З огляду на результати опитування Нацбанком підприємств реального ринку, у лютому оптимізм бізнесу потроху зростав, наблизившись до рівноважного рівня. Такою фактично була відповідь на послаблення карантинних заходів.
Попри те, що оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності бізнес поліпшив, оцінки результатів їх економічної діяльності залишаються усе ще стриманими.
Економічна активність
У січні індекс виробництва базових галузей (ІВБГ) знову знизився (на 3.7% р/р після зростання на 9.2% р/р у грудні 2020 року). Серед інших чинників на показниках низки секторів негативно позначилося посилення карантину та несприятливі погодні умови.
Так, тимчасово послабився споживчий попит та експорт. Зокрема, уповільнилося зростання обороту роздрібної торгівлі (до 3.5% р/р). Складнощі з транспортуванням позначилися на вантажних перевезеннях та оптовій торгівлі.
Промисловість повернулася до падіння (на 4.0% р/р) внаслідок тимчасового послаблення внутрішнього попиту, загострення конкуренції на зовнішніх ринках продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК), а також перебоїв у роботі портів.
Таблиця 1 - Індекс виробництва базових галузей
Джерело: НБУ.
Крім того, поновився спад у сільському господарстві (на 5.7% р/р), відображаючи низьку рентабельність у тваринництві насамперед унаслідок подорожчання кормів та спалахи захворювання тварин в окремих районах.
Будівництво теж скоротилося суттєво (на 12.9% р/р) на тлі складних погодних умов.
Погіршення умов економічної діяльності позначилися на зайнятості та доходах населення. Зростання номінальних та реальних заробітних плат у січні дещо сповільнилося, у тому числі через локдаун.
Утім, темпи зростання залишилися високими (відповідно 15.0% р/р та 8.3% р/р), зокрема внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати. Попит і пропозиція робочої сили пожвавилися після закінчення карантину та під впливом сезонних чинників.
Інфляція
У січні 2021 року споживча інфляція очікувано прискорилася до 6.1% р/р (із 5.0% р/р у грудні) і вийшла за верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Базова інфляція пришвидшилася до 5.0% р/р (із 4.5% р/р у грудні).
Подорожчання окремих харчових продуктів, палива та низки адміністративно регульованих товарів та послуг, а також подальше зростання споживчого попиту формували проінфляційний тиск. Так, через нижчий урожай окремих культур, скорочення виробництва та збільшення виробничих витрат вищими темпами зростали ціни на харчові продукти.
Планове підвищення акцизів призвело до подорожчання тютюнових виробів. Унаслідок скасування пільгового тарифу для домогосподарств зросла ціна на електроенергію. Водночас дещо знизилися темпи зростання цін на природний газ через зниження газопостачальними компаніями тарифів за січень.
Стрімко прискорилося зростання цін у промисловості (до 17.6% р/р у січні), передусім через подорожчання товарів українського експорту (продукції хімічної промисловості, металургії, олійно-жирової промисловості).
Фіскальний сектор
У січні державний бюджет виконано з помірним дефіцитом (5.7 млрд грн). Доходи істотно збільшилися – близько 30% р/р. Цьому сприяло пожвавлення попиту й імпорту підакцизних товарів наприкінці року, слабший, ніж торік, курс гривні, разом із більшими обсягами розмитнення природного газу, а також краще адміністрування окремих податків.
Таблиця 2 - Основні показники Державного бюджету України
Джерело: НБУ.
Водночас видатки зросли помірно (на 8.0% р/р) насамперед коштом витрат на охорону здоров’я та соціальне забезпечення. Джерелами фінансування дефіциту й інших бюджетних потреб стали залучення на внутрішньому ринку та накопичені раніше кошти.
Традиційно в січні з профіцитом виконано й місцеві бюджети (12.5 млрд грн). У результаті сформувалося додатне сальдо (6.7 млрд грн) зведеного бюджету.
Монетарні умови та фінансові ринки
У лютому UONIA, індикатор вартості ресурсів на міжбанківському кредитному ринку, перебував близько нижньої межі коридору процентних ставок НБУ.
Утримання його практично на рівні ставок за депозитними сертифікатами овернайт (5%) зумовлювалося значним профіцитом ліквідності банківської системи. Дохідність ОВДП за всіма строками розміщення знизилася. Це стало результатом високого попиту й обмеження урядом пропозиції на цінні папери з термінами обігу до півтора року. Заходи Міністерства фінансів щодо стимулювання попиту на ОВДП з довшим терміном обігу сприяли зростанню їх питомої ваги. Оскільки дохідність останніх вища, загалом середньозважена дохідність гривневих ОВДП за місяць практично не змінилася.
Середньозважені ставки за гривневими банківськими продуктами в січні залишилися майже на рівні попереднього місяця. Водночас зберігалися високі річні темпи припливу гривневих коштів на депозитні рахунки банків, тоді як темпи кредитування були доволі стриманими. Утім, банки оптимістично оцінюють перспективи відновлення кредитування та збільшення обсягів фондування на наступні 12 місяців.
