Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка КНП «Пологовий будинок №1» Одеської міської ради: Наше завдання в умовах війни – повноцінно працювати в автономному режимі

Українська медицина в умовах війни демонструє чудеса самовідданості своїй справі. Водночас ця галузь дуже потребує нашої підтримки, адже лікарі щоденно рятують життя та здоров’я українських громадян. Як живе та які виклики у війну приймає КНП «Пологовий будинок №1» міста Одеси, ми поцікавилися в інтерв’ю у його директорки Ірини Головатюк-Юзефпольської. Пані Ірина є заслуженим лікарем України, кандидатом медичних наук, членом Асоціації лікарів акушерів-гінекологів України, членом Європейської асоціації хірургів-ендоскопістів і Почесним донором України.

Які ключові виклики стоять особисто перед вами як директорки пологового будинку?

Ірина Головатюк-Юзефпольська: Війна – це той стан, коли ти розумієш, що навколо тебе рідні та близькі люди й ти маєш зробити все задля того, щоб захистити їхнє життя.

Моє завдання – створити такі умови в пологовому будинку, за яких можна повноцінно функціонувати в автономному режимі в будь-якій ситуації, навіть під час повітряної тривоги.

Цьому ми колись навчалися на курсах з цивільної оборони, але багато років жили мирно і були впевнені, що нам такі знання не знадобляться.

Як керівник пологового будинку, я чітко розумію, що від того, наскільки правильно ми організуємо свій розпорядок, режим роботи, автономність та в цілому життєдіяльність нашої медичної установи у воєнний час, залежить рівень та якість надання медичної допомоги. Все це – здоров’я та життя жінок і новонароджених діток — нашого майбутнього.



Які зміни відбулись у медичному закладі з початком повномасштабного вторгнення?

Ірина Головатюк-Юзефпольська: Наш пологовий будинок повноцінно функціонує в автономному режимі з перших днів війни. 

У нас є бомбосховище, яке ми облаштували всім необхідним: тут є пологова зала на 2 місця з усім обладнанням та медикаментами, повноцінна дитяча реанімація, операційна зала, яка оснащена дихальною апаратурою.

Є кімнати, де розміщуються післяпологові жінки з дітьми, післяопераційні палати та лежачі місця для породіль, а також зручні крісла для вагітних для перебування у безпеці під час повітряної тривоги. У приміщення бомбосховища перенесено багато необхідного обладнання, і зараз ми поповнюємо своє оснащення завдяки благодійним організаціям, серед яких і Leo Foundation.

В нашому бомбосховищі є запас води та продуктів, можна приготувати чай, є харчування для немовлят на той випадок, якщо у мами немає молока. Адже ми розуміємо, що в стресовій ситуації проблеми з лактацією, на жаль, виникають. Там не лише автономно, чисто й затишно – в укритті поруч професіонали-лікарі цілодобово. Тому наші пацієнти почувають себе впевнено та захищено.



З якими труднощами довелося зіштовхнутися через війну?

Ірина Головатюк-Юзефпольська: Для мене як для людини, що багато років працює у своїй професії – відповідальність, яка лягла на мої плечі, відчувається повною мірою.

Наша установа, як і кожен медичний заклад у країні, що воює, постійно потребує спеціального обладнання і спецтранспорту, автономного енергозабезпечення, облаштованого укриття, кваліфікованих кадрів, додаткових рук на випадок непередбачуваних обставин.

Ми намагаємося ефективно розподіляти фонди, які отримуємо від держави, щоб надавати медичні послуги якісно і втриматися на плаву під час війни. Але, як і будь-який комунальний заклад, ми відчуваємо дефіцит ресурсів.

Нині кількість пологів знизилася, але гроші, які ми отримуємо від держави, дуже лімітовані. Ми це розуміємо і не нарікаємо, бо кошти потрібні сьогодні в першу чергу для оснащення наших хлопців на фронті.

Разом з тим, люди, які залишилися в Україні й працюють у пологовому будинку – мають родини, власні потреби, так самопотребують їжі та умов життя, як і будь-хто інший. Тому ми зобов'язані вчасно виплачувати заробітні плати й ми це робимо. Дуже доречна допомога благодійників, коштом яких ми частково покриваємо витрати на оплату праці. Власне, частина коштів від Leo Foundation йде на виплату заробітної плати, за що Фонду велике спасибі.

Разом ми пройдемо через цей трагічний та вирішальний час і переможемо – я в це вірю.



Як почалася співпраця з LeoFoundation? В яких напрямках взаємодієте зараз?

Ірина Головатюк-Юзефпольська: Засновниця Фонду і меценатка Альона Шевцова – одеситка. Її родина дуже багато зробила для Одеси та нашого пологового будинку зокрема.

Допомога від Фонду в нинішній час – це як ковток свіжого повітря для нас. На надані кошти ми закуповуємо медикаменти, харчування для вагітних та післяпологових жінок.

Як я вже сказала, частина коштів йде на оплату праці медичного персоналу. Також частину коштів ми спрямовуємо на обслуговування спецобладнання, закупівлю кисню, покриття витрат на лабораторні дослідження тощо. Від імені всього нашого колективу я щиро вдячна Leo Foundation.



Як ви вважаєте, яка роль благодійності у наш час?

Ірина Головатюк-Юзефпольська: Благодійність — це акт доброї волі. Люди, які працюють у благодійній діяльності, гідні найвищої пошани.

Я цілком усвідомлюю, що від безпеки пацієнтів залежить наше майбутнє. Зрештою, від кожного з нас у своїй сфері діяльності залежить багато. Плоди, з якими ми прийдемо до нашої Перемоги – це результат спільної боротьби, кожного на своєму місці. Тому те, що стосується благодійної допомоги, благодійних організацій та людей, які займаються цим благородним напрямом — вважаю їх «відзначеними» Богом. Я схиляюся перед ними!

Вважаю, що немає більшого блага, ніж займатися волонтерською діяльністю в цей складний час, коли й держава і суспільство проходять справжні випробування. Тому ми, українські медики, дуже вдячні усім, хто сьогодні готовий нас почути, зрозуміти та підставити плече допомоги. Разом працюємо на Перемогу!