Глава МОЗ розповіла, які лікарні не отримають фінансування: головне з інтерв’ю Скалецької
Міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька розповіла, що зміниться для пацієнтів та лікарів із запуском другого етапу медреформи і які заклади залишаться без фінансування.
Глава МОЗ в інтерв’ю виданню «Сегодня» також повідомила про підготовку до обговорення закону про страхове медзабезпечення. Усе інтерв’ю за хвилину.
Другий етап медреформи з 1 квітня передбачає більше фінансування для лікарень, які обслуговують значну кількість пацієнтів. А ті заклади, куди населення не ходить через відсутність обладнання чи інші причини, повинні перепрофілюватись. Раніше держава фінансувала обидва типи медустанов однаково – за кількістю жителів, яка приходиться на заклади. Через новацію українцям, можливо, доведеться змінити лікарню.
Медпослуги на вторинній ланці надаватимуть через первинного сімейного лікаря. Це потрібно, щоб краще розуміти потреби пацієнтів у видах спеціалізованої меддопомоги. За словами Скалецької, «пацієнт зможе отримати допомогу вузького спеціаліста швидше, ніж раніше».
Реформування первинної ланки медицини ще не завершилось, оскільки «дуже багато людей не звертаються до лікаря». Декларації підписали тільки 29 мільйонів українців. МОЗ хоче, щоб населення частіше ходило до лікарів. Тут повинна допомогти місцева влада, організувавши умови для достатньої кількості сімейних лікарів.
Завдання сімейного лікаря - не лише надавати рецепти, а і консультувати щодо ваги, дієти, способу життя, навіть якщо проблеми зі здоров’ям відсутні. «У нас немає ще такої звички, але вона мусить з'явитися. Сімейний лікар повинен бути відкритий до розмови і рекомендацій»
Місцева влада може забезпечити транспортування до лікарні, покращивши доступ до меддопомоги. Це дозволить не фінансувати неефективні заклади. «Ми маємо думати, не де лікарня, а де є якісна медична послуга». Адже половина людей, які потрапили з інсультом до лікарні без обладнання, помирають. Решта стають інвалідами.
«У жодній країні не вистачає грошей, які виділяються на медичну допомогу», включно із країнами зі страховою медициною. У 2020 році в Україні на медичні послуги піде 72 млрд гривень, що більше, ніж у попередні роки.
Програма медичних гарантій передбачає 27 пакетів послуг. Держава платитиме лікарям підвищені тарифи за критичні для життя види допомоги - інсульт, інфаркт, онкологічні захворювання, пологи та неонатальна допомога новонародженим. Прогрес Скалецька очікує уже наприкінці квітня-початку травня.
Програма медичних гарантій буде затверджена постановою Кабінету Міністрів. Її виключили із держбюджету на 2020 рік через необхідність узгодити пакет послуг. «Це більш ефективно для управлінських рішень на етапі формування і переходу на іншу модель фінансування».
Через застосування коефіцієнтів складності медичної послуги і балансу бюджету оплата лікарням може зменшитись слідом за тарифами на медпослуги. Але коефіцієнт не матиме значного впливу при незначній різниці пацієнтів, які звернулись за послугою. Потреби рахували за даними 2018 року. «Не можна говорити, що лікарням з пацієнтами, буде недостатньо коштів».
Скалецька очікує, що лікарні не вимагатимуть неофіційних доплат від пацієнтів. Медзаклади мають багато способів законного заробітку (на платних послугах, страхових компаніях та отримують гроші з місцевого бюджету). «Неформальних платежів, благодійних внесків – не буде. Якщо вони будуть, є гаряча лінія 16-77» для розгляду скарг.
МОЗ не розглядає варіант із співоплатою пацієнтом лікування. «Ми підтримуємо конституційні рішення, пов'язані з додатковим фінансуванням отримання меддопомоги». Однак зараз вони не готуються.
У 2020 році в Україні планується масштабне обговорення розробки закону про моделі страхового медичного забезпечення. Це один із варіантів дофінансування. Поки не створено робочої групи щодо страхової медицини. «Важливо, як буде покриватися послуга і де держава виступатиме платником, щоб забезпечити для низки категорій можливість мати більш розширену програму медичних гарантій».