Криза COVID-19 й трудова міграція: падіння грошових переказів та їх вплив на економіку

Криза COVID-19 й трудова міграція: падіння грошових переказів та їх вплив на економіку

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Грошові перекази мігрантів до 2020 року були одним із ключових чинників пожвавлення економічної діяльності в Україні. Та попри здоровий економічний глузд наразі Україна може опинитися в епіцентрі нового міжнародного скандалу. І причина того – пильна увага з боку влади до українських трудових мігрантів. Посол Естонії в Києві Каймо Кууск заявив, що український уряд заборонив українцям виїжджати з країни на заробітки. Водночас європейські країни воліють бачити у себе українських робітників, повідомляє ВВС.

Навіщо нова українська влада штучно стримує трудову міграцію, зрозуміти складно, адже це суперечить ключовим засадам вільного вибору людей в правовій державі.

Якщо уряд може запропонувати щось, що є більш привабливим для наших людей, то варто це зробити, а не вдаватися до примусу та заборон.

Ми вирішили оцінити можливі кроки влади через призму економічних наслідків щодо зміни рівня трудової міграції, адже Україна, як повідомляє Світовий банк, залишається найбільшим отримувачем грошових переказів в регіоні, досягнувши нового рекордного показника — близько 16 мільярдів доларів США у 2019 році.

Трудова міграція як фактор економічного зростання

Попри те, що державні чиновники не поспішають послабити свою присутність в ролі контролерів грошових потоків, втручаючись в економічні процеси країни (присутність держсектору в Україні складає біля 46%), оголошуючи перманентні «хрестові походи» проти корупції, українська економіка продовжує функціонувати, а навіть з перемінним успіхом розвиватися.

Драйвером економічного росту, як відомо, є внутрішній попит, або іншими словами, здатність населення купувати товари та послуги. Це обумовлює попит на ринку, а відтак появу нових підприємств та створення робочих місць, що посилює споживання, пропозицію та, як наслідок, економічне піднесення.

Отже, чим вищий рівень споживання, тим ширші передумови економічного поступу. На певному етапі розвитку, зміцнюються інституції й інвестори, оцінюючи потенціал ринку, інвестують в економіку, зумовлюючи інвестиційний драйвер економічного зростання. Але, як було зазначено, має відбутися певна інституційна зрілість.

На відміну від багатьох країн, в Україні внутрішній попит є єдиним драйвером економічного зростання. І неабиякий вплив мали кошти заробітчан, які, так чи інакше інвестуються в економіку забезпечуючи розвиток.

На відміну від інших фінансових потоків, перекази є доволі стійкими, оскільки трудові мігранти намагаються підтримати своїх близьких у складні часи. Крім того, такі потоки швидко відновлюються після завершення кризи.

Надходження від трудових мігрантів

Згідно з даними НБУ торік від трудових мігрантів сума переказів становила $12 млрд., або 8,2% ВВП економіки України. За оцінками Національного банку, у 2019 році обсяг приватних переказів (офіційними та неформальними каналами) в Україну з-за кордону – майже 12 млрд дол. США в еквіваленті, а з України за кордон – майже 0,6 млрд дол. США в еквіваленті.

З них через системи переказу коштів надійшло в Україну – майже 2,3 млрд дол. США в еквіваленті, тобто приблизно п’ята частина усіх приватних переказів в Україну, а з України – майже 0,4 млрд дол. США в еквіваленті, тобто приблизно дві третини усіх приватних переказів з України (рис. 1).

Рисунок 1 – Перекази через платіжні системи України у 2019 році

Джерело: НБУ.

Але впевненості в тому, що ці дані вірні, нема, оскільки йдеться про офіційні та неформальні канали.

Нещодавно, 22 квітня 2020 року, Світовий банк оприлюднив власну оцінку щодо грошових переказів у світі. Світовий банк зазначає в огляді, що грошові перекази до країн Європи та Центральної Азії мали міцні позиції у 2019 році, їх зростання становило 6% – до $65 мільярдів у 2019 році.

Україна залишається найбільшим отримувачем грошових переказів в регіоні, досягнувши нового рекордного показника близько $16 мільярдів у 2019 році, — зазначає Банк (рис. 2).

Рисунок 2 – Грошові перекази в Україну та до країн світу, млрд дол.

Джерело: НБУ; Світовий банк.

Отже, враховуючи статистику Світового банку, українські заробітчани у 2019 році доправили в країну – $16 мільярдів, що становить близько 11% ВВП України.

Закриття кордонів багатьма країнами та зниження економічної активності у світі з огляду на поширення коронавірусу безпосередньо позначаться на грошових переказах українських заробітчан.

Прогноз падіння рівня грошових переказів

Проте поточна глобальна рецесія має свої особливості у впливі на перекази через закриття кордонів багатьма країнами. Адже багато трудових мігрантів повернулися додому, а інша частина – не зможе поїхати на заробітки, хоча і планувала це зробити.

На основі прогнозу Національного банку щодо економічного розвитку країн-реципієнтів українських мігрантів та зниження трудової міграції прогноз грошових переказів на 2020 рік було переглянуто в бік зниження на 2,6 млрд дол. (або 20%) у порівнянні з попереднім прогнозом – до 10 млрд дол.

Рисунок 3 – Грошові перекази в Україну та чинники перегляду прогнозу на 2020 рік, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Звичайно, що і за минулих криз послаблення економік країн-реципієнтів трудових мігрантів спричиняло падіння заробітних плат за кордоном, втрату частиною мігрантів роботи або погіршення умов праці, а відтак – і скорочення переказів. Так, під час глобальної фінансової кризи 2009 року обсяги грошових переказів до країн світу скоротилися на 6%, в Україну – на 12%.

На підставі інформації з відкритих джерел, зокрема від Прикордонної служби, оцінок експертів тощо, оцінено загальну кількість трудових мігрантів, які повернулися в Україну протягом карантинного періоду, на рівні близько 10%.

Крім того, обмеження на виїзд за кордон стануть додатковим чинником зниження переказів у ІІ кварталі, оскільки сезонні працівники залишаться вдома (ще близько 10%). У цілому у 2020 році вплив зменшення кількості мігрантів на грошові перекази було оцінено в 0,6 млрд дол., – зазначають експерти НБУ.

Позиція уряду щодо трудових мігрантів

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю РБК Україна зазначив, що «ми цих людей ідентифікуємо у якості надзвичайно кваліфікованої, навченої в Європі робочої сили, яка має високу продуктивність, хорошу технологічну, професійну підготовку». Він також зазначив, що це люди, яких уряд розглядає дуже корисними для розвитку економіки всередині держави, а відтак намагатиметься їх зберегти.

«І тому ми сьогодні, в першу чергу, говоримо про створення нових робочих місць, а, в другу чергу, паралельно, про те, що ми будемо кредитувати малий і середній бізнес під дуже вигідні умови. З мінімальною відсотковою ставкою на тривалий термін і з можливим відтермінуванням виплати тіла кредиту, щоб це був дійсно такий початковий кредит» – зазначає прем’єр-міністр Шмигаль.

Нагадаємо, банки України очікують суттєвого скорочення кредитування бізнесу та домогосподарств в Україні.

«Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи», – зазначає Денис Шмигаль. – «Тож політичний і моральний підходи саме такі, і тому перемовин про те, щоб вивезти кудись людей на роботи ми не вели й не ведемо», наголошує він.

Проблеми економіки та ринку праці в Україні

Не можна не погодитися, що Україна відчуває проблеми кваліфікованої робочої сили.  Торік брак робочих рук відчувався в усіх базових видах діяльності, найголовнішим чином  у будівництві та у переробній промисловості. Але проблема браку робочої сили спричинена фундаментальними факторами.

Безумовно, перша причина – значна кількість українців виїхали за кордон на заробітки (у Польщу, Чехію, Росію) через вищу зарплату. Так, у 2019 році кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінювалася близько 1 млн осіб. Суттєва частка трудових мігрантів – є представниками дефіцитних нині робітничих професій.

Друга причина полягає в існуванні диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили в розрізі професій та видів діяльності. Згідно з даними результатів обстеження робочої сили органами Держстату у 2018 році серед осіб із професійною технічною освітою частка молоді (осіб у віці 15–34 роки) становила 26% у порівнянні з часткою 41% осіб старшого віку (50–70 років).

Натомість надлишок кандидатів у сфері юриспруденції, освіти, секретаріату лише зростав на ринку праці. Аналогічні тенденції можемо помітити  в даних Державної служби зайнятості щодо відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вакансій у розрізі професій.

Відповідні диспропорції на  ринку праці пояснюються саме невідповідністю між обраною та здобутою освітою й потребами роботодавців. Нині молодь зацікавлена здебільшого в отриманні вищої освіти, водночас, як на ринку праці прослідковується гостра потреба заповнення вакансій, для яких  високий освітній рівень не потрібен. Як засвідчують дослідження для країн ОЕСР (McGowan, Andrews, 2015), істотний рівень надлишкової освіти знижує продуктивність праці в економіці.

Можливо урядовцям варто звернути увагу на справжні проблеми в Україні, які призвели до значних диспропорцій на ринку праці.

В чому помилка чиновників

Як було зазначено вище, прем’єр-міністр зазначив, що «ми цих людей ідентифікуємо у якості надзвичайно кваліфікованої, навченої в Європі робочої сили, яка має високу продуктивність, хорошу технологічну, професійну підготовку».

З огляду на це, в прогнозі переказів Нацбанк врахував як припущення щодо зниження кількості трудових мігрантів, так і ефекти від охолодження економічної активності та карантинних обмежень у країнах-реципієнтах.

Рисунок 4 – Структура зайнятості українських мігрантів, %

Джерело: НБУ. Опитування ДССУ з питань трудової міграції (2017), Міністерство праці і соціальної політики Польщі.

Для оцінки було використано два підходи: погіршення ситуації у розрізі сфер зайнятості трудових мігрантів, які залишаються за кордоном, та через зниження їх зарплат або втрати зайнятості.

Певна частина грошових переказів буде й надалі надходити попри карантин, але їх обсяг залежить від рівня економічної активності в країнах-реципієнтах. Відповідно до першого підходу зниження економічної активності за видами діяльності буде нерівномірним, тож і доходи трудових мігрантів за кордоном скоротяться залежно від сфери зайнятості. Найбільше постраждають доходи тих, хто працює у готельно-ресторанному бізнесі, закладах культури та мистецтва, освіти. Однак попри порівняно менший вплив на діяльність у сфері будівництва та обробної промисловості саме зниження доходів у цих видах діяльності матиме визначальний вплив через значну кількість залучених у них мігрантів. Загалом, через зниження економічної активності за кордоном, обсяг переказів знизиться на 2,0 млрд дол.

Другий підхід побудований на оцінці зниження заробітних плат, повної або часткової втрати роботи. Ефект від вимушеного переходу на часткову зайнятість або втрати постійної роботи оцінено в 1,2 млрд дол. А втрати від зменшення заробітних плат трудових мігрантів оцінено в 0,8 млрд. дол. США.

Отже, враховуючи зайнятість та відповідну кваліфікацію, то можна припустити, що наразі в Україні конкурентної пропозиції для кваліфікованої праці важко знайти. Якщо істотний рівень зайнятості для наших мігрантів у Польщі – це промисловість, то варто нагадати, що вітчизняний сектор наразі перебуває в досидить складному стані.

В підсумку зазначимо, трудова міграція зробила свою справу, адже саме вона сталі рушійною силою зростання заробітних плат в України, спричинивши конкуренцію вітчизняних роботодавців з європейськими. Наразі слово за Урядом в контексті адекватної економічної політики та завершення реформ спрямованих на укріплення ринкових інституцій. Адже для забезпечення продуктивності праці  потрібні структурні перетворення. Але, чомусь складається враження, що окрім лобіювання інтересів роботодавців, які воліють платити мізерну зарплату українцям, більше нічого не відбувається.

В інтерв’ю РБК Україна Денис Шмигаль продовжив розмови свого попередника щодо дешевих кредитів, які уряд запропонує заробітчанам. Програма «Нові гроші»  стане стартовим капіталом для відкриття власної справи в Україні, – каже він.  Та варто зазначити, що для розв’язання проблеми кредитування директивного шляху замало. Щоб забезпечити економічне зростання, потрібно щоб драйвером були інвестиції. В Україні, наприклад, відношення частки інвестицій до ВВП складає 17-18%. А в інших країнах з темпами зростання ВВП вище 5% співвідношення частки інвестицій до ВВП досягає 25-30%. Тобто темпи зростання інвестицій потрібно забезпечувати на рівні 20% в рік. А для цього потрібно забезпечення структурних реформ. А з реформуванням у нашій країні наразі не склалося.  Оцінка рівня сприйняття корупції тому підтвердження, а  низка резонансних судових рішень, зокрема судові рішення щодо ПАТ КБ «Приватбанк» – підтвердження відповідної оцінки.  Нагадаємо, Transparency International зазначає, у 2019 році Україна погіршила свій результат щодо сприйняття корупції вперше за період з 2013 року. Україна повернулася на рівень 2017 року, посівши 126 місце зі 180 країн.

В підсумку зазначимо, не так давно країна спостерігала за скандалом, який супроводжував пошук компромісу між представниками нової влади та ІТ-сферою. Влада висловлювала неприховане бажання стати посередником між замовником та вітчизняними ІТ-шниками, які у 2019 році експортували послуг біля 4 млрд. дол. США.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!