У Мистецькому арсеналі відбувся перший благодійний фестиваль від Ukraїner «Хоробрі міста». Захід став продовженням однойменного дослідницького проєкту, який минулого року презентувала команда проєкту. Це була серія відео про боротьбу мешканців тимчасово окупованих міст, яку створювали разом із краєзнавцями, істориками та активістами. Головною метою фестивалю став збір на розмінування України – збирали 10 млн грн.
Фестиваль «Хоробрі міста» об'єднав багато різноманітних активностей: панельні дискусії з експертами про виклики, що чекають Україну після деокупації, концерт із зірками, що співали пісні про окуповані міста, та інші інтерактиви.
10 млн на розмінування України
Команда Ukraїнер наголошувала: наразі Україна – найбільш замінована країна світу. Благодійний фонд «Повернись живим» відкрив збір коштів на розмінування територій. Команда Ukraїner також долучилася до цієї ініціативи в межах благодійної події «Хоробрі міста». Мета – зібрати 10 млн грн для інженерно-саперних груп Сил підтримки ЗСУ.
Зібрані кошти використають для закупівлі майна, яким забезпечать вісім інженерно-саперних груп – радіостанції, планшети, сумки саперів, пікапи, коптери, металошукачі й інше додаткове обладнання.
Когнітивна деокупація: з чого починати та як уникнути ризиків
Є доволі мало майданчиків, де говорять про політику памʼяті, когнітивну деокупацію. До того ж, основна мотивація усієї діяльності Ukraїner – боротьба із наслідками російської пропаганди. Ми починаємо працювати на українських територіях, як тільки їх звільняють від окупантів. Видаємо там книжки, знімаємо. Це все також процес подолання створеного росією пропагандистського тла, з яким ми намагаємося боротися не тільки в Україні, а й по всьому світу. Сьогодні тут навіть є блогер з Бразилії, який теж говорив про потребу подолання російської пропаганди там, на своїй батьківщині.
Розпочала подію низка тематичних панельних дискусій про виклики та можливості, які чекають Україну після звільнення територій від російських загарбників.
Першою була дискусія про когнітивну деокупацію – ментальне повернення громадян до українського інформаційного простору. Модерував розмову Богдан Логвиненко, засновник проєкту Ukraïner, автор книги «Деокупація». Серед учасників:
- Таміла Ташева, постійна представниця президента України в АР Крим,
- Віталій Белобров, заступник міського голови Херсона,
- Максим Свєженцев, активіст, доктор філософії у галузі історії (PhD),
- Олександр Солонтай, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку», старший радник з питань децентралізації CLIR проекту SURGe.
Однією із тем розмови стала побудова справедливого суспільства після деокупації територій, які росія захопила ще у 2014 році.
У пострадянському суспільстві, яке мало травму СРСР і там є досвід люстрації – запит на справедливість в українського суспільства. Йдеться про те, щоб не дати особі, яка займала нижчі ланки, а потім працювала в окупації на росіян, займати посади при владі.
Говорили і про колаборантів та те, як зробити так щоб усі із них були покарані після деокупації. Адже у 2014 році багато зрадників просто «відкупилися».
Кримінальні справи будуть відкриті на всіх, хто був колаборантами – це міф. У 2014 році в Луганській, Донецькій областях було багато тих людей, які просто відкупилися.
Україну чекають на усіх територіях, які окуповані ще з 2014 року. Інші наративи – це російська пропаганда.
Неправда, що нас не чекають. Це великий мій росії, пропаганда. Але, якщо є можливість виїхати з Криму – виїжджайте. Жінки носять жовто-блакитний манікюр, українська музика на весіллях, ресторани після цього закривають. Але люди чинять супротив – наприклад, рухи «Жовта стрічка», «Атеш».
Не оминули і ще одне важливе питання – брак кадрів на окупованих територіях, які б відновлювали суспільне життя після деокупації. Таміла Ташева згадала про програму набору охочих, які будуть працювати у Криму після звільнення півострова.
Брак кадрів у Криму – щонайменше 50 000 осіб. Біля 2000 анкет уже були подані, 1600 були зараховані. Це і управлінці, і просто спеціалісти у різних справах, освітяни, медики. Але з правоохоронними органами іде окрема робота по реєстрі. Цей процес треба стимулювати, людей потрібно мотивувати поясненнями, зарплатами тощо.
Віталій Белобров наголосив, що охочих відбудовувати деокуповані регіони і працювати там - достатньо.
Люди будуть їхати займатися волонтерсьвом, бо хочуть бути долученими до справи. Наприклад, чиновниця з Києва два місяці волонтерила в Херсоні.
Політика пам’яті: як побудувати нові наративи
Під час другої панельної дискусії експерти говорили про те, як розвінчувати міфи про історію України, як відмежуватися від ідеї «братнього народу» та інших нав’язаних контекстів, і про те, як сьогодні створювати чесні наративи, «перекроювати» історію і заявляти про свою давню українську ідентичність. Модерувала розмову Дарка Гірна, українська журналістка, телеведуча, авторка документальних фільмів та YouTube-каналу «Обличчя Незалежності». Серед учасників:
- Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, член виконавчої ради українського ПЕН,
- Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду,
- Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій,
- Олеся Островська-Люта, арт-менеджерка та кураторка сучасного мистецтва, директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».
В Україні вже є діти, які народилися і виросли в окупації, люди, сімʼї живуть під росією із відчуттями української приналежності роками. Тому питання національної ідентичності є дуже актуальним.
Є діти, які вже народилися і виросли в окупації. Ті, кого країна окупант відправляє на війну з окупованих територій, є жертвами. Їх тіла повертаються додому. І в Криму для частини спільноти є герої ті, хто в ЗСУ, бо це їх родичі чоловіки і тд, а з іншого боку герої ті – хто загинув на війні навіть під прапором рф.
Олеся Островська-Люта говорила про те, як Україна має працювати з деокупованими територіями після їх звільнення.
Перше – військове звільнення територій. Друге - культура. Наприклад, у Криму часто лунала теза, що російська культура більш престижна. Цього більше не має бути. Ми, як держава, повинні думати про те, як залучити молодше покоління з деокупованих територій до глобальності – це включеність в всесвітній дискурс. Йдеться про міжнародні студентські, культурні обміни тощо. Крім того, це освіта – має бути процес самоаналізу, мають змінюватися кафедри, адже спеціалісти з російської культури нікуди не дінуться, вони будуть просто міняти свій фокус.
Повернення до різноманіття. Як подолати наслідки колонізації росією та відновити права корінних народів
Під час цієї розмови експерти обговорювали тему корінних народів в Україні, а також те, як наслідки колонізації досі проявляються в українському суспільстві та як із цим боротися.
Модератором дискусії став Алім Алієв. А серед учасників:
- Євгенія Сапожникова, головна редакторка видавництва Ukraїner,
- Роман Кабачій, історик, журналіст, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні,
- Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, дослідник історії кримських татар.
Євгенія Сапожникова наголосила, що треба розуміти, хто зараз живе на окупованих територіях. Адже з цими людьми важливо вміти говорити.
Треба розуміти, з ким ти говориш на деокупованих територіях. Якщо говорити про Крим, то це зовсім інша розмова, вони відмінні від тих територій, які були окуповані під час повномасштабної війни. Є ризик, що люди там можуть були більш закритими і мати недовіру. Вони вже девʼятий рік перебувають у стані, коли їм забороняють щось розповідати.
Крім того, важливо правильно визначати ознаки людей на окупованих територіях.
З 2016 року ми почали знімати національні спільноти, меншин. Вони сказали, що їм не подобається із цим терміном існувати. Тому ми лишили спільноти, громади відкинули.
Українців, що залишилися на окупованих територіях, коли туди прийшли росіяни, не можна називати зрадниками.
Ми не маємо дивитися на людей, які залишилися на окупованих територіях, як на зрадників. Ми маємо повернутися і їх послухати. Вони залишаються на своїй землі.
Фронтова поплава: деокупація та розмінування звільнених територій. Як зробити так, щоб люди безпечно повертались і жили на звільнених територіях
Остання дискусійна панель була присвячена одній із найважливіших тем сьогодення - розмінуванню звільнених територій. «Фронтова поплава» – подкаст, створений журналістом Олегом Новіковим та співорганізатором простору Валерієм Агеєвим. В рамках дискусії учасники поговорять про деокупацію українських міста та розмінування звільнених територій.
Учасниками дискусії стали представники фонду «Повернись живим». Зокрема:
- Тарас Чмут, військовий аналітик, сержант резерву морської піхоти ВМСУ, волонтер, учасник російсько-української війни. Засновник «Українського мілітарного центру». Директор «Повернись живим»,
- Вікторія Дворецька, керівниця інструкторського відділу у «Повернись живим»,
- Олег Карпенко, заступник директора фонду «Повернись живим»,
- Іван Науменко (Пан Анонім), директор департаменту стратегічних ініціатив фонду «Повернись живим».
Тарас Чмут розповів про механізми розмінування територій. Під час дискусії також пояснили, чому так важливо допомагати підрозділам саперів.
У підрозділів розмінування раніше була заборона від керівництва про роботу з медіа. Тому в них не було достатньої підтримки.
Ми перетворили волонтерство в шоу. Тому ресурс іде не туди, де треба, а туди, де є картинка. І, як результат, хтось отримує забагато надлишкового, коли у нього класні фоточки. А хтось, хто робить роботу і немає часу на це все, не має нічого.
Тарас Чмут також розповів, що фонд збирає для кожного сапера індивідуальний набір для роботи з розмінування територій. Це не механізований процес, а персональний. Тому допомагають особисто військовим. Він також додав, що розмінування українських територій триватиме ще дуже довго.
Ми до сих пір знаходимо снаряди другої світової. Через 20 років все одно хтось наїде на міну нашої війни. Неможливо повністю все розчистити.
Україна зараз переживає унікальний досвід розмінування під час війни.
Ми зараз єдина країна, яка проводить розмінування під час війни. Допомога гуманітарному і бойовому розмінування допоможе значно у цьому процесі після закінчення війни. 1 рік замінування дорівнює 10 рокам розмінування.
Поговорили і про розмінування акваторій України.
Замінування Чорного моря і річок - ще одна велика проблема України. Проте тут є хороші новини – очікується флот тральщиків з Великої Британії, які будуть розміновувати Чорне море.
Концерт та аукціон
Також на фестивалі були живі виступи українських музикантів. Крім того, провели аукціон з артефактами від музикантів та військових.
Ведучим виступив комік Василь Байдак. Зірки, що долучилися:
- Lely45
- OTOY
- гурт «Крихітка»
- Саша Чемеров
- гурт «Друга Ріка»
- Паліндром
Локації на фестивалі
Між дискусіями гості заходу мали змогу відвідати фотовиставку світлин із деокупованих територій. На фото – і Херсон, і Донеччина, і Київщина. Зображена знищена російська техніка, понівечені окупантами будівлі та інше.
Ще один інтерактив на фестивалі – документальний VR-проєкт «Деокупація». Там віртуально можна було побувати на Харківщині, в селі Кухарі (Київське Полісся), та населених пунктах Сіверщини.
Також на локації «Портрет за донат» знімали фотографи Ukraїner: Анастасія Мантач, Артем Галкін, Альона Малашина. Вони робили світлини гостей за благодійний внесок.
Захід відбувся у Мистецькому арсеналі. Олеся Островська-Люта, директорка центру, розповіла для UA.NEWS, як мистецтво сьогодні представляє те, що українці відчувають під час війни.
Ми щойно завершили «NEOсвітній арсенал». Це спеціальний фестиваль для дітей, який представляє багато музейних, бібліотечних осівітніх програм в культурних інституціях. Частина учасників там були саме з прифронтових та деокупованих територій. Ми намагалися говорити про синхронізацію таких структур у питаннях когнітивної деокупації. Як українці проживають війну – центральна тема усіх проєктів Мистецького арсеналу. Спроба уявити, яким може бути позитивне майбутнє України - не менш важливий аспект заходів. Найближчий наш проєкт буде стосуватися того, як українці проживали минулу зиму, блекаути, обстріли без енергії. Це осмислення того, як можна організувати своє життя навіть у найважчих ситуаціях. Виставка буде називатися «Співіснування з темрявою». Наша задача – створити експозицію без постійного доступу до електроенергії. Це про, як може працювати мистецтво у різних умовах.
Історія проєкту «Хоробрі міста»
Про історію проєкту розповіла команда Ukraїner.
«Влітку 2022 року команда Ukraїner презентувала перше відео із серії проєкту «Хоробрі міста». Це історії Нової Каховки, Бердянська, Херсона, Мелітополя, Маріуполя, Старобільська, Сєверодонецька, Скадовська, Донецька, Луганська, Сімферополя, Бахчисараю та Ялти – героїчних міст, які постраждали від російських військових злочинів, але продовжують сміливо триматися.
Ці відео команда Ukraїner створювала у співпраці з тими, хто найкраще знає та відчуває своє місто – із краєзнавцями, істориками, громадськими активістами та спортсменами. Цими відеороликами ми хотіли передати дух міста тих, хто ніколи, скажімо, ніколи не бував на пляжі Ялти чи не прогулювався біля драмтеатру в Маріуполі. Багато українців в іще окупованих містах продовжує тихо, але впевнено протистояти російському терору, інші ж змушені були евакуюватися й сумують за домівкою. Проєкт «Хоробрі міста» – проєкт-підтримка, проєкт-мотивація для всіх них.
Українські музиканти теж долучилися – написали пісні про деякі з цих героїчних міст, адже музика – це соломинка, за яку всі ми хапаємося в найскладніші миті.»
Авторка: Надія Кибукевич