«Пазл» із двох епох: у Бельгії розкрили таємницю скелета, що вразив науковців
Бельгійські науковці зʼясували, що унікальний скелет, знайдений у галло-римській гробниці в 1970-х, складається з кісток кількох людей.
Скелет виявився «пазлом» із кісток 7 людей, причому найстаріші кістки були на тисячі років старші за наймолодші.
«Я не люблю претендувати на сенсацію, але, наскільки я знаю, це перший випадок [у світі], коли знаходять щось подібне», – каже провідна авторка дослідження і керівниця остеоархеологічної лабораторії Барбара Веселка.
Археологи вперше виявили скелет у галло-римській гробниці в селі Поммерюль провінції Ено. Кістки лежали серед попелу і кремованих людських останків.
50 років потому команда дослідників VUB вирішила дослідити знахідку. І не могла повірити власним очам.
Одні кістки були більш пошкоджені, ніж інші, а хребці не підходили один до одного. Деякі з них явно належали дорослій людині, а інші – дитині чи підлітку.
«Ми зосередилися на кремованих рештках, але я все-таки вирішила спершу глянути на цей скелет. І я рада, що зробила це! Ого, подумала я, тут відбувається щось особливе. Ці кістки, схоже, не підходять одна до одної», – каже Барбара Веселка.
Вуглецеве датування та генетичний аналіз підтвердили підозру вчених. Кістки скелета не лише належали щонайменше сімом різним людям, які не були родичами, а й мали величезний розрив у часі.
Найстаріші кістки датувалися неолітичним періодом і, ймовірно, належали комусь із перших західнонімецьких фермерів, що жили на кордоні з Нідерландами близько 3100 року до нашої ери.
Водночас череп, який був «наймолодшим» у цій композиції, датується галло-римським періодом. Науковці виявили, що померлий був родичем двох малюків, – хлопчика і дівчинки – які були поховані за 120 кілометрів в іншій галло-римській гробниці у Тонгерені.
Найімовірніше, це троє рідних братів і сестер, адже генетичний аналіз показав, що вони мають одних батьків.
Раніше у світі знаходили три складних скелети: дві шотландські знахідки з пізнього неоліту та одну єгипетську мумію з римського періоду. Але між цими кістками не було такого великого часового розриву.
Сам факт наявності різних кісток у скелеті не шокує вчених, адже люди неоліту могли збирати скелети, використовуючи кістки різних людей.
«Люди неоліту багато чого робили зі скелетами. Вони з'єднували кістки разом, розрубували, обробляли», – каже Барбара.
За словами дослідниці, це міг бути ритуал об'єднання різних племен чи родин. Але вчених турбує основне запитання: звідки взявся римський череп?
Барбара Веселка припускає, що якісь галло-римляни могли натрапити на неолітичний скелет під час ритуалу кремації або навмисно проникнути в могилу.
Ймовірно, вони помітили відсутність черепа й "відремонтували" скелет новим черепом, перш ніж знову запечатати могилу.
На користь цієї гіпотези свідчить ще одна знахідка з тієї ж гробниці – галло-римська шпилька, що могла бути поховальним даром.
«У цьому є сенс. Ми знаємо, що римляни вважали своїх померлих невіддільною частиною суспільства. Але у нас також немає джерел того часу, які б описували такий звичай», – додає дослідниця.
Раніше ми писали, що нещодавня знахідка двох скелетів, понівечених однаковим чином, дає змогу припустити, що ампутацію кінцівок використовували як покарання за часів династії Східна Чжоу в Китаї, понад 2000 років тому.
Також нагадаємо, що під час розкопок у стародавньому місті Лаодікея на території турецької провінції Денізлі, яке внесене до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знайшли статую бога медицини в грецькій і римській міфології Асклепія та голову статуї його доньки Гігієї.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.