Британські археологи виявили середньовічний монастир
Археологи з Університету Редінга розкопали «втрачений» англосаксонський монастир 8 століття недалеко від британського селища Кукхем.
Його місцезнаходження залишалося загадкою, хоча в історичних записах йдеться, що настоятелькою в цьому монастирі була королева Сінетрит, вдова могутнього короля Мерсі Оффи, повідомляє видання heritagedaily.
Доктор Габор Томас, археолог з Університету Редінга, який очолює розкопки, сказав: «Загублений монастир Кукхем спантеличив істориків, висунувши ряд теорій про його місцезнаходження. Ми вирішили розгадати цю загадку раз і назавжди. Виявлені нами свідоцтва поза всяким сумнівом підтверджують, що англосаксонський монастир розташовувався на гравійному острові біля річки Темзи, який зараз зайнятий нинішньою парафіяльною церквою».
«Не дивлячись на його задокументовані королівські асоціації, через відсутність археологічних свідчень практично нічого не відомо про життя в цьому монастирі або інших монастирях на цій ділянці Темзи. Виявлені предмети дозволять нам скласти докладне уявлення про те, як ченці і черниці, які жили тут, їли, працювали і одягалися. Це проллє нове світло на те, як були організовані англосаксонські монастирі і яке в них було життя», — додав учений.
Мережа монастирів була створена на ділянках уздовж маршруту Темзи, щоб скористатися перевагами однієї з найважливіших торгових артерій англосаксонської Англії, що дозволило їм перетворитися на багаті економічні центри.
Ділянка Темзи біля села Кукхем утворювала спірний кордон між королівствами Мерсія і Вессекс, тому монастир тут мав особливе стратегічне і політичне значення. Незважаючи на цю історичне підґрунтя, точне місцезнаходження монастиря було невідомо.
В ході розкопок, проведених в серпні, вчені спробували відповісти на це питання, досліджуючи відкриті простори на церковному подвір'ї церкви Святої Трійці, яка стоїть до сих пір.
Команда виявила безліч доказів, включаючи залишки їжі, глиняні посудини, використовувані для приготування і їди, а також предмети особистого одягу, включаючи тонкий бронзовий браслет і шпильку для одягу, які, ймовірно, носили жінки в громаді.
З’явилися чіткі докази плану монастиря, який був організований в ряд функціональних зон, розмежованих кордонами. Одна з цих зон, мабуть, використовувалася для житла, а інша — для промислової діяльності, на що вказує група вогнищ, які, ймовірно, використовувалися для обробки металів.
Доктор Томас додав: «Королева Сінетрит — дивовижна фігура, жінка-лідер, яка явно мала статус і вплив за життя. Мало того, що чеканили монети з її зображенням, але відомо, що коли могутній європейський лідер Карл Великий писав англійською правителям, він писав спільно королю Оффі і королеві Сінетрит, надаючи їм рівний статус».
«Ми дуже раді знайти речові докази монастиря, яким вона керувала, який також, швидше за все, став її останнім притулком», — додав учений.
Сінетрит приєдналася до релігійного ордену і стала настоятелькою монастиря після смерті свого чоловіка, короля Оффи, в 796 році нашої ери. Перед своєю смертю він правил Мерсією, одним з головних англосаксонських королівств в Британії.
Раніше археологи розкрили таємницю печерного будинку в британському Дербіширі.
Майже повністю збережене англо-саксонське житло і молитовня, яку вивчали археологи з Королівського сільськогосподарського університету (RAU) датується початком 9 століття. Печери в м’якому пісковику довгий час вважалися творінням 18 століття, але нове дослідження демонструє, що ці печери з більшою ймовірністю бути ранньосередньовічними.
Вузькі дверні отвори і вікна кімнат в оселях дуже нагадують саксонскую архітектуру, а висічена в скелі колона схожа на ті, що були знайдені в саксонському склепі в сусідньому Рептоні, який, як вважають, був побудований королем Мерсії Віглафом, який правив з 827 року до смерті в 839 році.
Такі печери часто асоціюються з анонімними середньовічними відлюдниками, але в цьому випадку існує асоціація між цією печерою і святим Хардольфом. У фрагменті друкованої книги 16 століття говориться, що »в той час у Сент-Хардульфа була келія в скелі, недалеко від Трента». Сучасна наука ототожнює Хардульфа з королем Ердвульфом, який був повалений з трону Нортумбрії в 806 році.
Читайте також:
У могильнику Жагабулак в Мугалжарському районі Казахстану історики знайшли кам’яний жертовник і парадний меч плакований золотом.
Чотири цілих букети квітів були виявлені в тунелі під Храмом Пернатого Змія в мексиканському Теотіуакані.
Група археологів з чженчжоуського університету виявила у провінції Хенань найстарішу у світі монетну майстерню, побудовану близько 2500 років тому.
Різьблена похоронна стела I століття нашої ери була виявлена в давньогрецькому місті Паріон, в провінції Чанаккале на північному заході Туреччини.
У центрі Одеси під час археологічних розкопок виявлено старовинну посудину, у якій у формаліні перебувало дитинча-восьминіг.