$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Галина Хейло, АУБ: про нюанси доступних кредитів та іпотеку, зростання фінансової грамотності і духовне багатство

Галина Хейло, АУБ: про нюанси доступних кредитів та іпотеку, зростання фінансової грамотності і духовне багатство

05 Березня 2021 11:22

Коронакриза, що вибухнула рік тому, істотно вплинула на фінансову і банківську системи України. Але всупереч катастрофічним прогнозам, країна змогла пережити жорсткі умови карантину завдяки фінтеху та підвищенню фінансової грамотності населення. Про актуальний стан фінансового сектора, а також ініціативи та перспективи його розвитку в поточному році, в ексклюзивному інтерв'ю UA.News розповіла фінансовий експерт, віце-президент Асоціації українських банків (АУБ) Галина Хейло.

Яким був минулий рік для банківської та фінансової сфери?

Галина Хейло: Минулий рік для української банківської сфери став роком викликів. Але треба віддати належне банківській системі України, вона дуже швидко пристосувалася до карантину і змогла «модернізуватися» під нову кризову ситуацію. Минулий рік довів, що українська банківська система досить стійка і пандемія не змогла її зламати.

Також у 2020-му році відчутно підвищилася лояльність населення до цифрових фінансових продуктів. Через карантинні обмеження багато людей старшого віку, які раніше стояли в чергах і оплачували комунальні платежі в банках, у минулому році оперативно навчилися користуватися гаджетами і оплачувати покупки та послуги через смартфони.

У глобальному контексті, минулий рік для банківської системи став роком колізій і переговорів з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

«Ми активно готуємося до запуску ринку землі. Справа в тому, що банківська система України «не звикла» кредитувати землю – мораторій на її продаж діяв в країні з 2001-го року. Тому АУБ спільно з міжнародним агентством USAID, готує банківські продукти, пов'язані з кредитуванням фізичних осіб на покупку землі сільськогосподарського призначення»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Крім того, відбулося дуже багато змін у банківському законодавстві. Зокрема, був прийнятий і з 1 липня 2020 року набрав чинності т.зв. «Закон про спліт». Він ліквідував Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг і розподілив повноваження з регулювання фінансового ринку між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Тобто, всі фінансові небанківські установи пішли під регуляцію Нацбанку і на фінансовому ринку були введені нові правила. Також відбулася зміна глави Національного банку – замість Якова Смолія на це пост призначений Кирило Шевченко, що також досить серйозно вплинуло на фінансовий ринок. В цілому, рік був цікавим і насиченим.



Які головні тренди впливатимуть на розвиток фінансового сектора в поточному році?

Галина Хейло: Головним і дуже непростим завданням 2021 року для уряду стане налагодження співпраці з МВФ. Я недавно відвідала з візитом США і з упевненістю можу сказати, що нам буде досить складно отримати фінансування, оскільки і в США, і в більшості країн Заходу Україну сприймають, як корупційну державу. Саме тому Фонд і висуває Києву такі жорсткі умови. Тому для більш плідної співпраці з різними фінансовими міжнародними структурами, в Україні потрібно наводити порядок.

«Фінтех зіграв колосальну роль в період локдауну. Якби в Україні ця сфера не розвивалися такими семимильними кроками, взагалі незрозуміло, як би ми подолали 2020-й рік»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Що стосується Асоціації українських банків, то ми активно готуємося до запуску ринку землі. Справа в тому, що банківська система України «не звикла» кредитувати землю – мораторій на її продаж діяв в країні з 2001-го року. Тому АУБ спільно з міжнародним агентством USAID, готує банківські продукти, пов'язані з кредитуванням фізичних осіб на покупку землі сільськогосподарського призначення. Це буде досить великий проект.

Також відбулася ще одна знакова подія, яка істотно вплине на фінансовий сектор. 4 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон №1111 про фінансовий лізинг. Україна давно потребувала такого закону, адже по суті – це альтернатива кредиту. Відповідно, у фізичних та юридичних осіб з'явилося більше можливостей для доступу до фінансових ресурсів.

Як Ви оцінюєте роль фінтеху в подоланні торішньої кризи?

Галина Хейло: Фінтех зіграв колосальну роль в період локдауну. Якби в Україні ця сфера не розвивалися такими семимильними кроками, взагалі незрозуміло, як би ми подолали 2020-й рік.

Саме завдяки фінтеху, завдяки тому, що у нас є банківські онлайн додатки, необанки, різні онлайн-сервіси ми можемо, не виходячи з дому, вирішувати безліч питань, пов'язаних з покупками і фінансовими послугами. Також різноманітні платіжні системи та сервіси дали можливість уникати зайвих контактів та економити час без втрати комфорту.

«Програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала, як ініціатива для існуючих і потенційних трудових мігрантів «Повертайся й Залишайся». Тобто, видача кредитів була розрахована на повернення наших трудових мігрантів з Польщі та інших країн ближнього зарубіжжя, як і на те, щоб люди не виїжджали на заробітки за кордон. Вважаю, що саме з цим завданням програма не впоралася: вона не може мотивувати людей утриматися від заробітку грошей за кордоном»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


До слова, вже майже рік АУБ проводить всі онлайн-наради через додаток Zoom, хоча до пандемії особисто я взагалі не чула про таку програму. Тому важливість сучасних технологій і фінтеху зокрема в період пандемії переоцінити складно.

Минулого тижня президент Зеленський призначив екс-міністра фінансів Оксану Маркарову послом України в США. Чи можна вважати це призначення кроком до отримання траншу МВФ?

Галина Хейло: Я з повагою ставлюся до Оксани Маркарової і вважаю її професіоналом у фінансовій сфері. Вона «вхожа» у багато структур, і мені здається, що це буде сильний посол у США.

У той же час, що стосується траншу МВФ, то, нагадаю, що таке рішення не може залежати від однієї людини. Україна повинна самостійно наводити у себе вдома порядок, а не чекати дива.

Рік тому уряд запустив і активно просував програму підтримки малого бізнесу «Доступні кредити 5-7-9». Однак підприємці нерідко відзначали, що далеко не всі бажаючі змогли отримати такі кредити. Чого вдалося досягти, а чого немає в реалізації цієї програми? Як Ви в цілому оцінюєте цю ініціативу і те, як вона розвивалася?

Галина Хейло: Ця програма дуже хороша. Впевнена, що майбутнє за малим і середнім бізнесом, адже це єдина сила, здатна дати поштовх розвитку української економіки. Тому кредитувати і надавати дешеві ресурси малому та середньому бізнесу – просто чудова ідея. З моменту запуску цієї ініціативи, пройшло не так багато часу. Були допущені помилки, над ними працювали, програму вдосконалювали, вона трансформувалася.

Нагадаю, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала, як ініціатива для існуючих і потенційних трудових мігрантів «Повертайся й Залишайся». Тобто, видача кредитів була розрахована на повернення наших трудових мігрантів з Польщі та інших країн ближнього зарубіжжя, як і на те, щоб люди не виїжджали на заробітки за кордон. Вважаю, що саме з цим завданням програма не впоралася: вона не може мотивувати людей утриматися від заробітку грошей за кордоном. Однак, безумовно, є і досягнення.

Так, спочатку програма «Доступні кредити 5-7-9%» реалізовувалася повільно – кредити видавали тільки великі банки, а банки поменше в програмі взагалі не брали участі. Сьогодні усі бажаючі банки підключаються до цієї програми. Буквально минулого тижня до неї підключився черговий банк – член АУБ. Головне – відповідати списку вимог для участі.

«Програми іпотечних кредитів і дешева іпотека потрібні, тому їх, в принципі, не можна вважати популізмом. Все залежить від характеру реалізації програм і тут напевно будуть набиті свої «шишки»»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Що стосується самої програми, то зараз в ній з'явилися механізми державних гарантій, що дає можливість отримати кредит тим, хто не має достатньої застави. У той же час, не варто забувати, що, по-перше, в країні триває коронакриза, а по-друге – спостерігається певний провал в економіці, тому ця програма не може «вирувати» по максимуму.

Та й у банків досить жорсткі вимоги до позичальників, до їх репутації та кредитної історії. Проте, за даною програмою вже було видано кредитів на загальну суму 20 мільярдів гривень. Це не те, щоб зовсім дуже добре, але в цілому результат задовільний.

Неприємний нюанс в іншому. Близько 80% від цієї суми – це не нові, а старі кредити, які рефінансували під дешевші відсотки. Відповідно, так, це однозначно допомога підприємцям, які раніше платили багато, а зараз платитимуть менше. Але, тим не менш, ця програма не додала суттєво грошей в економіку.

Зараз активно просувається тема впровадження іпотечних кредитів під 5-7% річних. Про це говорили десятки років і тільки зараз держава анонсує і запускає такі програми. Які перспективи цієї ініціативи? Чи немає в цьому елементу популізму?

Галина Хейло: Програми іпотечних кредитів і дешева іпотека потрібні, тому їх, в принципі, не можна вважати популізмом. Все залежить від характеру реалізації програм і тут напевно будуть набиті свої «шишки». Тим більше що ініціативу тільки-тільки запустили.

До слова, у цьогорічній програмі іпотечних кредитів вже з'явилися певні поступки. Наприклад, раніше банки при видачі кредитів в розрахунках не могли враховувати загальний дохід сім'ї, а сьогодні їм це дозволено.

З'явилися й інші нюанси, які спрощують видачу іпотеки. У той же час, є і жорсткі вимоги – при видачі кредиту обов'язково враховується кредитна історія. Тому відбір кандидатів за цими програмами все одно залишається дуже жорстким.

«Нещодавно Національний банк України запустив нову, пов'язану з фінтех, ініціативу під назвою «Регуляторна пісочниця». Це платформа для випробування фінтех-розробниками продуктів без накладення штрафів. Свого роду пробна платформа за принципом «демо-версії». Тобто, Нацбанк пропонує випробування продукту на дуже вузькому колі реальних клієнтів, і при цьому, якщо щось піде не так, ніхто не буде за це покараний»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


В цілому, придбати нове житло в іпотеку – досить складний процес. Є проблеми з кредитуванням первинного ринку нерухомості.

Тобто, на сьогоднішній день, є безліч складнощів з видачею іпотечних кредитів. Але добре, що ця ініціатива запущена. Добре, що держава почала думати, де жити нашим людям. Однак в Україні з 2014 року йде війна, в країні велика кількість переселенців, і питання житла для цих людей поки, на жаль, взагалі ніяк не вирішується.



Ви сказали, що АУБ зараз активно працює над програмами з кредитування для покупки землі. Які інші подібні ініціативи чи рішення уряду можуть позитивно вплинути на фінансовий сектор? Можливо, в парламенті зареєстровані будь-які законопроекти, якісь розробляються, в яких є гостра необхідність?

Галина Хейло: Так, такі ініціативи існують. Нещодавно Національний банк України запустив нову, пов'язану з фінтех, ініціативу під назвою «Регуляторна пісочниця». Це платформа для випробування фінтех-розробниками продуктів без накладення штрафів. Свого роду пробна платформа за принципом «демо-версії». Тобто, Нацбанк пропонує випробування продукту на дуже вузькому колі реальних клієнтів, і при цьому, якщо щось піде не так, ніхто не буде за це покараний.

Це дуже важлива ініціатива. В Україні найкращі IT-фахівці – за кордоном вони просто на вагу золота. Компанії готові розробляти складні проекти, але їх необхідно випробувати на практиці. Однак в нашій країні досить жорстке регулювання і банки бояться ризикувати своїми ліцензіями. А «регуляторна пісочниця» дозволяє абсолютно легально випробувати будь-який продукт.

«Після схвалення закону про колекторів, недобросовісні позичальники цілком законно часто просто «посилають» кредитора. Тобто, при всіх перевагах для громадян, новий закон не залишив колекторам ніяких інструментів, щоб реально стягнути борг з недобросовісного позичальника»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Крім того, повторюся, що влітку 2020 року набув чинності Закон про «спліт», за яким небанківські установи пішли під контроль Нацбанку. Зараз регуляція цього сектора в процесі розробки. Тому в цьому плані буде дуже багато і законодавчих ініціатив, і всяких нормативних документів. Я думаю, що в поточному році Нацбанк сконцентрується на роботі в цьому напрямку.

До регуляції роботи небанківських фінустанов можна віднести закон «про колекторів»?

Галина Хейло: В кінці січня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». Дуже добре, що такий закон прийнятий, адже всі ми чули страшні історії про те, що колектори когось третирують. Причому часто третирують не тих людей, які брали кредит, і навіть не завжди їх родичів, а й сусідів, і співробітників по роботі.

Крім того, дуже багато випадків, коли колектори пред'являють претензії абсолютно невідомим людям. І навіть якщо позичальник має реальний борг, то робота з ним, в будь-якому випадку, повинна носити цивілізований характер. Всіх цих історій потрібно уникати, для цього і був прийнятий такий закон. Це, безумовно, чудово.

«Я дуже сподіваюся, що наша асоціація займе серйозну нішу в фінансово-аналітичної сфері України і це буде корисно для українського суспільства. Сподіваюся, ми зможемо стати сполучною ланкою, і це буде дуже взаємно корисною і плідною роботою»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


З іншого боку, в документі є і свої недоліки, і перекоси. До складу АУБ входять фінансові компанії, що займаються мікрокредитуванням. Вони кажуть: «ми за цивілізований коллекшн і не підтримуємо цькування і залякування людей, ми готові працювати в рамках законодавства, але в той же час, закон про захист прав боржників, не залишає нам інструментів для примусового стягнення коштів зі злісних неплатників».

Адже після схвалення цього закону, недобросовісні позичальники цілком законно часто просто «посилають» кредитора. Тобто, при всіх перевагах для громадян, новий закон не залишив колекторам ніяких інструментів, щоб реально стягнути борг з несумлінного позичальника.

Ви недавно відвідали з робочим візитом США. Розкажіть коротко про успіхи і досягнення поїздки?

Галина Хейло: Завданнями мого візиту було укладення договорів про співпрацю АУБ з аналітичними центрами, громадськими і фінансово-економічними організаціями на найвищому рівні. Цей візит був дуже важливим, оскільки США – основний стратегічний партнер України.

Ми повинні розуміти, як у них все організовано. Для нас важливо набиратися досвіду у колег зі Штатів, розуміти, що вони хочуть, як вони бачать нашу співпрацю. Розуміти, як правильно і прозоро може працювати банківська і фінансова системи. Ми всі хочемо цивілізованих правил і умов. Тому моїм завданням під час візиту було ознайомитися з їх досвідом і порадитися з ними, як правильно все вибудувати в Україні.

«На Нюрнберзькому трибуналі концтабір в Богданівці був визнаний третім концтабором за розміром і за кількістю жертв. І ми, українці, нічого про цей концтабір не знаємо. Хіба це не страшно? Хіба це не наша духовна бідність? Адже ми ніяк не шануємо цю пам'ять»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Ми будемо продовжувати поглиблювати наше співробітництво. Ми домовилися про участь Асоціації українських банків в дуже багатьох програмах. Я дуже сподіваюся, що наша асоціація займе серйозну нішу в фінансово-аналітичної сфері України і це буде корисно для українського суспільства. Сподіваюся, ми зможемо стати сполучною ланкою, і це буде дуже взаємно корисною і плідною роботою.

Нещодавно у своїй публікації на Facebook Ви торкнулися такої важливої ​​теми, як національна пам'ять, яка впливає на всі сфери життя. Ви зазначили, що фінансова культура базується на рівні культури і характері відносин людей один до одного. Чи є у вас ідеї проектів, які могли б в Україні змінити ситуацію на краще?

Галина Хейло: У Facebook я написала про Мітю Бикова, з яким нещодавно познайомилася. Мене дуже сильно вразила його історія. Ця людина і його родина пережили Голокост і зараз він бореться за збереження пам'яті про цю чорну сторінку в історії людства. Йому зараз 81 рік, і він бореться вже не за свої права, а за важливість пам'яті. Адже якщо у людей є пам'ять про минуле, вони допускають набагато менше помилок в майбутньому. Але якщо цієї пам'яті немає, вони нескінченно «наступають на одні й ті ж граблі».

«А чи багато людей в Україні знає про існування міжнародного Альянсу пам'яті жертв Голокосту, членами якого є всі постраждалі від Голокосту країни, окрім України? На жаль, нікому в нашій державі це не потрібно, і це страшно»

Галина Хейло,

віце-президент Асоціації українських банків


Людство завжди має пам'ятати, що у ХХ столітті відбулася така трагедія, як Голокост. І щоб вона більше ні в якому разі не повторилася, ні в якому обсязі і ні в якихось окремих сегментах, потрібно точно знати, якими були її наслідки.

Мітя Биков розповідав про трагедію в селі Богданівка Миколаївської області. Восени 1941 року румунськими окупантами в цьому селі був створений концентраційний табір. З більш ніж 54 тисяч зібраних в таборі людей, після масового винищення в живих залишилося 127 осіб. Живши в цих місцях сім'я Бикових перед приходом фашистів налічувала 33 людини, з яких зі страшної «богданівської ями» дивом врятувалися всього четверо, включаючи наймолодшого на той момент – Мітю.

На Нюрнберзькому трибуналі концтабір в Богданівці був визнаний третім концтабором за розміром і за кількістю жертв. І ми, українці, нічого про цей концтабір не знаємо. Хіба це не страшно? Хіба це не наша духовна бідність? Адже ми ніяк не шануємо цю пам'ять.

Сім'я і знайомі Міті Бикова встановили в Богданівці пам'ятник жертвам концтабору. Але пізніше вандали його розгромили. Їх затримали, зараз йде розслідування і незабаром справу передадуть до суду. Пам'ятник потрібно відновлювати, проте ніхто в державі цим не займається. Ніхто не займається і будівництвом дороги в село Богданівка – сьогодніі в село можна потрапити, тільки по річці Південний Буг на поромі.

А чи багато людей в Україні знає про існування міжнародного Альянсу пам'яті жертв Голокосту, членами якого є всі постраждалі від Голокосту країни, окрім України? На жаль, нікому в нашій державі це не потрібно, і це страшно. Духовно бідні нації ніколи не зможуть стати матеріально багатими. Я дуже вірю в це.

Мене ця історія дуже зачепила, і я хочу реалізувати безліч ініціатив. Я буду писати листи в різні держструктури. Хочу зрозуміти, чому Україна досі не в складі цього Альянсу. Потім потрібно подумати, як відновити зруйнований пам'ятник в Богданівці і думати про спорудження дороги.

Кабінет міністрів активно просуває програму «Велике будівництво» і мені б дуже хотілося, щоб ця програма «не оминула» цей шматочок дороги в село. На мій погляд, це дуже серйозна тема для роботи, і всюди, де я братиму участь, я буду намагатися по можливості піднімати цю тему. Тому що я вважаю, що люди повинні знати і пам'ятати про трагедію Голокосту.