$ 41.89 € 43.51 zł 10.23
+1° Київ +5° Варшава -2° Вашингтон
“Коли ти працюєш, насправді в тебе немає часу на сум”: ексклюзивне інтерв’ю з Enleo

“Коли ти працюєш, насправді в тебе немає часу на сум”: ексклюзивне інтерв’ю з Enleo

29 Травня 2024 13:35

Українці з Донбасу відчули російську агресію ще в 2014 році. Для них війна триває понад 10 років і ті, хто в 2014-му були ще підлітками, сьогодні вже дорослі люди зі своєю позицією та відношенням до світу. Хтось обрав шлях забуття й нейтралітету, когось забрала росія на свій бік. А є ті, хто обрали світлу сторону, Україну та роблять все, аби допомагати нашій країні та людям. Одним з таких є Enleo (Нікіта Леонтьєв). Хлопець йшов до своєї цілі - стати артистом. Тепер він відомий не лише в Україні а й за її межами, однак як співає у власній пісні Далеко, там на заході можу мати все. Але тільки тут небо моє серце несе”. Про дім, рідне, кар’єру та подальші плани далі у матеріалі.

Ви родом Маріуполя, не так давно випустили потужну роботу “Молодість”. Де ви берете сили? 

Раніше з гніву. Дуже багато було гніву, злості. Це, насправді, така дуже чорна енергія, але вона працювала в потрібний момент. Зараз я знаходжу енергію навпаки від якоїсь теплоти. Бачу щось на вулиці миле, як люди комунікують, як вони збираються, допомагають. Мене це сильно заряджає. А як відчувати те, що твого дому немає? Я, насправді, вже до цього звик. Війна почалася для нас, людей з Донбасу, не в 22-му році, а в 2014-му. Тому ми морально були до неї готові і для нас це не було якимось страшним шоком. Звичайно, це страшно, що дому немає. Родичі всі роз'їхались, хто куди: хто в Європі, хто навіть в Росії, з якими я, на жаль, не підтримую зв'язок вже дуже давно. В мене нікого з родичей не залишилось тут, тому я, знаєте, намагаюсь якось крутитись. Коли ти працюєш, насправді в тебе немає часу на сум.

Ви робили переклади відомих пісень на українську мову. Вони почали набирати популярність і з часом вас почали впізнавати. Яку ви поставили мету для себе, як для артиста?

Коли я робив ці переклади, я не знав, що вони будуть мати такий величезний відклик у людей. Я просто робив це і всі працювали на ідеї. В один момент я зрозумів, що в мене є шанс стати справжнім артистом, про те, що я мріяв все життя. Тому я вирішив більше не співати переклади, не перекладати пісень. Звичайно, нещодавно в нас вийшов переклад пісні з Сашею Заріцькою (гурт Kazka), але це була не моя пропозиція. Вона мені написала і запропонувала. Ідея класна, тому що хочеться, щоб люди повертались додому, і ми зробили ось такий трек. Переробили Чикаго [в пісні Djo - End of Beginning, на яку зроблено кавер, згадується місто Чикаго] на Київ. Для цієї теми я зробив виключення, але найближчим часом не хочу робити ще переклади. В нас вже вийшов цілий дебютний альбом в листопаді, і скоро планується новий реліз. Буде трохи інший стиль, тому сподіваюсь всі будуть здивовані.

Чому все ж погодились на спільний трек з Олександрою?

В мене був концерт в Норвегії, приблизно місяць тому. В день, коли ми повинні були від'їжджати, подзвонили і сказали, що Саша з гурту Kazka хоче зробити зі мною колабу. Я був дуже здивований і шокований, тому що 5 років тому вона приїжджала до нас в Маріуполь на День Незалежності в 2019 році і ми грали тоді гуртом на розігріві у Kazka. Тут вона мені сама написала і я не міг від такого відмовитись. Дуже люблю їх пісні. Тим паче в нас один саундпродюсер Сергій Ранстар. Може він нас сконтактував, треба буде в нього вас запитати.

Ви прийшли в ринок українського шоу-бізнесу вже на початку повномасштабного вторгнення. Як вам трансформація українського шоу-бізнесу?

Раніше український шоу-бізнес був для мене чимось таким невідомим. Я не слухав української музики, тільки класику: Океан Ельзи, Скрібяна, Воплі Відоплясова. Все що робили, мені просто не заходило. Але коли, скажімо так, ринок став більш відкритим і з’явилося багато молодих крутих артистів, то я іноді додаю пісні українських артистів до себе в плейлист. Звичайно, не слухаю лише українську музику. Слухаю, зазвичай, західну музику. Російську не слухаю вже дуже давно. Тож хай наші люди роблять музику, аби було чим замінити російський ринок. 

Хто з українських артистів вам найбільше імпонує зараз?

Гурт MOLODI. Це мої дуже хороші друзі з Маріуполя, ми разом починали. Віталій Островський (Ostrovsky), також дуже класний чувак. Ми з ним познайомились через пацанів, вони працюють разом. Дуже мене здивував гурт Nazva. Ми з ними їздили в тур по Харківщині, навіть, здається, були у Вовчанську, який от зараз розтрощили ці сволоти.

Роксолана, до речі. Ми також з нею познайомились і вона мене теж здивувала. Дуже класна дівчина, і пісні у неї круті. 

Багато, насправді, українських артистів. Я зараз всіх не згадаю.

Нещодавно відбувся конкурс Євробачення 2024. Як вам виступ представниць від України alyona alyona та Jerry Heil? Остання, до речі, також починала з каверів на відомі пісні. 

З Jerry Heil ми ніколи не бачилися. Альона  на мене написана, ми іноді про щось спілкуємось. Для мене було дуже приємно дивитись на номер, який робила Таню Муіньо. В мене такий ком в горлі, декілька разів подступав. Настільки воно прям емоційно, настільки класна ідея. Все гарно. Пишаємось нашими, пишаємось.

Ви та людина, яка попри те, що втратила щось дуже дороге, піднялись і допомагаєте українцям. Шо ви можете їм сказати, враховуючи те, що відбувається сьогодні?

Руки опускаються у всіх: у найсильніших, у військових і тих, хто, мабуть, сидить у влади. Багато різних поглядів зараз з'являється. Все, знаєте, так  не очевидно і не так якось згуртовано, як було рік тому або на початку повномасштабного вторгнення. Хочу сказати,  що рано чи пізно ці часи пройдуть. Треба просто перетерпіти. Треба допомагати, тому що Україна в нас одна, і ми не маємо права її загубити. Я думаю, це найголовніше.

Спілкувався Артем Тригуб


Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.