Фінансова інклюзія: як суспільство впливає на економічне зростання
Однією із найпомітніших подій цього тижня був другий міжнародний «Форум з фінансової інклюзії. Нікого за бортом», який проходив 12 червня у київському інноваційному парку UNIT.City. Організаторами форуму є Національний банк України, проект USAID «Трансформація фінансового сектору», компанії Mastercard та Visa, а також учасниками фінансового ринку.
Фінансова інклюзія – створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам населення з метою стимулювання економічного зростання країни та зменшення соціальної нерівності у суспільстві, зазначає НБУ.
Національний банк України визначив фінансову інклюзію однією зі своїх стратегічних цілей. Тому візія стратегії визначена як «українець європейський, фінансово обізнаний». Це означає, що громадяни України матимуть достатній рівень фінансових знань та будуть здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів. Активна фаза реалізації стратегії запланована із 2020 року. Національний банк виокремлює п’ять ключових рішень-пріоритетів стратегії:
- Зміна фінансової культури суспільства. Фінансова культура – знання, навички та відношення, необхідні для забезпечення відповідальної фінансової поведінки та підвищення фінансової інклюзії українців. Компонентами фінансової культури є цілий набір культур – страхування, заощаджень, підприємництва, інвестування, податкова, кредитна, пенсійна, життя у громаді, кредитних історій, тощо.
- Фінансова грамотність та європейський світогляд українців. Громадяни повинні поділяти європейські цінності та бути готовими жити за європейськими стандартами, формувати власний бюджет, бути відповідальним у власних фінансових рішеннях, займатися довгостроковим фінансовим плануванням, заощаджувати, контролювати свої фінансові рахунки, розсудливо використовуватимуть кредити та управлятимуть боргами.
- Молодь, як драйвер змін. Молодь віком від 10 до 24 років (покоління Z та покоління Альфа) є головною цільовою аудиторією. Лише молодь може виступати агентами змін, які навчать своїх друзів, батьків, бабусь та дідусів фінансовим знанням та навичкам, яких потребують громадяни, щоб робити виважені рішення та відповідати за свою фінансову поведінку.
- Формування єдиної комунікаційної платформи. Єдина комунікаційна платформа під єдиним брендом об’єднає усі зацікавлені сторони та заходи, стане впізнаваною та допоможе розбудувати довіру.
- Створення освітньо-інформаційного центру. Освітньо-інформаційний центр – осередок фінансової просвіти та комунікацій щодо мандату та функцій Національного банку, в якому поєднуватимуться: visitor center, музей грошей, центр просвіти молоді, центр компетенцій вчителів.
Джерело: НБУ
Рисунок 1 – Дорожня карта стратегії фінансової інклюзії в Україні
Національний банк закликає усіх зацікавлених учасників фінансового ринку, державні органи, некомерційні громадські організації на базі стратегії об’єднати зусилля та розробити єдину програму дій з підвищення фінансової грамотності, активна реалізація якої розпочнеться з 2020 року.
Отже, яким є фундамент світового та вітчизняного досвіду передових практик забезпечення фінансової інклюзії.
Світові тенденції та практики
Ключовим фактором успіху в залученні людей у фінансову систему є співпраця бізнесу та держави. Наразі інфраструктура кешлес-економіки в Україні та сервіси стрімко розвиваються, а реалізовані у партнерстві рішення smart city – з інтеграції платежів у міську інфраструктуру – часто стають драйверами безготівкового стилю життя. Сформовано достатній потенціал для розвитку безготівкової економіки у впровадженні digital-рішень.
За дослідженням Mastercard Digitalization Trust Survey 2019, українці надзвичайно відкриті до інновацій випереджаючи в цьому багато європейських країн: 87% українців віддають перевагу оплати смартфоном, 58% громадян вже користуються платіжними додатками, що є одним із найвищих показників у Європі.
Трансформація ринку фінансових послуг: регулювання та фінансові продукти
Як наголошує Національний банк України, довіра – важливий фактор у користуванні фінансовими сервісами. Національним банком розроблено Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, якою регулятор змінює підходи до розкриття банками та небанківськими фінансовими установами інформації про послуги. Для забезпечення належного рівня довіри та підвищення фінансової інклюзії Національний банк встановлює нові стандарти захисту прав споживачів фінпослуг, шляхом запровадження нових механізмів регулювання на ринку фінансових послуг.
Йдеться про забезпечення об’єктивної інформації вартості послуг та правил для операторів послуг щодо спілкування з клієнтами.
Три основні аспекти змін: нове регулювання взаємин клієнт-оператор фінпослуг; створення в НБУ окремого підрозділу, якій буде опікуватися саме зверненнями громадян, а також створення Call-center та Єдиного центру приймання громадян, для оперативних відповідей на питання споживачів фінансових послуг.
Отже, серед основних засад захисту прав споживачів – принцип відповідального та справедливого ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг, створення і впровадження механізму досудового вирішення спорів щодо надання фінансових послуг та забезпечення вичерпного розкриття інформації при наданні фінансових послуг.
Фінансова грамотність в Україні
У понад 50 країнах світу запроваджено національні стратегії з фінансової грамотності. В НБУ наголошують, результативність національного підходу не викликає сумнівів: серед країн, що першими впорядкували свої заходи на базі стратегії, найбільше країн-лідерів за рівнем фінансової грамотності.
На базі потужного фундаменту напрацювань останніх п’яти років, Національний банк як лідер реформ фінансового сектору серед держорганів презентував свою стратегію та бачення розвитку фінансового майбутнього. Варто зазначити, стратегія дасть українцям конкретні вміння та навички для успішного фінансового життя та індивідуальної фінансової стабільності.
Наразі третина населення України залишається поза фінансовою системою, зазначено в релізі досліджень Світового Банку, що вимагає комплексного підходу в розвитку фінансової інклюзії.
Оцінюючи економічно активну частину населення з огляду сфери їх діяльності, наголошують представники компанії Visa, то варто відзначити три ключових тренди, які сприяють зростанню фінансової грамотності. До таких експерти віднесли вплив бар’єрів у використанні безготівкових платежів на рівень фінансової грамотності, пов’язаних з безпекою. Наступний – це доступність та комфорт безготівкових платежів, що обумовлює можливість сплачувати безконтактно в транспорті формує звичку і сприяє загальному зростанню безконтактних платежів. А також – якість взаємодії та функціональність онлайн- і мобільного банкінгу та інформації, яку отримує споживач від банку-емітента.