Фактори ВВП: ключові драйвери економічного відновлення

Фактори ВВП: ключові драйвери економічного відновлення

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Під впливом карантинних обмежень, підвищення цін на енергоресурси та повільнішого, ніж раніше очікувалося, відновлення у першому півріччі, Нацбанк погрішив прогнози зростання економіки України у поточному році з 3.8% до 3.1%.

Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск промисловості українських виробників та стримуватимуть темпи відновлення економіки у 2022 році. З огляду на це, прогноз зростання ВВП у наступному році Нацбанк погіршив з 4% до 3.8%.

У 2023 році економіка зросте на 4%, йдеться в прогнозі Нацбанку. Зростання економіки на прогнозному горизонті забезпечуватиметься передусім подальшим відновленням світової економіки та розширенням внутрішнього попиту, у тому числі інвестиційного. Також зберігатимуться все ще доволі сприятливі умови торгівлі для українських експортерів.

Поступове поширення вакцинації  дасть змогу уникнути локдаунів чи інших обмежень для економічної діяльності, що матиме позитивний сплив на відновлення. Це зокрема допоможе повноцінно відновитися сектору послуг та сприятиме поступовому поверненню рівня участі населення в робочій силі до допандемічних рівнів, йдеться у прогнозах регулятора.

Ми вирішили висвітлити фактори та основні драйвери, які обумовлюють динаміку ВВП України.

Приватне споживання

У другому півріччі зростання кінцевих споживчих витрат домогосподарств триватиме високими темпами завдяки подальшому збільшенню їхніх доходів і сприятливій ситуації на валютному ринку. Зокрема, про сталий споживчий попит свідчать високочастотні індикатори. Так, попри сповільнення через вичерпання ефектів низької бази порівняння, темпи зростання роздрібної торгівлі та імпорту споживчих товарів залишаються високими.

Рисунок 1 – Кінцеві споживчі витрати, % р/р

Джерело: НБУ.

Обсяги продажу автомобілів збільшилися, тривало поліпшення споживчих настроїв, зростала кількість авіаперельотів та спостерігалося пожвавлення у сфері туризму. У IV кварталі зростання приватного споживання дещо сповільниться внаслідок погіршення епідемічної ситуації, однак темпи зростання залишатимуться високими.

Стримана фіскальна політика у III кварталі, як і попереднього кварталу, позначилася на колективних послугах держави (державному управлінні та обороні), а також обсягах будівництва транспортних споруд. Утім, індивідуальні споживчі витрати СЗДУ (зокрема на освіту, спорт і культуру) надалі зростали. З урахуванням значного їх приросту в першому півріччі та очікуваного збільшення витрат на охорону здоров’я у зв’язку зі спалахом пандемії, за підсумками року внесок загальних споживчих витрат СЗДУ в зростання економіки буде додатним.

Рисунок 2 – Окремі індикатори споживчого попиту

Джерело: НБУ.

У 2022–2023 роках разом зі зниженням темпів зростання заробітних плат, дещо сповільниться і зростання приватного споживання (приблизно до 5% на рік). Водночас його підтримає подальше поліпшення споживчих настроїв, зростання кредитування домогосподарств та відмова від карантинних обмежень.

В підсумку варто зазначити, приватне споживання залишатиметься основним драйвером зростання економіки.

Інвестиційна активність

Відновлення інвестиційної активності надасть поштовх подальшому зростанню економіки, зазначають в Нацбанку.

Унаслідок пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств у II кварталі відновилося зростання валового нагромадження основного капіталу (на 14.8% в річному вимірі). Зростання інвестицій в III кварталі підтверджується зростанням виробництва у низці підгалузей машинобудування, нарощуванням капітальних видатків бюджету, а також високими темпами зростання інвестиційного імпорту (с/г техніки, комерційних автомобілів, промислового обладнання).

Рисунок 3 – Окремі індикатори інвестиційного попиту

Джерело: НБУ.

Інвестиційна активність буде високою і в наступні періоди, зазначають в Нацбанку. Цьому сприятимуть поліпшення ділових очікувань, високі фінансові результати підприємств, зростання кредитування та збільшення обсягів фінансування капітальних видатків бюджету. Вагому роль відіграватиме і зменшення невизначеності бізнесу щодо впливу пандемії завдяки поширенню вакцинації в Україні та світі. Певний внесок матиме лібералізація ринку землі.

Посилення екологічних вимог низкою країн, зокрема для експорту до країн ЄС, а також посилення конкуренції на світових ринках стануть вагомим стимулом для нарощування інвестиційної активності. Так, очікується реалізація нових проєктів з оновлення основних фондів у металургії та добувній промисловості. Висока вартість енергоносіїв стимулюватиме інвестиції в енергетику. Необхідність оновлення рухомого складу Укрзалізницею та іншими учасниками пасажирських і вантажних перевезень зумовить нарощування інвестицій у транспортній сфері.

Натомість наступного року зростання інвестицій стримуватиме скорочення пропозиції комплектуючих і товарів через дефіцит напівпровідників у світі. Загалом зростання інвестицій в основний капітал прогнозується на рівні близько 10% у поточному році з незначним уповільненням до 8-9% у середньостроковій перспективі. Однак частка інвестицій у ВВП все ще залишатиметься невисокою (до 15%).

Фактори внутрішнього попиту

Внутрішній попит значною мірою задовольнятиметься імпортом, на динаміку експорту впливатимуть коливання врожайності, зазначають в Нацбанку.

Рекордний урожай у 2021 році на тлі сприятливих умов торгівлі підтримуватиме показники експорту, вантажообігу та харчової промисловості у другому півріччі 2021-го та у 2022 році. Надалі очікується повернення врожайності зернових та олійних культур до середніх значень попередніх років, у тому числі через подорожчання добрив. Тож у 2023 році прогнозується скорочення обсягів експорту.

 

Рисунок 4 – Урожай соняшнику, зернових та зернобобових, млн т

Джерело: НБУ.

Відновлення внутрішнього попиту і ревальвація РЕОКу гривні, як і на початку року, зумовить суттєві темпи нарощування обсягів імпорту. У 2021 році вони перевищать 12% у реальному вимірі, хоча надалі уповільнюватимуться (до 3-6% на рік) разом із доходами домогосподарств. Зростання економічної активності посилить попит на високотехнологічну продукцію та інший неенергетичний імпорт.

Прогноз зростання потенційного ВВП

Зростання потенційного ВВП прискориться завдяки відновленню інвестицій та поверненню населення в робочу силу, йдеться в повідомленні Нацбанку.

Рисунок 5 – Реальний та потенційний ВВП, % р/р

Джерело: НБУ.

Основними чинниками зростання потенційного ВВП залишатимуться підвищення продуктивності праці та активне оновлення основних фондів. Першому зокрема сприятиме оновлення бізнес-процесів з урахуванням переваг дистанційної роботи, другому – відновлення інвестиційної діяльності з урахуванням посилення екологічних вимог та необхідності підвищення конкурентоспроможності. Несприятливі демографічні тенденції та трудова міграція будуть стримувальним фактором для потенціального росту економіки.

Після розширення у 2020 році розрив ВВП надалі зменшуватиметься, а його дезінфляційний ефект поступово слабшатиме.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!