
Також перспективним напрямком є інтеграція страхування в цифрові екосистеми банків, маркетплейсів та державних сервісів.
Яка ситуація з кадрами у галузі? Наскільки Ліга страхових організацій та Федерація залучені до підготовки фахівців?
Віктор Берлін: Як і вся економіка, страховий ринок відчуває кадровий дефіцит. Водночас це створює можливість для оновлення галузі та залучення фахівців.
Ветерани, що повертаються до цивільного життя, матимуть можливість працювати на страховому ринку як кваліфіковані страхові брокери. Ми запропонували ветеранам модель, що передбачає: професійне навчання та сертифікацію; готові бізнес-процеси; партнерство зі страховими компаніями; юридичну та організаційну підтримку; маркетингові матеріали; підтримку у залученні клієнтів і супровід на старті роботи.
Також ми працюємо із молоддю. Федерація активно співпрацює із закладами освіти, підтримує професійні конференції, освітні програми та ініціативи з підвищення фінансової грамотності. Наше завдання — показати молоді, що сучасне страхування — це технологічна, динамічна та стратегічно важлива галузь економіки.
Які сегменти страхування мають найбільший потенціал для зростання найближчими роками?
Віктор Берлін: Найбільший потенціал мають медичне страхування, страхування життя, автострахування, страхування майна, агрострахування та страхування воєнних ризиків.
Особливо перспективним є корпоративне медичне страхування, оскільки роботодавці дедалі більше інвестують у підтримку працівників. Також значний потенціал має агрострахування завдяки державним програмам підтримки.
Окремим драйвером стане страхування воєнних ризиків та участь страховиків у програмах відбудови України. Саме ці напрямки можуть забезпечити суттєве зростання ринку у найближчі роки.
