Україна у п’ятірці світових країн за кількістю безконтактних платежів - Олександр Карпов, директор ЄМА

Упродовж першого кварталу 2025 року в Україні запустять «миттєві платежі». 

Торік ринок платіжних систем пережив поетапне посилення моніторингу та обмеження фінансових операцій. З 1 жовтня 2024 року Національний банк України запровадив ліміти у 150 тис. грн на місяць для переказів фізосіб з карти на карту (P2P). А в грудні стало відомо про заплановане на 2025 рік подальше обмеження транзакцій для клієнтів, залежно від їхнього рівня ризикованості та підтвердження доходів. Обмеження охоплять вихідні перекази в межах України, а також перекази за кордон.

Як посилення контролю вплинуло на безготівкові перекази, що зміниться у цій сфері у 2025 році та чому українцям варто краще дбати про кіберзахист своїх онлайн-гаманців - в інтерв’ю UA.News під час GET Business Festival розповів Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, засновник та керівник Open API Group.

 

 З якими результатами ЄМА завершила 2024 рік, наскільки система відчула обмеження карткових переказів?

Олександр Карпов: На платіжному ринку поки що маємо переважно позитивні новини. Хоча громадськість час від часу чує про ті чи інші обмеження. На щастя, це стосується невеликої частини клієнтів, до яких у банків, правоохоронної системи або фіскальних органів можуть бути питання. Тому перші ліміти, які були запроваджені майже півроку тому на 99% громадян не вплинули. Будемо дуже сподіватися, що й подальші зміни також суттєво на вхідні операції клієнтів не впливатимуть.

Щодо показників. Приблизно на 15% за рік зростає мережа прийому для сплати платіжних карток. Підприємці все частіше використовують ці сервіси і мають від цього користь. Громадянам також це вигідно, тому що готівкою оперувати в умовах війни небезпечно, незручно і недоцільно.

Далі - безконтактні платежі. За цим показником ми залишаємося в першій п'ятірці не тільки серед європейських країн, а й у світі. У нас кожна друга операція, навіть більше - до 60% - оплата гаджетами: телефонами або годинниками, різними форм-факторами. Це факт. Це справжня перемога в просуванні українського фінансового сектору.

Далі йде антифрод. На жаль, парламент цього року «прокотив» посилення взаємодії з кіберполіцією, але вона, по факту, і так відбувається. Наші захисники, з точки зору кібербезпеки, отримують необхідну інформацію для того, щоб максимально швидко, якщо щось сталося у клієнтів, допомагати і порушувати кримінальні справи. В принципі, тут непогані показники.

Нарешті, навчання фінансовій безпеці. Доки клієнту не стає погано, навчання йому не потрібне. Але скажу, що на нашому сайті є доступне для всіх навчання у вигляді електронної гри з більш ніж п'ятдесятьма сценаріями шахрайства. Грайте, знайте, як не попадатися на гачок шахраїв. Це така загальна порада.



Що впливатиме на трансформацію платіжної системи в Україні у 2025-му році?

Олександр Карпов: Упродовж першого кварталу 2025 року в Україні запустять «миттєві платежі». З точки зору користі для клієнта, можна буде не тільки з картки на картку перекинути кошти, а й з IBAN на IBAN у миттєвому режимі. Кошти будуть доходити за 10 секунд. Для бізнесу, який очікує оплати клієнтів, це дасть суттєве прискорення обігу коштів у режимі «ти продав - ти отримав». Тобто ланцюжок, який дозволяє фінансувати будь-яку діяльність, пришвидшується.

У третьому кварталі 2025 року запускається відкритий банкінг, агрегація інформації в застосунку одного банку або фінансової установи. Ви зможете бачити усі свої рахунки в різних банках, оперувати ними, агрегувати показники. Відповідно, буде значне поле дії для компаній, фінтехів - для всіх, хто хоче будувати продукти на цій інформації. Ця послуга буде як для фізичних, так і юридичних осіб.

Це дуже важливо з точки зору управління кредиторською дебіторською заборгованістю, збирання платежів. Дуже багато продуктів на цих рейках можна запустити.

За Вашими словами, ринок безготівкових платежів щорічно зростає на 20-30%, а чи збережеться цей тренд у 2025 році?

Олександр Карпов: Це зростання зберігається, ринку поки що є куди зростати. Є такий показник, наприклад, на ринку пасажирських послуг з використанням карток. Йдеться про кількість терміналів або точок прийому пасажирів на мільйон активних карток. Ми зараз приблизно на рівні Східної Європи. Але до рівня Німеччини, Італії, Франції, США, Південної Кореї нам ще на порядок потрібно збільшити кількість точок прийому.

Зараз у нас приблизно 600 тис. точок прийому. За 2024 рік їхня кількість зростає, якщо не помиляюсь, на 20%. Чесно кажучи, мене це здивувало. Але технології приходять. І це дуже спрощує залучення малого і середнього бізнесу. Проте, якщо взяти статистику Державної податкової і дані Open Data Box щодо кількості ФОПів, які займаються роздрібною торгівлею для широкого кола споживачів, то, за моїми попередніми розрахунками, перспективи зростання - ще у п'ять, чи-то шість разів. Тобто у нас може бути і 3 мільйони пунктів прийому платежів. 



А як ці дані корелюються з тим, що в Україні зменшується кількість населення, і загалом ринки зменшуються?

Олександр Карпов: Так, кількість населення зменшується. Але і Мінцифри, і Мінекономіки звітують про позитивну динаміку щодо кількості фізосіб-підприємців, які закривають і які відкривають бізнес. Більше бізнесів відкривається. І це не одиниці, не десятки, а десятки сотень тисяч. Тобто це 100 тисяч нових бізнесів у 2024 році. Я називаю досить абстрактну величину, але вона вимірюється такими цифрами. Тому кожен з цих підприємців - потенційний клієнт, агент змін, який може приймати платежі, тому що це зручно і його клієнтам, і йому, врешті.

Нагадаю, якби безготівкові розрахунки припинилися у березні 2022-го, то зупинилася б економіка країни. Бо готівки не було, інкасації не було, банкоматів було набагато менше. Відповідно, тільки безготівка давала можливість функціонувати економіці. Тому питання не в тому, хочу чи не хочу я приймати оплату безготівково, або сплачувати податки. Це питання більш конкретне: «Я хочу робити бізнес в Україні чи ні?».

Наскільки посилюватимуться кіберзагрози для безготівкових платежів? І як цьому можна протистояти? Можливо, варто запускати більше просвітницьких програм для різних категорій населення?

Олександр Карпов: Просвітницькі програми не працюють. Але це не означає, що їх не потрібно робити. Одна з наших колег є представником фінансової системи у робочій групі Європолу. Так от, за їхньою інформацією, програми навчання менше ніж за три-чотири роки не можуть навчити нікого і нічому. Тільки послідовне довгострокове навчання доходить до людини.

Для прикладу: приблизно місяць тому ми намагалися запустити флешмоб у Facebook для колег-банкірів, які зіштовхнулися з тим, що у них зламували Telegram. Ми запитали у них: «Ви другий фактор для Telegram налаштували?». Потім, спілкуючись індивідуально, я зрозумів, що дуже в багатьох, кого я тегнув, цього захисту не було. Зверніть увагу - це фахівці, які працюють в системі і не можуть цього не знати. Але є випадки, коли не знають. Або якщо знають, то просто не роблять того, що радять своїм клієнтам. Якщо ми самі не робимо, то як ми можемо переконати клієнта?



А чому так відбувається?

Олександр Карпов: А тому що зневажливе відношення. Таке ж, наприклад, як відносно власного здоров'я. Це стосується також і фінансового здоров'я. Ми думаємо, що з нами нічого не станеться, ми будемо жити вічно і щасливо. А це не так. Треба пам’ятати, що з протилежного боку - ворог. Це можуть бути солдати з гранатами або кіберзлочинці. Їм все одно, що ми думаємо про них, знаємо ми про загрози чи ні. Вони працюють послідовно, регулярно і активно.

Тому порада: читайте, споживайте інформацію про загрози, навчайтеся протидіяти. Як мінімум, якщо від вашого банку прийшла порада, то встановіть другий фактор, налаштуйте різні паролі на різні додатки, на різні доступи. Це потрібно не тому, що ми хочемо ускладнити ваше життя. Це тому, що по-іншому в сучасному діджиталізованому світі, на жаль, не можна.

Тобто наша безготівкова платіжна система залишається стратегічною ціллю для росіян, а як змінює ворог методи зламу?

Олександр Карпов: З того боку постійно фінансується розробка. І навіть широко обговорюваний зараз штучний інтелект активно залучається для того, щоб працювати в ботах, писати мейли, які ламають клієнтів. Ламають же не акаунти клієнтів - ламають мізки. Ви або знаєте, що це може бути шахрайство, або думаєте, що це звичайна поведінка вашого контрагента.

Тому зараз у бізнеса відношення до кібербезпеки зовсім інше. Багато програм є від Євросоюзу, США і Великобританії для навчання малого і середнього бізнесу, для тестування тих, хто працює у сфері кібербезпеки, а також тих, хто хоче зрозуміти: «Моя компанія стійка чи ні?»

Якщо компанія зацікавлена знайти експертизу не лише письмову або усну, а й практичну: коли можуть протестувати на проникнення інфраструктуру, оцінити процеси з точки зору стійкості, можливості зламу і таке інше, то всі ці послуги на ринку є. Було б бажання їх використати.



Поки що немає остаточних показників за 2024 рік щодо випадків кібершахрайства, але, попередньо, як Ви оцінюєте ці обсяги?

Олександр Карпов: На жаль, наші цифри завжди перевищують цифри Національного банку приблизно вдвічі, а інколи втричі. Десь посередині реальна цифра. До того ж маємо розуміти, що клієнт не завжди скаржиться та дотримується процедури подачі скарги. Це і є проблема – латентність та небажання громадян про щось звітувати. Тому працюємо в цьому напрямку взаємодії міжсекторальної: клієнтів, банків та кіберполіції.

Взаємодія між фінансовим сектором і кіберполіцією зараз відбувається переважно діджитально. Є процедури з нашого боку і з того боку для прискорення прийняття якихось організаційних або практичних рішень. Але завжди є законодавство, яке за фактом не забезпечує невідворотності покарання. Це стосується і дропів, і осіб, які віддають свої рахунки для користування комусь, і кіберзлочинців, оскільки не завжди кібердоказів достатньо для того, щоб їх закрити не тимчасово, а надовго. Багато є проблем. Але я б не сказав, що це критичні проблеми.

З точки зору середніх цифр по галузі, то вони не набагато більші або менші, ніж у європейських країн. Як у сфері платежів з рахунку на рахунок, так і в сфері використання платіжних карток. Нема чогось критичного. Суми відносно невеликі. Хоча 3 тисячі гривень для когось дуже значна сума. Наприклад, у 2023-му середня сума шахрайської операції становила від 4 до 6 тисяч. Це означає, що люди готові не навчатися і ризикувати ось такими сумами.

Як я казав, галузь щорічно зростає на 20-30% і більше. Відповідно, пропорційно зростає рівень шахрайства. Але відношення рівня нормальних операцій до рівня шахрайських залишається на дуже низькому рівні. Якщо оперувати цифрами міжнародних платіжних систем, то не більше шести центів на 100 доларів обігу. Тобто 0,06%. Це дуже мало. А в сфері «акаунт-акаунт» - ще менше. Тому в цілому ситуація контрольована і прогнозована. 

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.