Віртуальні активи: Мінцифри розповіло, коли Україна увійде у ТОП-10 криптодержав
Міністерство цифрової трансформації разом з криптоспільнотою презентували дорожню карту розвитку галузі віртуальних активів в Україні до середини 2024 року, а також представили фінальний звіт форсайту «Віртуальні активи в Україні — 2030».
Дорожня карта передбачає, що до травня 2024 року майже половина українців користуватимуться віртуальними активами, а Україна потрапить до ТОП-10 криптодержав світу.
Дорожня карта розвитку віртуальних активів в Україні на 3 роки
Липень 2021
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа
Створення науково-дослідно-освітнього центру віртуальних активів з ініціативи й ресурсами бізнесу з галузі (підготовка емісарів в інституті підвищення кваліфікації, розробка освітніх програм для ВНЗ, ЗОШ тощо, сертифікація інших освітніх програм, сертифікація технічних експертів, інтернет-освіта).
Вересень 2021
Стейкхолдер-ініціатор – фінансовий сектор та інвестори:
Ухвалення закону про віртуальні активи.
Внесення змін до податкового законодавства, які регламентують, хто, скільки та з якої податкової бази платитиме податків.
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Створення робочої групи з токенізації активів реального сектору.
Листопад 2021
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Впровадження політик і процедур AML (боротьби з відмиванням грошей) для VASP (постачальників послуг у галузі віртуальних активів) та їхніх клієнтів.
Січень 2022
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Визначення підходів до оподаткування для постачальників послуг у галузі віртуальних активів (VASP) та їхніх клієнтів.
Стейкхолдер-ініціатор – регулятори:
Український бізнес галузі віртуальних активів реєструє свою діяльність в Україні.
Стейкхолдер-ініціатор – фінансовий сектор та інвестори:
Стандартизація політик і процедур KYC/DDG/RBA AML (процедур у сферах «знай свого клієнта» / «забезпечення належної сумлінності»/ «ризик-орієнтованого підходу у сфері протидії відмиванню доходів») для галузі віртуальних активів.
Створення юридичного поля для токенізованих фінансових інструментів (захист інвесторів, дерегуляція, токенізація, відповідальність компаній з управління активами та інституційних інвесторів).
Травень 2022
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Закріплення в законодавстві спрощеного механізму токенізації активів реального сектору.
Проведення трьох заходів із токенізації реальних активів за участі держави та бізнесу.
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Розробка магістерської програми з децентралізованих фінансів (DeFi).
Стейкхолдер-ініціатор – фінансовий сектор та інвестори:
Інтеграція віртуальних активів у фінансовий сектор (криптоеквайринг, кастодіальні рахунки віртуальних активів).
Стейкхолдер-ініціатор – регулятори:
Створена активна інфраструктура криптогаманців для споживчих цілей.
Стейкхолдер-ініціатор – екосистема віртуальних активів:
Наявність конкурентоспроможних пропозицій банків зі зберігання, обміну віртуальних активів, їх виводу в фіатні валюти.
Липень 2022
Стейкхолдер-ініціатор – регулятори:
Забезпечена можливість офіційно обмінювати фіатні гроші на віртуальні активи та навпаки.
Реєстри переведені на блокчейн (земля, нерухомість, інтелектуальна власність, державні реєстри).
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Створення освітнього курсу з віртуальних активів для народних депутатів.
Затвердження шкільної програми з віртуальних активів.
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Ухвалення змін до законодавства стосовно регулювання нефінансових ринків (нерухомість, електроенергія, земля тощо).
Прийняття державної програми підтримки токенізації.
Вересень 2022
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Запуск «пісочниці» з токенізації реальних активів та корпоративних відносин.
Грудень 2022
Стейкхолдер-ініціатор – екосистема віртуальних активів:
100.000 трансакцій зареєстровані у через державні блокчейн-реєстри.
Січень 2023
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Запуск понад 5 проектів через «пісочницю», тобто інкубатор з токенізації (паливо, нерухомість, електроенергія).
Стейкхолдер-ініціатор – фінансовий сектор та інвестори:
Створення вільної економічної зони для галузі віртуальних активів, що функціонує за англійським правом.
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Вибір та затвердження магістерської програми з децентралізованих фінансів (DeFi) Міністерством освіти і науки України.
Березень 2023
Стейкхолдер-ініціатор – регулятори:
Створення інфраструктури для емісії віртуальних активів.
Токенізація реальних активів музейних фондів (для цього необхідно створити єдиний реєстр музейних фондів).
Травень 2023
Стейкхолдер-ініціатор – екосистема віртуальних активів:
Запуск SuperApp (QR-код, е-гривня, масові платежі, токени торгових ліцензій, інвестування), що має 1.000.000 щоденних активних користувачів, можливо, як частина проєкту Дія.
Жовтень 2023
Стейкхолдер-ініціатор – регулятори:
Створена автоматизована модель оподаткування у сфері віртуальних активів, інтегрована в систему законодавства (потенційно з використанням блокчейн-технологій).
Січень 2024
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Запуск принаймні трьох проектів екосистемних рішень на рівні держави (право на викиди, право на вищу освіту, право на медичне обстеження).
Стейкхолдер-ініціатор – фінансовий сектор та інвестори + регулятори:
Запровадження CBDC (цифрової валюти центрального банку) на рівні держави.
Травень 2024
Стейкхолдер-ініціатор – реальний сектор:
Принаймні 10% бізнесу токенізували активи або використовують токенізовані активи у своїй діяльності.
Стейкхолдер-ініціатор – освіта та медіа:
Запуск магістерської програми з децентралізованих фінансів.
Вищі заклади освіти імплементують магістерську програму з децентралізованих фінансів (підготовка викладачів).
Стейкхолдер-ініціатор – екосистема віртуальних активів:
Україна входить у топ-10 криптокраїн, 47% українців користуються віртуальними активами.
Ринок віртуальнних активів: позиція НБУ та Держфінмоніторингу
Директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсен Макарчук зазначив, що у центробанку непроста історія із віртуальними активами, а найважливіше – аби ці технології були безпечними і зручними, у першу чергу для українців. НБУ позитивно ставиться до подібних форсайтів та планує співпрацювати із Мінцифри та криптоспільнотою.
На відміну від НБУ, Держфінмоніторинг позитивно ставиться до сфери віртуальних активів та підтримує спроби її узаконити і встановити чіткі правила гри, переконує директор Департаменту координації системи фінансового моніторингу Держслужби з фінмоніторингу Олександр Глущенко. Адже неможливо ігнорувати явище, яке існує давно, та вдавати, що віртуальні активи непопулярні в Україні.
Що обіцяє Мінцифри і очікує криптоспільнота
У Мінцифри підкреслили, що регуляція обороту віртуальних активів – дуже складне завдання, яке постало сьогодні перед багатьма країнами світу. І тільки разом із ринком можна просунутись у цій області.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков підкреслив, що створення легального середовища для роботи віртуальних активів в Україні є пріоритетом Мінцифри і це підтримується також президентом і урядом.
Таку думку підтримали і представники криптоспільноти. Радниця криптостартапу Trustee Wallet Людмила Кукуєту наголосила, що якщо держава нав’язувтаиме криптобізнесу неузгоджені директиви і правила, то стратегію розвитку ВА в Україні буде складно реалізувати. Вона вважає, що від дій України саме зараз залежатиме те, яке місце ми займемо на світовій арені віртуальних активів найближчі десятки років.
Виконавчий директор компанії Hacken Дмитро Будорін уточнив, що деякі представники криптобізнесу не хочуть закону про віртуальні активи, тому що і без нього у них виходить нормально заробляти. Однак, на його думку, без визначених правил гри бізнесу буде складно розвиватись і масштабуватись, він витрачатиме свою енергію на суперечки, замість того, щоб просто орієнтуватись на законодавчу базу.
Що впливає на розвиток сфери віртуальних активів сьогодні
Ключові фактори розвитку ринку віртуальних активів у світі
Економічні:
- цифровізація, віртуалізація, спрощення
- глобалізація, лібералізація, дерегуляція
- посилення AML, комплаєнсу (боротьба з відмиванням грошей)
- Посилення протекціонізму, створення CBDC
- загроза “фінансового смітника”
- Волатильність криптоактивів, зростання держборгів та емісія фіатних валют,
- Зміна економічного лідерства
- Вартість електроенергії
Політичні:
- політична нестабільність брак довіри до урядів
- посилення контролю над особистістю
- перетікання влади від підзвітних урядів до непідзвітних корпорацій (та спроба приборкати корпорації, як у США)
- загроза війни
- верховенство права, корупція
Технологічні:
- Четверта індустріальна революція – повна зміна бізнес-процесів.
- Обмеженість інтеграції нового технопакету в економіку, адже блокчейн-технології нічого не вирішують якщо не впроваджуються у реальний сектор
- Швидкий розвиток сфер застосування нових технологій, короткостроковість хайпів
Соціальні:
- падіння довіри до центральних агентів, бо централізація і ієрархія сприймаються як застарілі
- Чутливість людей до інфорполя, залежність від інформаційних факторів та інформаційних операцій (один твіт може збільшити чи зменшити вартість певного віртуального активу)
Екологічні:
- Недовіра до існування проблем екології
- Зростання споживання електрики
- Потенційна війна між -еко та -крипто – Це треба передбачати і запобігати
- Змінний баланс між сталістю і незалежністю
Головні варіативні тренди, які впливають на галузь віртуальних активів:
- Токенізація реальних активів
- Децентралізація довіри
- Цифровізація регуляторної сфери
- Поява та розвиток цифрових валют центробанків
- Децентралізовані фінанси (DeFi)
- Збільшення контролю над людиною
- Більше моделей підписки і споживання замість володіння
- Зростання глобалізації
- Виклики кібербезпеки
Що прискорюватиме та гальмуватиме розвиток ринку віртуальних активів в Україні
Позитивні фактори розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні:
- гарний людський капітал
- Активна позиція держави
- Необхідно подолати корупцію та впровадити верховенство права
- Інфраструктура
- Взаємодія з фінсектором
- Освіта
- Дешева електроенергія
Фактори гальмування розвитку ВА в Україні:
- несприятливий інвестиційний клімат
- Відсутність регулювання/ надмірне чи неякісне регулювання
- Слабка держава/ сильна держава
- Низька цифрова і фінансова грамотність
- Слабка інфраструктура
- Занадто жорсткий фінансовий моніторинг
- Культурні обмеження розвитку ВА в Україні: консерватизм та страх до нового, погана фінграмотність, недовіра у суспільстві, прагнення до легких грошей у певної частини населення, патерналізм, зневіра у можливості позитивних змін
Ключові висновки форсайту «ВІРТУАЛЬНІ АКТИВИ В УКРАЇНІ — 2030»:
Нові світові реалії вимагають пошуку нового балансу між відкритістю і контролем ринку, між свободою і безпекою (дерегулюванням та регуляцією).
Україна має великий потенціал завдяки по перше людському капіталу та тривалому слабкому регулюванню, проте треба встановити верховенство права і побороти корупцію. Нерегульований ринок сформував потужну екосистему ВА але заважає рухатись далі.
Відсталі країни можуть надолужити змарновані кроки і вийти уперед якщо застосують технології нового покоління.
Україна – фронтир і прикордоння. А на прикордонні завжди тестують моделі, які не працюють у центрі (де бояться нових рішень) і завдяки цьому прикордоння і багатіє
Держава має встановити баланс між інтересами сильних і слабких, для цього вона існує. А свобода неможлива без безпеки та загальнодотримуваних правил.
Регуляція буде адекватною, якщо виникатиме з попиту і закріпить ті відносини, які склались природнім чином.
Головні принципи регуляції екосистеми ВА: природність, прозорість, конкурентоздатність, інтеграція,
Подолати дихотомію між свободою і безпекою допоможе еволюційний розвиток екосистеми і гнучке регулювання
Потрібно підвищувати цифрову грамотність українців і розширювати комунікацію щодо ВА з суспільством.
Для розвитку ринку віртуальних активів в Україні було створено 11 робочих груп, які продовжать роботу за напрямками:
- Створення освітніх матеріалів, освітня діяльність на базовому, вищому та галузевому рівнях, медійна підтримка розвитку ринку віртуальних активів.
- Написання текстів для фінансового регулювання та підзаконних актів.
- Просування токенізації реальних активів (дослідження, статті), подолання великих інфраструктурно-екосистемних проблем.
- Розробка методик для емісарів і правоохоронців.
- Проходження організаційного шляху до покупки хліба за токени.
- Запуск пілотного проекту шлюзу «фіат-крипта».
- «Пісочниця» для проектів з екосистеми віртуальних активів.
- Розробка термінології, визначень, визначення об’єктів та суб’єктів віртуальних активів.
- Напрацювання конкретних пропозицій для держави.
- Дослідження та нівелювання ризиків реалізації форсайту, слабких сторін екосистеми.
- Практики креативної індустрії для підняття індексу медіаметрії та масовості освітніх проектів.
Нагадаємо, законопроект про віртуальні активи №3637 було ухвалено у І читанні ще у грудні. У липні парламентський комітет з цифрової трансформації рекомендував Верховній Раді схвалити документ у другому читанні та у цілому. До ІІ читання у проект закону надійшло майже 500 поправок, із них врахували частково та редакційно 189.
Сьогодні Україна лідирує у прийнятті віртуальних активів населенням за даними блокчейн-аналітиків The Chainalysis. Найрізноманітніші сфери українського бізнесу надають послуги або реалізують товари за криптогроші, а фізичні особи продають і купують за криптовалюту майно – від нерухомості до авто. У країні також діє широка мережа криптобірж, онлайн-обмінників та криптобанкоматів.
Утім, значна частка ринку віртуальних активів в Україні знаходиться у сірій зоні і це, на думку Мінцифри, «створює потенційні ризики як для держави, так і для бізнесу і користувачів». Влада розраховує, що остаточне прийняття закону «Про віртуальні активи» введе криптовалюту в правове поле.