Російському комедіанту Дерев’янку загрожує реальний строк за шахрайство
Крипто-трагікомедія - справа про прогорілий криптовалютний бізнес за участю Павла Дерев'янка обростає новими фігурантами і подробицями.
Центральним об'єктом драми з елементами чорної комедії, що розігралася останніми днями, стала криптовалютна фірма «Бії Соул», засновниками якої є підприємець Григорій Мулузян і відомий актор Павло Дерев'янко. Бізнес у винахідливого союзу не злетів - посипалися реальні збитки і позови. Сам Мулузян зажадав стягнути з Дерев'янка 45 млн, останній оголосив себе обдуреним і кинутим бізнес-партнером, а відучора зірку «Домашнього арешту» вже звинувачують у шахрайстві.
Інвестори, які вклалися в примарний бізнес, за рік так і не побачили жодного прибутку і почали писати заяви в поліцію. На Дерев'янка і Мулузяна правоохоронцям поскаржився якийсь підприємець Сергій, який зробив внесок понад 1 млн. Сьогодні, як пишуть ЗМІ, з'явилася ще одна заява. У загальній сумі претензія від ошуканих вкладників наразі становить уже 35 млн.
Як з'ясувалося, до бізнесу були підтягнуті й деякі відомі колеги Дерев'янка по кіно-театральному цеху. Наприклад, повідомляється, що сильно прогорів на своєму вкладі Артем Ткаченко.
Заяву на Мулузяна написав і режисер Марюс Вайсберг, який зняв свого часу з Дерев'янком у головній ролі такі «нетлінки», як «Гітлер капут!» і «Ржевський проти Наполеона». Скільки ще відкриється нових персонажів у цій трагікомедії - невідомо, але з упевненістю можна сказати, що заняття не своєю справою поки що виносить невдалих бізнесменів зі сфери мистецтва в один скандал.
Читайте також
Багами видали Сполученим Штатам Америки засновника збанкрутілої криптобіржі FTX Сема Бенкмана-Фріда. Про це повідомив прокурор Південного округу Нью-Йорка Деміан Вільям.
Раніш ми писали, що організатора транснаціональної шахрайської групи затримали під час перетину кордону Польщі з білоруссю. До тої оборудки виявилися причетними громадяни України й Молдови.
Також ми повідомляли, що кіберполіція та слідчі Києва викрили злочинну групу на привласненні 10 млн грн, отриманих нібито за послуги з працевлаштування за кордоном (звісно ж, жодного працевлаштованого насправді не було).
