Протягом третього кварталу 2019 року споживча інфляція, як загальна, так і базова – уповільнювалася (відповідно до 7,5% р/р та 6,5% р/р). У вересні уповільнення відбувалося навіть інтенсивніше, ніж прогнозував НБУ, йдеться в повідомлення регулятора. Національний банк зберіг прогноз інфляції на 2019-2021 роки й поліпшивши оцінку зростання економіки.
Отже, як зміни основних фундаментальних чинників інфляції надалі визначатимуть вплив на ціни та життя пересічних громадян.
Протягом третього кварталу поточного року базова інфляція знизилася (до 6,5% р/р у вересні), що в цілому відповідало прогнозу НБУ.
Вагомим чинником, що стримував фундаментальний тиск на ціни, була жорстка монетарна політика, яка проявилася зокрема через канал обмінного курсу.
Так, завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку сповільнилося зростання цін на непродовольчі товари (до 0.4% р/р), передусім на імпортовані чи зі значною імпортною складовою. У результаті нижчими темпами зростали ціни на меблі, фармацевтичну продукцію, велосипеди, а автомобілі, побутова та комп’ютерна техніка подешевшали. Крім того, зміцнення гривні позначилося також у цінах на послуги, продовольчі товари та інші товари зі значною часткою імпорту в собівартості.
Навіть більше, на наступні 12 місяців істотно поліпшувалися й інфляційні очікування за більшістю груп респондентів у відповідь на жорстку монетарну політику, зміцнення гривні, сповільнення фактичних показників інфляції та послаблення політичної невизначеності, що наблизилися до верхньої межі цільового діапазону НБУ – 5% ± 1 в. п.
Попри позитивні тенденції інфляційний тиск, підтримуваний високим споживчим попитом та подальшим збільшенням витрат на оплату праці, залишався значним. Так, згідно з результатами опитувань, підприємства в третьому кварталі зазначили суттєве збільшення впливу на зміну цін фактора «попит на вашу продукцію», а фактор «вартість трудових ресурсів» третій квартал поспіль залишається на рівні близько 55%.
Передусім ці чинники стримували уповільнення темпів зростання вартості ринкових та адміністративно регульованих послуг. Так, попри певне зниження, темпи зростання цін на ринкові послуги залишилися високими (13.1% р/р у вересні), а зростання вартості послуг кінотеатрів, мобільного зв’язку, фінансових, страхових амбулаторних послуг навіть прискорилося.
Фактори пропозиції
Вплив факторів пропозиції на зміну цін залишався істотним, попри вплив окремих з них, зокрема з боку пропозиції овочів, послабився наприкінці кварталу. Через слабку пропозицію окремих овочів зростання цін на сирі продукти протягом кварталу прискорювалося, але у вересні сповільнилося (до 8.6% р/р).
Завдяки розширенню пропозиції зростання цін на більшість овочів, у тому числі цибулю, помідори, кабачки, баклажани уповільнилося, а ціни на огірки та перець виявилися нижчими, ніж рік тому. Винятком стали ціни на картоплю, котрі через низький урожай зросли більш як удвічі. Через меншу, ніж у минулому році, пропозицію також стрімко зросли ціни на яблука.
Високий урожай зернових сприяв поглибленню падіння цін на продукцію рослинництва (до 16.6% р/р). У результаті, знизилися темпи зростання цін на борошно, що, у свою чергу, разом зі зниженням цін на енергію підтримало сповільнення зростання виробничих та роздрібних цін на хліб.
Високий урожай зернових та посилення конкуренції на зовнішніх ринках позначилися на цінах на продукцію птахівництва – зростання цін на курятину суттєво сповільнилося, а ціни на яйця все ще залишилася нижчими за торішні. Натомість скорочення поголів’я худоби призвело до прискорення зростання вартості інших видів м’яса.
Тривало також дорожчання молочної продукції як через підвищення світових цін у річному вимірі, так і внаслідок поглиблення падіння обсягів виробництва молока. Відповідні тенденції простежувалися й у виробництві молочних продуктів.
Енергетичний сектор
Зниження світових цін на енергоресурси та сприятлива ситуація на валютному ринку позначилися на споживчій інфляції в Україні.
Ціни на паливо в річному вимірі й далі знижувалися (на 8.2%), при цьому зберігався потенціал до глибшого зниження. По-перше, акцизний податок на паливо встановлено в євро, але для товарів, вироблених на митній території України, він сплачується у національній валюті й розраховується за офіційним курсом гривні на перший день кварталу, в якому здійснюється їх реалізація, та залишається незмінним протягом кварталу. Відповідно зміцнення гривні протягом третього кварталу позначиться на цінах на паливо в наступному кварталі. По-друге, за оцінками НБУ, у відповідному періоді зросла частка адміністративних витрат і торговельної націнки. Однак їхній фактичний внесок був меншим внаслідок широкого застосування мережами АЗС спеціальних знижок, які за методологією ДССУ під час реєстрації цін не враховуються (рисунок 1).
Рисунок 1 - Вплив чинників на річну зміну ціни на паливо, в.п.
Джерело: НБУ
Тривало також зниження світових цін на природний газ, яке завдяки зміні підходів до розрахунку тарифів для домогосподарств, транслювалося у зменшення вартості природного газу для населення (на 8.5% р/р у вересні). Крім того, нижчі ціни на газ на зовнішніх ринках дали змогу знизити тарифи на постачання газу промисловим підприємствам. Відповідно, тривало зниження цін і у вітчизняному добуванні сирої нафти та природного газу (рисунок 2).
Рисунок 2 - Компоненти адміністративно регульованих цін, % р/р
Джерело: ДССУ
Варто зазначити, зниження цін на вуглеводні позначилося на наступних ланках виробництва – поглибилося падіння цін у хімічній промисловості, а ціни у виробництві коксу та нафтопродуктів виявилися нижчими, ніж рік тому.
З 01 липня 2019 року було запроваджено новий ринок електроенергії. Як наслідок, ціни на електроенергію для промисловості упродовж кварталу стрімко зростали, прискорившись у вересні до 8.4% р/р.
Цей чинник не мав прямого впливу на індекс споживчих цін, оскільки урядом покладено спеціальні зобов’язання щодо обов’язкового продажу частини виробництва електроенергії АЕС та ГЕС до 31 грудня 2020 року, у тому числі з метою збереження незмінних тарифів для населення. Проте, зберігатиметься вплив через вторинні ефекти – збільшення собівартості продукції.
За оцінками НБУ кумулятивний внесок до річної споживчої інфляції від впровадження нового ринку електроенергії для промислових споживачів становитиме 0.2–0.3 в. п. у перший рік його роботи.
Темпи зростання більшості інших адміністративно регульованих цін і тарифів також знижувалися. Уповільнилося зростання цін на алкогольні напої, тарифів на водопостачання і каналізацію та вартості послуг автодорожнього транспорту. Водночас на тлі підвищення ставок акцизів на тютюнову продукцію (з 1 липня – на 9.0%), темпи зростання цін на цю продукцію залишалися високими. Також пришвидшилося зростання вартості залізничних перевезень, насамперед приміських.
