Майбутнє грошей в Україні: головні новини з фінтех-конференції Digital Lending 2026
27 Березня 2026 12:5519 березня в UNIT.City відбулась масштабна конференція з українського фінтеху під назвою Digital Lending 2026. Цьогорічний захід став центральною подією Ukraine Fintech Week. На ньому зібрались топменеджери провідних банків та фінтех-компаній країни, представники НБУ, Верховної ради України, МФО та провідні IT-розробники.
Дискусії в залах UNIT.City не вщухали. На сцені виступали представники фінансових структур країни та установ. Фінтех-компанії розповідали про свої досягнення. Обговорювали вкрай важливі теми про кредитування військових, пошук нових клієнтів для компаній та розвиток штучного інтелекту.
UA.NEWS побували на події та розкажуть вам найцікавіші деталі з конференції.

Нововведення від НБУ для бізнесу та безпеки
Вкрай важливим для бізнесу став виступ представниці НБУ Ольги Василєвої щодо оновлених тарифів та функціональних можливостей системи BankID. Головний меседж для бізнесу: з 24 червня система BankID знову стає платною. Чотири роки регулятор надавав доступ до системи безкоштовно задля підтримку ринку під час великої війни. Втім на сьогоднішній день інфраструктура потребує ресурсів для розвитку.
«Ми маємо свої витрати, система зростає, ми надаємо нові сервіси – це IT, розрахунки, білінг та аудит. Тому з 24 червня ми повертаємося до тарифікації послуг», — пояснила Ольга Василєва.

Зокрема, з’явиться плата за приєднання до системи та транзакційний тариф у розмірі 30 копійок за кожну успішну ідентифікацію.
Втім, є і довгоочікуваний позитив: запуск ідентифікації для ФОП. Тепер банки зможуть передавати повний пакет даних про підприємця (ЄДРПОУ, КВЕДи), що значно спростить доступ до фінпослуг. Окрім банків, до системи тепер допустять і платіжні установи (на кшталт NovaPay).
Окремий фокус роблять на безпеці та боротьбі з шахрайством. НБУ впроваджує обов’язкову двофакторну аутентифікацію з динамічним фактором та систему маркування підозрілих транзакцій. Це дозволить тій же «Дії» миттєво блокувати скомпрометовані дані.

Фінансовий рівень життя українців в Україні та за кордоном
Яким є реальний рівень життя українців сьогодні? Свіжі дані від компанії CBR, яка опитала понад 1000 респондентів в Україні та 161 за кордоном, демонструють тривожну картину. Наприкінці 2025 року знайти роботу стало простіше, проте багатшими люди не стали. Головна причина полягає в інфляції. Вона росте швидше за зарплати, а додаткові підробітки, які раніше рятували сімейні бюджети, просто зникли.
«Фінансове становище українців за кордоном дещо погіршилося. Перехід до офіційної зайнятості, яка часто є частковою, не зміг повноцінно компенсувати втрату соціальних виплат та пільг на житло. Як наслідок, для покриття поточних витрат та підтримки звичного рівня життя люди дедалі частіше змушені витрачати власні заощадження», — розповіла Керівниця відділу фінансових і роздрібних досліджень CBR Лідія Кулиба.

Економлять усі, але по-різному. В Україні люди майже відмовилися від розваг, проте іноді купують щось приємне для настрою, щоб триматися морально. А от за кордоном економія стала тотальною — українці почали обмежувати себе навіть у найнеобхіднішому.
Кредитний ліміт став для українців «другою зарплатою», яку витрачають на найнеобхідніше: їжу, одяг та комуналку. Статистика підтверджує цей «тренд»: 42% опитаних в Україні вже планують наступні позики. Водночас українці за кордоном фактично відрізані від банківського кредитування в ЄС. Для них єдиним виходом залишається приватний борг у знайомих або робочі аванси, що створює додаткову фінансову невпевненість.

Українці вдома вірять у краще майбутнє частіше, ніж наші біженці за кордоном. Хоча більшість людей в евакуації не збираються залишатися там назавжди, лише кожен десятий сьогодні має конкретний план повернення в Україну.
Де брати бізнесу нових клієнтів?
Результати дослідження стали фундаментом для подальшої дискусії про те як ринку розвиватися в таких жорстких межах?
Керівниця B2C RozetkaPay Катерина Мелеш зазначила, що потенціал для росту все ще є, однак боротьба за споживача перемістилася з банківських відділень безпосередньо на маркетплейси. Тільки за жовтень 2025 року RozetkaPay випустила 660 тисяч карток із лімітами на 2,7 млрд грн.
«Людям зручніше отримувати гроші не в банку, а безпосередньо в кошику маркетплейса в момент покупки», — констатувала Катерина Мелеш.

Заступник Голови Правління АБ «УКРГАЗБАНК» Олександр Щербаха заявив, що банк бачить потенціал росту у розвитку цифрового іпотечного кредитування.
«Зокрема, програма “єОселя” вже формує основу ринку, і наступний логічний крок — її повна цифровізація», — зазначив Олександр Щербаха.
Олександр Щербаха також поділився амбітною метою банку та їхнього партнера «Укрфінжитло» зробити іпотеку повністю цифровою. План включає не лише оновлення банківських процесів, а й запуск цифрових нотаріальних сервісів. Над цим рішенням уже активно працюють державні інституції, аби максимально спростити купівлю житла для українців.

Водночас на ринку загострилася пряма боротьба за надійних позичальників. Голова правління АСВІО БАНК Євген Шуліка зауважив, що великі банки почали масово піднімати кредитні ліміти на картках — подекуди з 200 тис. грн. одразу до 400 тис. грн. Таким чином банки намагаються дати клієнту максимум, аби він не пішов до конкурентів.

Кредитування захисників
Окремою гострою темою обговорення став захист прав споживачів та питання кредитування військових. Заступниця голови фінансового комітету ВР Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що за останні шість років ринок пройшов шлях від агресивного колекторства до цивілізованого поля. Проте статистика 2025 року показала нові вразливості:
«Сьогодні основна категорія, що потребує уваги — це військовослужбовці. Ми бачимо майже 1400 звернень щодо кредитування військових та понад 1200 запитів щодо їхніх прав. Нашим новим викликом є боротьба з шахрайством. Ми готуємо до другого читання законопроєкт, що впроваджує Реєстр самозаборони на видачу кредитів. Це дозволить людині через "Дію" чи ЦНАП заблокувати можливість оформлення позик на своє ім’я. Це критично важливо для захисників, чиїми телефонами чи даними можуть заволодіти зловмисники».

Водночас депутатка наголосила, що заборона нарахування пені та відсотків іноді стає перепоною. Банкам простіше відмовити військовому в кредиті, ніж брати на себе додаткові ризики. На її думку, питання доступу ветеранів до бізнес-фінансування має бути вирішене терміново.
Цю позицію підтримав і голова профільного підкомітету Анатолій Остапенко. Він підкреслив, що фінансова система зобов'язана нести відповідальність перед тими, хто захищає країну:
«Сьогодні ми маємо 2 мільйони учасників бойових дій та членів їхніх родин. Якщо система їх не бачить — вона має змінитися. На мої запити деякі банки досі відповідають формально, посилаючись на технічні помилки. Більшість установ не мають програм для ветеранів, а менеджери діють за сухими інструкціями, вимагаючи від поранених бійців неможливого. Нам потрібна спеціалізована ветеранська фінансова структура, яка розуміє потреби захисника».

Практичним досвідом поділився засновник FinStream та голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк. Прямо під час заходу відбувся знаковий момент: ветеран Денис Маличенко, власник бізнесу, який втратив на війні руку, підписав угоду про фінансування через ветеранський сервіс.
«Це виглядає урочисто, але водночас і сумно. Як ми жартуємо між собою: "одноногий дає гроші однорукому". Це відбувається тому, що системні рішення часто ігноруються. Мене засмучує, коли звучить, що ветерани – це "проблема" чи "виклик". Наша практика доводить зворотне. Ми профінансували ветеранський бізнес уже на 200 мільйонів гривень. У нашому портфелі є кейси і по 40 мільйонів гривень, і прямі інвестиції на 800 тисяч доларів. Ці бізнеси працюють як годинник», — наголосив Позняк.

Попри критику, представники великого фінтеху бачать і позитивні зрушення. СЕО «ШвидкоГроші» Олександр Холод розповів про перехід до моделі, де 90% питань вирішуються внутрішніми службами компаній, не доходячи до Регулятора.
«Ми бачимо, як змінився ринок. Раніше основна маса скарг стосувалася роботи колекторів, але сьогодні ця категорія — на останніх позиціях. Клієнтів тепер цікавлять зрозумілість умов та зручність сервісів. Чуючи це, ми розуміємо, як покращити інтерфейси та швидкість роботи систем, щоб подібних питань взагалі не виникало», — підсумував Холод.

Кейс від NovaPay: як за два роки побудувати кредитний портфель у 2 мільярди не будучи банком
Виступ представників NovaPay став одним із найбільш практичних та яскравих на конференції. Директор з інновацій Олексій Рубан іронічно називає компанію «логістичним придатком» групи Nova, проте реальні цифри свідчать про інше.
Комерційний директор Олексій Миропольський розповів, що лише за два роки кредитний портфель компанії зріс до 2 млрд грн, а щодня система обробляє майже 3 мільйони операцій. Сьогодні додатком NovaPay користується вже мільйон українців, причому кожен десятий із них — це підприємець.

Як компанії вдалося запустити власну кредитну картку? Олексій Рубан пояснив, що для цього створили хитрий механізм. У той момент, коли ви розраховуєтесь карткою, спеціальна програма за долю секунди звертається до іншої компанії групи — NovaPay Credit, яка й виділяє гроші. Цей механізм, за словами Олексія, схвалений НБУ.
«Ми довели: можна бути лідером у фінтеху, навіть не маючи банківської ліцензії», – підкреслив Рубан.

Плани NovaPay виходять далеко за межі України. Компанія розширюється слідом за «Новою поштою», яка вже працює у 15 країнах Європи. У планах групи – вихід на 35 країн, включаючи ринки США, Канади, Латинської Америки та Сходу. Зараз NovaPay отримує європейські ліцензії, щоб надавати фінансові послуги всюди, де відкриваються нові відділення.
Ростислав Дюк про майбутнє українського фінтеху

UA.NEWS поспілкувались із головою правління УАФІК та організатором конференції Ростиславом Дюком. Він зазначив, що за останні два роки український фінтех ринок здійснив неймовірний стрибок. Якщо раніше це була стратегія виживання, то сьогодні відбувається глобальна експансія. Найбільшим сюрпризом, за його словами, стала швидкість адаптації вбудованих фінансів (Embedded Finance):
«У 2024-му це здавалося футуристичним концептом, а сьогодні в Україні будь-який ритейлер чи логістичний оператор де-факто став фінтехом. Але головний сюрприз це стійкість нашої інфраструктури. Те, що ми змогли впровадити хмарні рішення та посилити кіберстійкість до рівня, який зараз копіюють європейські колеги — справжній технологічний подвиг українців у відповідь на виклики війни».
Ця стійкість та технологічний розвиток, за словами Ростислава, слугує магнітом для закордонних партнерів:
«Коли я запрошую колег із Європи, я кажу прямо: "Ви можете обдумувати теорії про стійкість систем у своїх офісах, а можете приїхати в Київ і побачити, як фінтех працює під кібератаками та блекаутами”. Міжнародні експерти їдуть сюди за екстремальним досвідом інновацій. Вони розуміють: те, що ми впроваджуємо зараз в Україні, стане глобальним стандартом безпеки та швидкості вже завтра».

Окрему увагу на панельних дискусіях приділили штучному інтелекту. На думку голови УАФІК, ШІ перестав бути «розумним калькулятором». Сьогодні в роздрібному кредитуванні нейромережі фактично перебрали на себе роль лідера:
«Чи приймає він рішення? У мікрокредитуванні та роздрібному скорингу — так, ШІ вже автономний на 90%. Проте в корпоративному секторі та складних продуктах він залишається супер-пілотом для людини. Головне досягненням 2026 року стало те, що ми навчили ШІ працювати в умовах високої неочевидності та ризиків, чого не вміє жодна західна модель».
Прогнозуючи найбільш значущі зміни на ринку до наступної конференції, Ростислав Дюк вважає, що вже за рік фінансові послуги стануть «невидимими». Завдяки розумній роботі з даними (Smart Data Economy), система сама розумітиме потреби клієнта:
«Ми рухаємося до моделі, де фінтех — не додаток у смартфоні, а інтелектуальний прошарок економіки. І Україна тут буде першою».

39 переможців Ukrainian Fintech Awards
Завершилась подія нагородженням переможців Ukrainian Fintech Awards – щорічної професійної премії, яка відзначає найкращі фінансові установи, технологічні компанії та інноваційні рішення на ринку України. Цьогоріч було аж 39 номінацій, в яких перемогу одержали найкращі українські продукти. UA.NEWS публікує список переможців:
Best Consumer Lending - Moneyveo
Best Remote Identification Provider - Identomat
Best Legal Partner for Fintech - Aequo
Best Marketplace - Монобазар
Best Collaboration Fintech + Retail - Kasta+Кредит Дніпро
Best Collaboration Fintech + Bank - PayForce+Кредобанк
Best Education & Literacy Project - Activitis Education
Best ESG Focus / Initiative - Укргазбанк (UGB)
Best Non-Banking Mobile App - NovaPay
Best Agri-Fintech Solution - WEAGRO
Best Veteran Reintegration Program - FinStream
Best Marketing Collaboration - ПУМБ + ОщадБанк
Best Mobile Banking App for SMB - Sense Bank
Best Cross-Border Ecosystem Collaboration - Swiss Fintech Association
Best BNPL Provider - ПриватБанк
Best Digital Lending for Business - Activitis
Best HR-Tech Product for Fintech - Вчасно
Best InsurTech Provider - hotline.finance
Best Retail Banking Digitalization - ПУМБ
Best Corporate Banking Digitalization - ПУМБ
Best SME Banking Digitalization - ПриватБанк
Best Financial Inclusion Provider - Sense Bank
Best Mobile Banking App for Retail - Sense Bank
Best Bank for Fintech - AТ "АСВІО БАНК"
Best E-commerce Fintech Partner - NovaPay
Best New Neobank - KViTKA by Global Ukraine
Best AI Application in Finance - Artellence
Best Open Banking Provider - Ukrainian Processing Center
Best Cyber project - SHERIFF
Best Innovative Product - EasyPay
Best Resilience & Anti-Fraud - Райффайзен Банк
FinTech Challenger of the Year - DONE
Fintech New Product (Rising Star) - RENOME SMART
Best Payment Provider - iPay.ua
Best Payment Solution for Marketplaces - RozetkaPay
Best Acquiring Partner - UAPAY
Fintech Marketing Campaign - Moneyveo
Fintech Company of the Year - PayForce
Fintech Employer of the Year - Райффайзен Банк

З впевненістю можемо сказати, що ринок видозмінюється та дорослішає. Це видно в усіх аспектах української фінансової цифровізації.
Україна перетворила війну на унікальну експертизу, яку тепер прагне перейняти світ. Попереду ще багато трансформацій, слідкувати за якими будемо на наступних подіях від УАФІК.