Віталій Зварич, голова Наглядової ради IBOX Bank: про головні правила ефективної співпраці держави та бізнесу

Редакція UA NEWS продовжує огляд V міжнародного GR-Форуму в Стамбулі. На ньому експерти сфери government relations ділилися досвідом взаємодії бізнесу і держави, а також обговорювали «українську перспективу» таких відносин. Ми запитали голову Наглядової ради транзакційного банку IBOX Bank Віталія Зварича про головні правила ефективної співпраці держави та бізнесу та чому наші особливості можуть бути нашими перевагами.

Ваш колега Дмитро Яковлєв розповів про те, що в Україні існує чіткий запит на «технологічність банків». На вашу думку, це данина моді чи реальна послідовна політика?

Віталій Зварич: Будь-яка політична чи бізнес-заява без конкретних дій нагадує максимально девальвовану валюту: наче й гроші, але вартує менше, ніж папір, на якому вона надрукована. У випадку з сучасним запитом на технологічність банківської фінансової системи всі переконалися у наявності реальної послідовної політики держави. Заяви про те, що влада хоче бачити  Україну технологічною державою та звести до мінімуму контакт чиновника і громадянина з основних питань не просто підкріплюють розробками, а й не порушують власну «дорожню карту». Міністерство цифрової трансформації обіцяло цифровий підпис через «Дію» - і зробило його з точністю до місяця. Це стосується й інших функцій. Послідовність переконує.

Людям подобається платити телефоном на касах і майже не користуватися готівкою

Проте не можна сказати, що потреба держави або регулятора у тому, щоб банки вкладали у технології, з’явилася з появою Мінцифри. Після очищення банківського сектору стало чітко зрозуміло, що виживуть лише ті банки, які будуть змінюватися, відповідати на виклики сучасного світу. Великий банк чи маленький – неважливо. Фінтех-проекти  від небанківських фінустанов свого часу пішли далеко вперед, а допускати дисбаланс у фінансовій системі не можна. І зараз його немає.

І головне –  це не було якимось політичним рішенням, а правильною еволюцією ринку. Так, її адміністрував та подекуди проштовхував регулятор – але ж людям подобається платити телефоном на касах і майже не користуватися готівкою. Результат досягнуто, і це головне.



Тобто GR-політика  в Україні – це виконання задач регулятора, а не діалог між бізнесом та державою?

Віталій Зварич: Важливо відрізняти причину і наслідки.

Свого часу в Україні існував один банк-лідер і 2-3 сильних небанківських фінансових установи, які були лідерами за технічними інноваціями. Вони прогресували швидше за ринок – а це значить, що рано чи пізно наявна нормативна база ставала для них тісною. Її треба було змінювати і доопрацьовувати, про що згаданий банк та фінансові компанії активно розповідали: на конференціях, засіданнях профільних комітетів і т.д. Після розгляду і розробки нової нормативної бази правила змінювалися і після «адаптаційного періоду» ставали обов’язковими навіть для тих, хто змінюватися не хотів. Ось це правильний робочий GR-кейс: лідери ринку ведуть конструктивний діалог з державою і спонукають до рішень, які дозволяють розвиватися.

І як ви оцінюєте темпи такого розвитку в Україні?

Віталій Зварич: На європейському рівні, а то й динамічніше.

Під час спілкування із нашими західними колегами у Стамбулі стає принципово важливою системність будь-яких процесів, які вибудовуються під час діалогу між державою та бізнесом. З одного боку, регулятор в Україні дуже обережно імплементує лібералізацію будь-яких законодавчих норм, а з іншого – готовий до експериментів: наприклад, з регуляторною пісочницею. Якщо бізнес не залишає ідею на півдорозі і постійно пропонує варіанти її реалізації у форматі конструктивного діалогу, то результат буде. Іншого рецепту не має жодна успішна держава ЄС. Україна почала свій рух до платіжних інновацій пізніше, але за деякими показниками випереджає країни Єврозони – бо будує нову інфраструктуру, а не залежить від роботи та перебудови старої.

Тобто те, що ми відстаємо у деяких питаннях, йде нам на користь?

Віталій Зварич: Це можливість, а що вона дасть – користь або шкоду – залежить від того, як ми нею скористаємося.

Наприклад, в інтерв’ю Вашому ж виданню  третій президент України Віктор Ющенко розповів, що реалізація СЕП була нестандартним рішенням: у Європі держава не втручалася у проведення платежів, це була функція комерційних банків. Рішення Національного банку створити Систему електронних платежів, яку б контролювала держава, було незрозумілим, але відповідало тогочасним українським  реаліям. Як наслідок, СЕП визнавали найкращою у Європі.

Висока комісія інтерчейндж зробила можливою фінтех-прорив України

Так і зараз: можливості минулого стали тягарем сьогодення. Ресурсом, який потребує адаптації. Висока комісія інтерчейндж зробила можливою фінтех-прорив України, проте потребувала компромісу вже зараз, на більш зрілому етапі. Саме тому лідерська позиція банку чи НФУ – це не тільки фінансовий результат, а й відповідальність за майбутнє. IBOX BANK, як один з найбільш активних транзакційних банків України, прекрасно це розуміє. І саме тому ми докладатимемо багато зусиль, аби разом з іншими лідерами будувати майбутнє фінансової сфери.